Починаючи з 1960 року в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова щодня роблять майже неможливе: ремонтують найскладніші вади серця. Практично кожна операція унікальна, складна. Методики розробляються в науковій установі, а потім стають надбанням кардіохірургів усієї держави. Нагадаємо, нині практично в кожній області працюють кардіоцентри. І якщо в 1960 році в Україні було проведено 120 операцій на серці, то 2011 року — 21 000.
У житті самого інституту є події, які визначають майбутнє кардіохірургії, а отже, тих, кому потрібна допомога. За належних умов розвитку економіки держави такі події стимулювали б розвиток багатьох суміжних галузей. Адже нинішньому кардіохірургу потрібна найсучасніша техніка. Саме брак її виробництва в Україні, брак коштів на придбання за кордоном, скажемо так, зв’язує руки кардіохірургам. І те, що вони могли робити вчора і позавчора, вдається лише сьогодні.
Звичайно, це окрема глобальна проблема, яка вимагає розв’язання на найвищому рівні. Ми ж повернемось в інститут, де цими днями сталася подія, переоцінити яку неможливо. Не сама собою, не за збігом обставин. Її готували і до неї готувались. Вона має всеукраїнське значення, ставить досягнення наших фахівців у один ряд з провідними кардіоцентрами світу, а отже, крім усього, працює на імідж держави.
Уперше в СНД кардіохірурги Андрій Руснак і Олексій Крикунов провели малотравматичну ендоскопічну операцію на серці за мінімального розрізу. В чому особливості досягнення?
Раніше, аби провести таке втручання, робився розтин грудної клітки на 30-40 сантиметрів. Нині через маленький отвір вводиться відповідна апаратура. Оперуючи нею, хірург виконує свою роботу.
Завершивши її, доктор медичних наук Олексій Крикунов в ексклюзивному інтерв’ю «УК» повідомив, що все пройшло успішно.
— З допомогою відеокамери і маніпулятора ми виправляли вади клапана, — розповів він. — Якби працювали за старою технологією, часу витратили б на 1-1,5 години більше. Загалом для пацієнта новий метод набагато кращий. Адже зменшується травматичність, пацієнт менше втрачає крові і приймає ліків. Час одужування теж скорочується. Врахуйте і те, що психологічно хворому легше погодитись на таку операцію, ніж з розтином грудної клітки. Одне слово, за цим методом майбутнє.
Старт відбувся. Розпочалися щоденні планові операції. Додамо, що освоїти нову техніку українцям допомагали французькі колеги, зокрема професор Жан Франсуа Обадья. Додамо й інше: поки що для новітньої технології обладнана лише одна операційна. Виходить, нашим промисловцям і підприємцям є шанс відзначитись, освоївши виробництво такого обладнання. Негоже, щоб країна, яка працює на космос, була не в змозі допомогти кардіохірургам.
АВТОРИТЕТНО
Сергій СІРОМАХА,
головний лікар Національного інституту
серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова
кандидат медичних наук:
— Першим у СНД наш інститут розпочав еру ендоскопічної кардіохірургії. Це своєрідний внесок у вінок пам’яті засновника інституту — Миколи Амосова — до 100-річчя від дня його народження. Ми розвиваємо його школу, пам’ятаємо заповіт учителя, що вірою і правдою маємо служити людям. А працювати є над чим. Серцево-судинні захворювання стали однією з визначальних причин смертності. Статистика стверджує, що 26 мільйонів українців мають хвороби серцево-судинної системи. Розрахункова потреба в кардіохірургічній допомозі — 35 000 операцій на серці в рік. Усього торік виконано 21 914 операцій, з них в інституті — 5535. Як бачимо, роботи в нас вистачає. Освоєння ендоскопічної кардіохірургії дасть змогу хірургам працювати якісніше.