Депутати Полтавської обласної ради на сесії затвердили цільову обласну комплексну програму «Шлях до рівних можливостей» на 2022—2025 роки. Вона передбачає за найближчі чотири роки спрямувати на поліпшення умов доступу людей з інвалідністю до комунальних закладів 120 мільйонів гривень. У департаменті будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної військової адміністрації розповіли, що ці кошти проплатять на умовах співфінансування. Зокрема 100 мільйонів гривень візьмуть з обласного бюджету, решту — зі скарбниць громад. Перші 25 мільйонів гривень з обласного бюджету використають на 17 об’єктах, які треба модернізувати відповідно до норм безбар’єрності. До кінця цього року на кожному з цих об’єктів планують облаштувати прилеглі території, зробити відповідної ширини двері, зовнішнє маркування, встановити, де потрібно, зовнішні підіймальні платформи, ліфти тощо.
Застосовуємо європейські стандарти
2023-го і в наступні роки відповідну модернізацію будівель та інфраструктури робитимуть на територіях громад, які першими подали заявки й готові співфінансувати ці роботи. Однак доки триває війна, їх не проводитимуть. А ухвалили програму тепер тому, що розраховують на фінансування після нашої перемоги.
У департаменті вважають, що заплановані заходи сприятимуть розбудові інклюзивного суспільства, розвитку соціальної інфраструктури, наблизять благоустрій, технічний стан об’єктів та опорядження будівель і споруд, а також процедуру отримання послуг до європейських стандартів.
Ухвалення комплексної цільової програми «Шлях до рівних можливостей» полтавці з інвалідністю вважають позитивним сигналом. Недавно Полтаву перевіряли на безбар’єрність представники громадської організації «Доступно. UA». Вони разом з волонтерами оглянули вулиці, громадські заклади й адмінбудівлі обласного центру та визначили рейтинг доступності.
Для перевірки обрали центр міста, який розділили на сім маршрутів. Охочих допомогти поставили в пари для перевірки транспорту, наземних переходів, перехресть, тротуарів, велодоріжок, аптек, закладів харчування, супермаркетів, вокзалів, будівель міськради, ЦНАПу, пошти та лікарень. Кожна пара отримала анкету із критеріями перевірки, зокрема дивилися, чи є поблизу закладів паркувальні майданчики для людей з інвалідністю, тактильна плитка і пониження на тротуарах, якісні пандуси або підйомники, чи обладнано в закладах туалети під потреби маломобільних груп населення тощо.
На початку тестування вся група волонтерів та організаторів пройшлася вулицею Європейською. Відразу наштовхнулися на щербату плитку, ями на з’їздах із калюжами та неякісні пониження. Пандус до ЦНАПу, наприклад, не відповідає сучасним будівельним нормам, а кнопка виклику адміністрації для людей з інвалідністю розміщена вже на завершенні пандуса. До будівлі завузький вхід — 70 сантиметрів. Його можна розширити, відчинивши другі двері, але без допомоги працівників адміністрації цього не зробити.
Влада і громада разом
У ЦНАПі є туалет для людей з обмеженими можливостями, проте не все гаразд із входом. До нього ведуть двоє дверей, одні з яких завузькі. Частина ЦНАПу розташована на першому поверсі, що полегшує доступ, на вході є напис шрифтом Брайля. Пропозиції щодо змін і полегшення доступності закладу пообіцяли передати керівництву міської влади.
До волонтерів тоді приєдналася журналістка Олена Кузіна, яка за рік до того потрапила в ДТП й зазнала тяжких травм. Вона не з чуток знає, що таке доступність та безбар’єрність.
«У нашому місті майже немає змоги вільно пересуватися на візку. Заважають високі бордюри, ями на тротуарах, сходинки на входах до магазинів. Коли була на візку, почувалася повністю залежною від того, хто допомагає. Але маломобільна людина — це не тільки людина на візочку. Це і люди з пошкодженим опорно-руховим апаратом, і літні, й мами з візочками. Важливо пам’ятати про це», — пояснила Олена Кузіна.
Сказане пані Оленою чудово розуміють у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Будівлю облаштовано так, що потрапити всередину людям з інвалідністю чи на візках вкрай важко. Навіть з допомогою більшості таких людей доступний лише перший поверх музею.
Керівництво закладу намагалося вирішити це питання, проте це нелегко було зробити через велику кількість дозволів. Аж нарешті перед самою війною Полтавська обласна рада надала з бюджету певні кошти на те, щоб зробити музей доступнішим для людей з обмеженими можливостями. А вже у квітні профільний департамент Полтавської ОВА замовив розроблення проєктно-кошторисної документації на його реставрацію. Проєктна група вирішила, що для доступу людей з інвалідністю в музеї встановлять підйомники.
Представники дніпровської фірми, яка виготовляє таке обладнання, планують розробити відкидні майданчики для кожного поверху окремо. Для людей з інвалідністю зроблять окремий вхід.
«Вхідну групу для таких відвідувачів ми зробимо праворуч, бо на центральному вході стоїть вертушка, яку ніяк не обійдеш. На центральних дверях буде вказівник зі стрілками напрямку руху і, можливо, кнопка для виклику чергового», — поділилися вони планами.
У музеї планують виконати реконструкцію вбиралень під потреби людей з інвалідністю. Головне тепер — якнайшвидше вигнати ворога з нашої землі, бо без цього плани про переобладнання громадських будівель залишатимуться нереалізованими.