Фінансовий стан енергетичного комплексу України погіршується. Особливе занепокоєння в експертів викликають неплатежі за електроенергію водоканалів та шахт — через низький рівень бюджетного фінансування вони стрімко накопичують заборгованість перед обленерго.
Енергопостачальні компанії, у свою чергу, не можуть розрахуватися з ДП «Енергоринок» — підприємством, що закуповує електроенергію в енергогенеруючих організацій і продає її обленерго.
Недоплата водоканалів і держшахт призводить до боргів на всіх ланках ланцюжка. Тільки у квітні «Енергоринок» недоотримав 2,3 млрд гривень. Унаслідок цього зростає заборгованість підприємства перед енергогенеруючими компаніями. Енергетики не можуть розрахуватися з шахтами, заборгованість перед ними збільшилася до 3,6 млрд гривень. А це еквівалент 7 млн т вугілля — більше, аніж видобули торік усі державні шахти Луганщини.
Як розв’язати цю проблему? Що зробити, аби не повторилася ситуація початку 90-х років, коли практикувалося погодинне відключення електрики у містах і селах? Врешті-решт, як запобігти затримкам із зарплатою енергетикам і шахтарям, небезпека яких стає все більш реальною? Про це йшлося на круглому столі, за яким зібралися урядовці, представники водопостачальних організацій, енергетики й експерти.
Пільги для багатих
Заборгованість споживачів за електроенергію, за словами керівника порталу «Енергетика України» Олексія Чернявського, збільшується з року в рік, але з початку 2014 року вона почала зростати стрімкими темпами, що свідчить про недостатню увагу до цієї вкрай важливої сфери життєзабезпечення людей.
«Протягом 2009–2012 років борг споживачів за електроенергію зростав невеликими темпами. У 2013 році він зріс на 2 млрд гривень — до 13,4 млрд. І лише за два місяці поточного року загальний борг усіх споживачів збільшився ще на 2 млрд і становить 15,4 млрд гривень. У такій ситуації необхідно терміново робити конкретні кроки задля нормалізації розрахунків у галузі та її фінансової стабілізації», — заявив О. Чернявський.
У державному бюджеті-2014 закладено 2,9 млрд гривень на погашення різниці між існуючими й економічно об∂рунтованими тарифами на воду і тепло. Ці кошти мають надійти, в тому числі, водоканалам для оплати електроенергії.
На думку учасників круглого столу, з передбаченої суми не більше 1 млрд гривень забезпечені реальними джерелами фінансування. Шахтам, що підлягають ліквідації, виділено на оплату електроенергії 15 млн гривень замість необхідних 738 млн. Експерти пропонують передбачити в держбюджеті цього року додатково не менше 3,6 млрд гривень на компенсацію різниці в тарифах.
До того ж, нам нікуди не подітися від підвищення тарифів. Склалася така ситуація, коли за економічно необ∂рунтованими цінами за воду платять як бідні, так і багаті. Останні споживають більше, отже, держава більше допомагає саме їм. У Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, розглядають кілька варіантів розв’язання цієї проблеми.
«Сьогодні в Україні мінімальний тариф на водопостачання становить 0,77 гривні за 1 кубометр, максимальний — 7 гривень, середній по країні — 2,40 гривні. При цьому середньостатистична родина споживає близько 4 кубометрів на місяць на одну людину. Щоб привести тарифи до економічно обгрунтованих, потрібно середній тариф підвищити на 84% — до 4,41 гривні. Родина, яка проживає в однокімнатній квартирі, платитиме за воду більше на 18 гривень, у двокімнатній — на 36 гривень і т. д.», — ознайомив із розрахунками член комісії Дмитро Григор’єв.
Він наголосив, що це не повинно вдарити по кишені малозабезпечених верств населення. Як і раніше, вони отримуватимуть бюджетну субсидію.
Економити енергоресурси
Перегляд тарифів, на думку експертів, навчить економити енергоносії, жити за статками.
«Держапарат має ввести жорсткий режим економії енергоресурсів. Адже їх споживання на душу населення сьогодні в 3,9 раза вище, ніж у середньому в Європі. Бюджетним організаціям потрібно встановлювати ліміти та контролювати енергозбереження», — упевнений голова наглядової ради ПАТ «Київенерго» Іван Плачков. За його словами, «у нас є великі резерви з економії енергоресурсів і води». «А тих коштів, що зараз ідуть на компенсацію різниці в тарифах, з лишком вистачить на адресні дотації малозабезпеченим», — сказав він.
Підвищити платіжну дисципліну
Та не лише занижені тарифи і недостатність бюджетного фінансування призводять до боргів. Комунальні підприємства нерідко грішать нецільовим використанням коштів. Тобто їхні керівники сплачують за що завгодно, лишень не за електроенергію. А тому конче потрібно підсилити контроль за цільовим використанням державних субвенцій, переконують фахівці.
Також слід запровадити спецрахунки, з яких кошти водоканалів автоматично перераховувалися б енергопостачальникам. Відповідний законопроект готують. Крім того, запропоновано на законодавчому рівні ввести відповідальність керівників підприємств за неповні розрахунки за електроенергію.
ОФІЦІЙНО
Згідно з інформацією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, за 4 місяці 2014 року рівень розрахунків за електроенергію підприємств, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, становить 37,1%. З початку року заборгованість зросла на 889,7 млн гривень. На 1 січня цього року загальний борг водоканалів за електроенергію становить понад 4,3 млрд гривень.
Підприємства вугільної промисловості за 4 місяці 2014 року оплатили 78,5% спожитої електроенергії, збільшивши заборгованість з початку року на 560,7 млн гривень — до 5,7 млрд гривень.