"Школи фінансуватимуть за новою формулою"

Тетяна МОІСЕЄВА
16 сiчня 2015

Одна з найважливіших змін у новому бюджеті стосується фінансування шкіл. Про це журналістам на брифінгу «Ціна освіти. Що насправді приховує бюджет-2015» повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. Як відомо, дотепер шкільну освіту фінансували з місцевих бюджетів. Якщо на місцях грошей не вистачало, їх виділяли з державного бюджету.

«Ситуація була дуже відмінною в регіонах: деякі могли на 100% забезпечити фінансування школи, інші на 80—90% отримували дотацію з державного бюджету. У зв’язку з децентралізацією субвенція вирівнювання в тому вигляді, в якому вона існувала раніше, припиняє існування. Водночас забезпечення шкільної освіти — це обов’язок держави, і вона не може допускати, щоб реалізація права дитини на якісну освіту залежала від того, в якому за статком районі вона проживає. Тож фінансування шкіл виведено на державний рівень і здійснюватиметься через так звану освітню субвенцію», — пояснила посадовець. Всі кошти на школу йтимуть із Міносвіти безпосередньо в області та райони і там розподілятимуться за відповідною формулою.

Фінансування шкіл виведено на державний рівень: здійснюватиметься через освітню субвенцію за певною системою. Фото Володимира ЗAЇКИ

За словами Інни Совсун, уряд ухвалив рішення про порядок розподілу цієї субвенції. «Ми перші серед усіх міністерств це зробили. Отже, сподіваюсь, серйозних затримок з виплатою зарплат вчителям не буде», — сказала вона.

Ще одне важливе нововведення — норми і зміни, спрямовані на оптимізацію шкільної мережі, передовсім у сільській місцевості.  Якщо раніше школу можна було закрити за згодою територіальної громади, то тепер це рішення ухвалюють органи місцевої влади. Так само відмінено норму про те, що школи в селах можна відкривати незалежно від кількості учнів. «Свого часу ці гарантії призвели до того, що у нас сформувалася ненормальна ситуація з фінансуванням вартості навчання одного учня на селі: інколи вона там значно більша, ніж ця сама цифра в містах. Водночас потрібно, щоб і міністерство, і місцева влада простежили за тим, щоб не відбулося огульного закриття шкіл», — зауважив експерт Центру дослідження суспільства Єгор Стадний.

За його словами, нелогічне у цьому контексті скасування пільг на безоплатний проїзд. «Якщо ми оптимізуємо мережу шкіл, то скасовувати безкоштовний проїзд для дошкільнят, школярів та вчителів у сільській місцевості не можна було. Для сільської місцевості це критично важливо».

Крім того, пенсії для наукових та науково-педагогічних кадрів зменшили з 80% до 60% відповідної платні. Ця норма стосуватиметься не тих, хто вже отримує пенсію, а лише тих, хто її оформлюватиме вперше.

«Щодо оплати праці, то не скасовуються жодні норми в цій сфері. Але треба пам’ятати, що й бюджет в прикінцевих положеннях і зміни до бюджетного кодексу (так само в прикінцевих положеннях) мають багато норм із приписом, що Кабінет Міністрів реалізовує ці норми в обсязі, який дозволяє бюджет», — сказав Єгор Стадний. Така практика вже існувала в 1990-х і початку 2000-х років. Проте обидва рази Конституційний суд визнавав такі приписи неконституційними. «Не знаю, як буде цього разу. Але це певним чином збиває з пантелику, тому що, наприклад, стосується всього закону про вищу освіту: він вміщений під таку норму повністю». Через це важко спрогнозувати, чи можна розраховувати на повноцінне фінансування досліджень в національних та дослідницьких університетах. Так само під питанням лишають надбавки та інші доплати. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua