Уже після запровадження 11 липня в Україні нових правил щодо заборони куріння, зокрема використання електронних сигарет, спостерігаю таку картину: чоловік років 40 біля самого входу в один із черкаських супермаркетів з насолодою викурює електронну сигарету, випускаючи цілу хмару білого диму. Мимо проходить мама з двома дітками, до магазину прямують двоє поліцейських в уніформах, потім уже не молоді жіночки. Ніхто не здивувався, не зауважив чоловікові про неприпустимість такої поведінки. Одна з адміністраторок магазину у відповідь на моє запитання сказала: «Не дуже вірю, що новий закон про куріння щось змінить. Тому й сваритися з відвідувачами не варто. Добре, що хоч у магазині не смалять».

Такі висловлювання, — на жаль, не рідкість і в соціальних мережах, які чутливо реагують на настрої населення. Однак є й чимало протилежних, що схвалюють зміни в законодавстві щодо курців.

Так, куріння стало частиною нашого буття. Ми виходимо із квартири й чуємо цей в’їдливий запах, від якого до горла підступає клубок. Він уже проник у стіни, квартири, мізки. Позбутися його важко.

Токсичний вплив довели науковці

За свідченнями науковців, 85% тютюнового диму навіть неможливо відчути на запах чи побачити. Якщо добре провітрити накурене приміщення, то виявиться, що небезпечні сполуки нікуди не зникли. Вони осіли на меблях і стінах, усе ще справляючи токсичний вплив на здоров’я людей. А вдихання вторинного тютюнового диму особливо небезпечне для дітей і може спричинити астму, бронхіт, пневмонію чи хвороби серця.

Як роз’яснюють черкаські фахівці-хіміки, подібно до сигарет, популярні нині електронні пристрої для куріння генерують бічні або вторинні аерозолі, тобто те, що курець видихає в навколишнє середовище. Вторинний аерозоль містить ацетальдегіди та формальдегіди, леткі органічні речовини, нікотин та важкі метали, які токсично впливають на людину. До того ж нікелю й хрому в такому аерозолі більше, ніж у димі від звичайних сигарет. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, будь-який вплив вторинного аерозолю — чи то електронних сигарет, чи то традиційних тютюнових виробів — шкідливий для здоров’я.

За даними опитування щодо поширення тютюнокуріння, проведеного ЗМІ, на Черкащині шкідливу звичку курити має кожна сьома (за іншими даними, кожна шоста) особа із 12-річного віку і старші. Стаж майже кожного другого курця становить понад 20 років, кожного шостого — від 6 до 10 років, кожний дев’ятий курить від 16 до 20 років. З числа осіб, що курять, 49% тих, хто викурює від 6 до 10 сигарет за день, 27% — 16—20 сигарет.

Як розповіли в Черкаському обласному онкологічному диспансері, кожен восьмий онкологічно хворий, а також кожна п’ята смерть онкохворої людини спричинена курінням. Тютюновий дим містить понад 7000 хімічних сполук, з яких щонайменше 250 токсичні, а 69 спричиняють онкологічні захворювання. Загалом же куріння зумовлює появу щонайменше 15 видів раку. Хімічні сполуки, які містяться в сигаретному димі, послаблюють імунну систему та унеможливлюють повноцінну боротьбу з раковими клітинами. Ці речовини можуть пошкодити або змінити ДНК клітини. Унаслідок цього порушується їхній розвиток та функціонування.

У зоні ризику, як наголошують лікарі, перебувають не лише самі курці. Мимовільне вдихання вторинного тютюнового диму, який людина видихає під час куріння, теж має значний згубний вплив.

Істотно страждає й сімейний бюджет. Підраховано, що витрати на тютюнові вироби щомісячно становлять у середньому 2,2% покупок. Якщо до витрат на тютюн чи сучасні електронні прилади додати ще витрати на алкоголь, то сума ця на 44% перевищить щомісячні видатки родини на відпочинок і культуру.

Матимете справу з поліцією

Заслін курцям незалежно від виду куріння давно назрів. Саме такими міркуваннями керувалася Верховна Рада України, ухвалюючи Закон №1978-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну». З 11 липня цього року цим законом запроваджено додаткові правила захисту бездимного середовища, зокрема заборонено куріння, вживання та використання: пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння; трав’яних виробів для куріння; предметів, пов’язаних з їхнім вживанням; тютюнових виробів; кальянів; електронних сигарет. Куріння електронних пристроїв для нагрівання тютюну тепер заборонено на рівні із сигаретами, кальянами та е-сигаретами у громадських місцях.

У Черкасах та області уже розгортають роботу з упровадження нововведень. Зокрема ознайомлюють з новим документом персонал суб’єктів ресторанного бізнесу, розміщують текстові застереження для відвідувачів ресторанів і кав’ярень, прибирають зі столів попільнички. Місцеві органи влади та самоврядування впроваджують нові обмеження у лікарняних, спортивних, культурних і навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях, готелях і гуртожитках, вокзалах і на станціях, на дитячих майданчиках і зупинках громадського транспорту, у ліфтах і місцях загального користування житлових будинків, на транспорті (зокрема таксі).

І хоч далеко не всі згодні з передбаченими для порушників нових антитютюнових правил покараннями, вимоги закону доведеться виконувати. Контролюватимуть його реалізацію органи Національної поліції та Держпродспоживслужби.

Право на бездимне середовище

Свого часу Черкащина вже була одним з ініціаторів упровадження антитютюнових законів, активним реалізатором заборони куріння у громадських місцях. 2005 року Черкаська міська рада вперше в Україні ухвалила рішення «Про упорядкування тютюнопаління в місті». Згодом більшість положень черкаського антитютюнового документа увійшли до Закону України «Про заходи щодо захисту населення від шкідливого впливу тютюнового диму».

Завдяки активній роботі громадських організацій та ЗМІ Черкаси кілька років були флагманом у боротьбі з тютюнокурінням. Проте останніми роками запал активістів трохи згас. До того ж із уведенням 2014 року Верховною Радою мораторію на перевірки можливості контролювати заклади громадського харчування та інші підприємства було втрачено. Не дивно, що окремі з них, користуючись ситуацією, дозволили відвідувачам курити у приміщеннях. У місті відкрилися кальян-бари, в одному з них відвідувачам було дозволено курити кальян у приміщенні (згідно із законом, використання кальяну тоді було дозволене лише на літніх терасах). У самому центрі Черкас, біля одного із закладів харчування, при вході до музею Василя Симоненка аж до 11 липня відвідувачі спокійнісінько курили кальян. На жаль, тютюнокуріння, електронні цигарки знову зайняли помітне місце в побуті багатьох черкасців.

Як зауважують прихильники здорового способу життя (а таких у Черкасах більшість), нові правила для курців дуже своєчасні. Пора вже кидати цю згубну звичку, не наражати на ризики власне здоров’я і дітей. Так вважають активісти місцевої молодіжної організації «Демократичний альянс». А Сергій Гончар, активіст коаліції громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну» додав: «У людини, яка не курить, є право, гарантоване Конституцією, на чисте довкілля, а в людини, яка курить, є залежність, яку потрібно лікувати».

 Здорове майбутнє, відбудова та розвиток України можливі, якщо її жителі піклуватимуться про своє та здоров’я людей поруч. Додержання законів, турбота про здоров’я — внесок кожного в перемогу над ворогом.