За 20 років незалежності вітчизняна сфера послуг зазнала багатьох змін. Ну справді, якщо у 80-ті ми лише в закордонних фільмах бачили, як людина, знявши слухавку, легко може замовити доставку додому чого завгодно — від піци до квитків на концерт чи навіть екзотичної тварини, – то нині це доступно й нам. Інша справа — якість таких послуг. Останнім часом я нерідко замовляю товари з доставкою по Києву. А нещодавно до мене в гості приїжджав приятель з Америки - от ми й порівняли.
Почнемо з пресловутої піци. В США кур’єр має встигнути доставити клієнту замовлення протягом 30 хвилин. Не встиг — його проблеми, піцу клієнт отримує… безкоштовно. До того ж, кур’єр довго вибачатиметься й пообіцяє, що більше таке не повториться. Втратити клієнта через власну нерозторопність він просто не може собі дозволити. Адже у них — конкуренція. А в нас? Оператор відразу попереджає, що чекати доведеться понад годину. Та буває й так: минає година, півтори, дві, в животі давно «бурчить», а дзвінок на вхідних дверях мовчить. І коли — години за три!!! — кур’єр нарешті знаходить ваш будинок, він навіть не вважає за потрібне вибачитися за те, що піца вже зовсім холодна. На запитання, чому так довго, буркне: «Пробки», – та ще й подивиться так, наче саме клієнт у цьому винен. А коли віддаєш зазначену у чеку суму, він ще кілька хвилин тупцює на порозі, заглядаючи у вічі — натякає на чайові. За що?
Йдемо далі — Інтернет-магазини. Знайти потрібний товар і замовити його, не підводячись із-за столу з комп’ютером, — дуже зручно. В Америці… Там ввічливі оператори із задоволенням приймуть замовлення, нададуть безкоштовну консультацію та ще й нерідко заохотять вас невеликим подарунком. Якщо покупку потрібно зібрати (меблі, спортивне знаряддя тощо), зазвичай це роблять за невелику доплату. Важка річ, а треба доставити її на високий поверх без ліфта, — жодних проблем. Хочете замовити доставку на вихідний день — будь-яка примха за ваші гроші. А що у нас?
Нещодавно замовляла через Інтернет стілець для роботи за комп’ютером. На сайті фірми — кілька десятків зразків на будь-який смак і гаманець. Проте… У розмові оператор зізнався, що в наявності є лише третина — найдорожчі. У вихідні вони не працюють, доставка навіть по місту — у третину вартості самої покупки. Та я наважилася. Час доставки обумовили досить розпливчасто: з 15 до 20. А врешті… Прочекавши до 22 години, я зрозуміла, що… краще самій піти до магазину. Дивно, та за кілька днів мені подзвонили з того магазину, вибачилися, сказали, що кур’єр не встиг (у них же стільки замовлень!), та запропонували зробити доставку… днями. Звісно, я відмовилася.
І на останок — про послуги транспорту. В Україні нині замовити таксі може, напевно, навіть школяр. Візитки з їхніми телефонами часто кидають у поштові скриньки. Якось я вирішила відсвяткувати день народження в офісі на роботі, від якого мешкаю неблизько. Про те, щоб везти все необхідне маршруткою, не було й мови — важко, незручно. Надумала замовити таксі. Оператор мене запевнила, що машина обов’язково буде у дворі в зазначений час. І ось наступного ранку я чекала. Але… Машини не було. І через 10, 15 та навіть 20 хвилин — також. Знову телефоную оператору і чую: «На жаль, у нашої фірми зараз немає машин у вашому районі». На запитання, чому мені не повідомили, відповіли, що слід чекати, раптом з’явиться. А про те, що я, можливо, поспішаю, вони навіть не подумали. Врешті довелося обвішатися пакетами, з останніх сил дістатися зупинки транспорту та впіймати приватника.
Ось така вона — сфера послуг по-українськи. На жаль, до закордонної їй дуже далеко. Невже доведеться чекати ще 20 років, доки вітчизняні бізнесмени зрозуміють, що за неякісну або ненадану послугу й українські споживачі можуть поскаржитися до суду?..