Що ми знаємо про Умань? Передовсім згадується дендропарк «Софіївка» і могила рабина Нахмана із Брацлава. Та насправді тут значно більше локацій, які претендують на звання туристичних візитівок Черкащини. За грамотного підходу до розвитку туризму зросте зацікавлення до цього краю, а відповідно поповниться місцевий бюджет, буде створено нові робочі місця. У цьому переконався кореспондент «Урядового кур’єра», який побував на туристично-економічному форумі «Туризм в Україні: вимоги сьогоднішнього дня», проведеному за підтримки Уманської міської ради.

До речі, форум відбувся попри всі рашистські перешкоди. Так, напередодні першої запланованої дати Умань жорстоко обстріляли, друга спроба початку зустрічі — знову приліт. Але, як сказали учасники форуму: «Нас не злякати!» І справді, хіба можна злякати людей, які навіть під час війни розробляють план розвитку туризму в Україні?

Головною подією туристично-економічного форуму став проєкт «Шляхами Трипільської Праматері», який презентував Павло Ярмій — голова правління Агентства регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад. Ця агенція втілила чимало всеукраїнських проєктів: «Таврійський ярмарок», «Таврійський туристичний конгрес», фестиваль «Чумак-фест», маршрут «Соляна дорога» знаменитим давнім чумацьким шляхом.

Павло Ярмій розповів «УК», що ідея нового проєкту з’явилася після вимушеного переїзду команди до Умані з окупованої нині Нової Каховки.

«Українці мають знати своє коріння, власну історію та забути про стереотипи, нав’язані російською пропагандою. Адже наші пращури жили на цих землях за багато тисяч років до того, як з’явилася московія.

6000 років тому ми були культурною нацією, зводили будинки, створювали чудову кераміку та були найкращими хліборобами у Європі. Трипільська культура — це наше унікальне, про що Україна може розповісти світові», — наголошує він.

Проєкт згодом має об’єднати кілька областей, оскільки культура Трипілля-Кукутені яскраво представлена у Вінницькій, Черкаській і Кіровоградській областях.

На форумі 24 територіальні товариства саме цих областей підписали Меморандум про співпрацю та партнерство зі створення агротуристичного кластера «Шляхами Трипільської Праматері». Проєкт покликаний допомогти громадам підготувати туристичні локації й розробити маршрути місцями, де сконцентровані стародавні поселення трипільців, їхні храми і найкращі музейні зібрання.

Колоритна Умань

А тепер час вирушати цим маршрутом. І починаємо наш шлях у колоритній Умані. Доля та організатори розпорядилися так, що першою на нашому туристському квесті зустрічаємо невтішну Василісу.

— Людоньки, допоможіть! — звертається вона до нас. — Продавала на базарі ляльки, прийшов Мойша, власник рибної крамниці, ляльки забрав, а грошей не віддав. Тільки передав записку, де їх шукати. Допоможіть знайти!

Звісно, ми не могли відмовити і вирушили на пошуки. Дорогою зустріли козаків, найчеснішого єврея Абрама, ченців, спустилися в підземелля Василіанського монастиря, поторгувалися, познайомилися з гімназисткою, дізналися таємниці будинку Файнштейна.

Це був найреальніший квест! І якщо ви хочете дізнатися про Умань щось нове, радимо замовити саме цю екскурсію від театру «Реверанс». Зробити це можна в туристично-інформаційному центрі, що недавно відкрився в центральному сквері Умані.

А ми їдемо далі.

Палац Шувалових

Зупинка перша. Місто Тальне. Там розташований палац графів Шувалових, збудований 1903 року за проєктом данського архітектора Андреаса Клемменсена.

Архітектура житлової частини нагадує середньовічний французький замок із двома вежами та напіввежею, розкішним входом, широким ґанком та різьбленими поручнями. Усередині будівля була облаштована досить сучасно, з усіма побутовими зручностями — водогін, каналізація, електричне освітлення. Біля палацу збереглися надгробки могил Софії, Петра й Павла Шувалових.

І хоча нині він перебуває не в найліпшому стані через перепланування в радянські часи (там були технікум та музей хліба), атмосфера тих років збереглася.

Нині в палаці тривають реставраційні роботи. Як розповів архітектор-реставратор Анатолій Ізотов, усе в палаці було продумано до дрібниць: від системи кондиціювання повітря для комфорту взимку та влітку до підземних ходів для слуг. До речі, всі системи досі в робочому стані!

Реставрація, звісно, — справа довга. Та не варто чекати на її закінчення, щоб приїхати в Тальне й відчути атмосферу минулого. Воно того варте.

Заповідник «Трипільська культура»

Зупинка друга. Легедзине. Нас зустрічає Владислав Чабанюк, історик, археолог, директор ДІКЗ «Трипільська культура», і відразу засипає фактами:

— Коли ще Єгипту не було, трипільці вже заснували найбільші поселення світу на території сучасної Черкаської області.

— Започаткували тут хліборобство, принесли зерно. Завели свійських тварин.

— Придумали величезні горни і стали новаторами в кераміці.

— Почали будувати стаціонарні будинки, коли в Європі ще мешкали в печерах.

У музеї справді багато цікавих експонатів. Особливо вразила антропоморфна трипільська статуетка, що «розмовляє». Обличчя має совині риси, в округлому животику — дев’ять керамічних кульок. Їй майже шість тисяч років!

Є тут і рештки відомої трипільської штукатурки, посуд із неповторними орнаментами, прикраси, знаряддя праці, елементи релігійного культу тощо. А деяким експонатам понад 5000 років! До музейної експозиції належать відтворені в натуральну величину будинки трипільців. Охочі навіть можуть пожити в них певний час без благ цивілізації.

Тож якщо хочете відчути себе справжнім трипільцем, вам сюди!

Що ще подивитися

Ми, звичайно, не встигли проїхати всім маршрутом «Шляхами Трипільської Праматері» протягом одного дня, але рекомендуємо відвідати ще й такі місця:

— с. Пугачівка, церква Святої Трійці, музей-світлиця «Чарівна ниточка»

— с. Роги, сад-музей «Український Едем»

— с. Буки, Буцький каньйон

— с. Полянецьке, еко-садиба «Лялькова хата», аквазона «Шинок на околиці»

— м. Жашків, Жашківський кінний завод

— с. Коржовий Кут, Долина Миколи Чудотворця

— с. Синиці, Синицький парк

— с. Княжа Криниця, етносвітлиця «Садиба Остапа»

Світлана БОРИСОВА
для «Урядового кур’єра»