ПОСЛУГИ
Київенерго свої проблеми часто перекладає на чужі плечі
Кияни добре пам'ятають, як торік восени мерзли більше двох тижнів через те, що АК "Київенерго" ніяк не подавала тепло в оселі. Не рятували навіть електрообігрівачі, адже через їх масове використання почалися часті відключення струму. Головний інженер компанії скаржився, що рівень споживання електроенергії в столиці сягнув 31,372 млн кВт/год, що на 6 млн перевищувало середній показник. А за добу надходило 115-120 заявок щодо збоїв в електромережі.
Нині опалювальний сезон у розпалі, однак, приміром, у моєму домі перебої зі струмом трапляються мало не щотижня. І якщо раніше ремонтна бригада добиралася години за три, то останнього разу влаштувала мешканцям багатоповерхівки справжню "голодну кутю": у ніч на Водохреще струму в домі, обладнаному електроплитами, не було з 14 години і мало не до опівночі. Я вже не кажу про те, що через такі перебої у когось згорів тюнер, у когось із холодильником негаразди, а про літні заморозки фруктів годі й говорити: все пропало.
Про те, що у Київенерго безліч проблем зі споживачами, а у тих з компанією, можна судити за кількістю відвідувачів, які приходять у сервісні центри. Мені особисто довелося навідатися туди 5 разів поспіль, аби з'ясувати, чому ще кілька років тому сплачені комунальні послуги не ділили на квартплату та енергоносії? А ще, куди поділися гроші й чому без мого дозволу і навіть за моєї відсутності замінили цілком справний лічильник і як тепер довести, які показники були на ньому?
То чи не ліпше було б без мого відома поставити будинковий лічильник на тепло з тієї партії, що припадає порохом на складах. Однак, схоже, енергетики, окрім підвищення тарифів, не переймаються ні встановленням лічильників, ні оновленням мереж. І це вже не розмірковування пересічної киянки, а думка фахівця.
- "Молода команда" Черновецького втратила контроль над діяльністю природних монополій, у тому числі й над Київенерго, - каже колишній керівник компанії Іван Плачков. - 2006 року новий міський голова 13% акцій міста передав Київенергохолдингу, а той якось примудрився їх продати. Місто втратило контроль, і нині енергетичним господарством столиці управляє приватна компанія, основною метою якої є отримання прибутків.
Звідси, переконаний І. Плачков, і безглузда, непрозора тарифна політика, яка не зрозуміла не тільки для пересічних киян, а й для фахівців. Досі не відомо, які витрати йдуть на паливо, на поточне споживання, на модернізацію, реконструкцію. Тож ніхто й не може сказати достеменно, багато чи мало платимо за тепло...
Та й як тут розібратися, якщо тарифи для ТЕЦ встановлює НКРЕ в гігакалоріях, а міське управління цін розраховує вартість у квадратних метрах. Хто і як переводить гігакалорії у квадратні метри - можна лише здогадуватися. Мабуть, спочатку вирішують, скільки треба зібрати грошей на рік, ділять на 12 і з цієї суми визначають вартість гігакалорії і квадратного метра.
- Такого дива нема ніде у світі, - каже І. Плачков. -Зазвичай підприємства електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення, тобто природні монополії, є державними, як у Франції, муніципальними, як у Німеччині чи Швеції, або ж їхні акції поділені між тисячами дрібних власників, як у США, де контроль за ними здійснює держава. Там із цим не легковажать, адже йдеться про забезпечення життєдіяльності громад.
Навести лад у цій сфері можна і треба, переконані фахівці. Причому для цього знадобиться лише два роки і близько 300 млн грн. Саме стільки часу і грошей потрібно для того, аби встановити лічильники тепла на всі будинки (торік лише компенсацій Київенерго з міського бюджету виклали два млрд, а нині вже заборгувало Київгазу 1,250 млн). Якщо так станеться, мешканці знатимуть, скільки отримали гігакалорій і за якою ціною, тобто сплачуватимуть тільки за реально спожите тепло. А якщо ще й визначити нормативні втрати в мережах (10 чи 15%, а не 30-35, як нині), то далі вже надавач послуг без будь-якого примусу думатиме, як зменшити втрати.