Політична та економічна асоціація з Євросоюзом — останніми місяцями найобговорюваніша тема в політичних, експертних, медійних колах не тільки України. Навколо перспективи підписання масштабної і за змістом, і за суттю угоди точилися активні дискусії і на схід, і на захід від кордонів нашої держави, щоправда, в різних інтонаціях. Для України ж залишалося виконати кілька умов Євросоюзу. Проте фактично за тиждень до саміту «Східного партнерства» ситуація кардинально змінилася: український уряд ухвалив рішення призупинити процес підготовки до підписання угоди.
Президент Віктор Янукович і Прем’єр-міністр Микола Азаров чітко обгрунтували необхідність такого маневру, в основу якого покладено виключно національні інтереси, економічну доцільність. При цьому європейський курс нашої держави залишається незмінним — потрібен лише час, щоб розв’язати проблеми всередині держави та усунути суперечності з іноземними партнерами. А саме: з ЄС домовитися про оптимальніші умови асоціації, а з Митним союзом, передусім із Росією, — відновити прийнятні торговельно-економічні відносини, що останнім часом погіршилися. Зрозуміло, що вирішення цих питань — справа не одного місяця, тому підписання Угоди про асоціацію трохи відкладається. Власне, це й підтвердилося на Вільнюському саміті.
П’ять пропозицій
Офіційно позицію України глава держави Віктор Янукович озвучив під час виступу на пленарному засіданні саміту ініціативи «Східне партнерство». «Я підтверджую наміри України в найближчій перспективі підписати Угоду про асоціацію. Україна спільно з Європейським Союзом вже понад шість років іде непростим курсом переговорів і пошуку компромісів. На цьому шляху нам залишилося зробити лише кілька вирішальних кроків. Ідеться про необхідність підготовки передумов, що забезпечать максимальні результати від імплементації угоди», — заявив глава держави.
За його словами, необхідно спільними зусиллями розробити програми, що мінімізують для України негативні наслідки початкового періоду чинності угоди, а також допоможуть розв’язати серйозні фінансово-економічні проблеми, з якими наша держава останнім часом опинилася сам на сам. «Тому вже сьогодні ми потребуємо від наших європейських партнерів рішучих кроків назустріч Україні в питанні розробки і реалізації програми фінансово-економічної допомоги з використанням усіх наявних механізмів та ресурсів як інституцій, так і держав — членів ЄС», — звернувся до учасників саміту Президент.
Він запропонував п’ять першочергових заходів.
Перший — розблокування програм бюджетної секторальної підтримки ЄС, виділення ресурсів макрофінансової допомоги.
Другий — дієва підтримка з боку міжнародних фінансових інституцій, зокрема якомога швидше відновлення ефективної взаємодії на взаємоприйнятних умовах з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.
Третій — перегляд Євросоюзом торговельних обмежень щодо окремих позицій українського експорту, зокрема запроваджених ще минулого століття.
Четвертий — участь ЄС та міжнародних фінансових інституцій у модернізації української газотранспортної системи, а також забезпечення всіма належними засобами та механізмами Європейського Союзу енергетичної незалежності України. «Сподіваємося на перегляд позиції країн — членів ЄС щодо спорудження економічно необгрунтованих потужностей із транспортування природного газу до Європи в обхід України», — заявив Віктор Янукович.
П’ятий пункт спрямовано на розробку узгодженого плану дій для скасування суперечностей та врегулювання проблем у торговельно-економічній співпраці з Росією та іншими членами Митного союзу, що пов’язуються із створенням зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, повідомляє прес-служба глави держави. «У зв’язку з цим був би вдячний за вашу підтримку в питанні започаткування відповідної співпраці у форматі Україна — ЄС — Росія», — сказав Президент.
Окремо він запропонував докласти додаткових зусиль для завершення роботи над безвізовим режимом між Україною та ЄС. «Упевнений, що найпоказовішим кроком, який би свідчив, що ЄС насправді готовий відчинити для нас свої двері, стало б запровадження без зволікань безвізового режиму для громадян України. У свою чергу ми готові якнайшвидше завершити виконання відповідного плану дій», — підкреслив Віктор Янукович.
Підсумовуючи свій виступ, глава Української держави висловився за необхідність визначення чітких орієнтирів та цілей «Східного партнерства» у період до наступного саміту ініціативи, що має відбутися 2015 року в Латвії. На переконання Віктора Януковича, це має надати потужного імпульсу для майбутнього «Східного партнерства» та подальшого впровадження внутрішніх реформ його державами-учасницями.
«На завершення хочу ще раз наголосити: Україна чітко дотримується свого європейського вибору. А відтак розраховує на солідарність та підтримку Європейського Союзу, його держав-членів, а також країн-партнерів», — наголосив Президент.
Згодом позицію щодо українського питання озвучив Голова Європейської ради Герман ван Ромпей. «Ми не змогли підписати сьогодні угоду, але двері ще відчинені. Сьогодні підписання немає, бо воно відкладено. Ми сподіваємося, що рано чи пізно Україна буде готова підписати угоду. Продовжуємо діалог, щоб ми змогли працювати для виконання критеріїв, які має виконати Україна, ми готові допомагати і підтримати технічно у переговорах з міжнародними фінансовими організаціями», — сказав він. Тож зважаючи на озвучені тези Віктора Януковича, керівництво ЄС справді почуло позицію української сторони.
Інтрига зберігалася до останнього
Виступ Президента, який розставив усі крапки над «і», відбувся в завершальний день саміту, 29 листопада. Однак напередодні багато хто вважав, що в останній момент вдасться домовитися і асоціація стане дійсністю. Судячи з усього, це стало центральним питанням численних зустрічей глави Української держави з лідерами європейських країн та керівництвом Євросоюзу. Однак позиція Президента залишилася незмінною.
Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле також висловив свою думку з цього приводу. «Ми твердо говоримо про нашу прихильність до того, щоб підняти відносини ЄС і України на новий рівень. ЄС готовий поновити підготовку до підписання Угоди про асоціацію, щойно Україна буде готова відновити свій рух у бік асоціації», — цитує УНІАН слова Єврокомісара.
Жодних розворотів
У рамках Вільнюського саміту також пройшов форум «Бізнес без кордонів», у якому взяв участь перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов. За його словами, Україна доклала максимум зусиль на євроінтеграційному шляху і в частині реформ, і в частині законів, і в частині проведення переговорів з МВФ, із Європейським Союзом, а також із нашими традиційними торговельними партнерами, повідомляє прес-служба урядовця.
Він пояснив, чому Україна була змушена взяти європаузу. «На сьогодні ми розуміємо, що значну частину ризиків, які ми передбачали, усунути не вдалося. Однак продовжуємо працювати, ми готові зустрічатися, готові продовжувати оцінювати ризики, шукати рішення, які б збалансували соціально-економічне становище нашої країни… Ми не хочемо, щоб у нас вкрали перемогу. Курс на Європу ми, як і раніше, тримаємо. Жодного розвороту не відбулося. Українцям потрібна Європа. Європейський шлях для нас — це єдиний шлях», — наголосив Сергій Арбузов.
Небо буде спільним
Якщо створення спільного політико-економічного простору відкладено на майбутнє, то спільний авіаційний простір із країнами ЄС запрацює не пізніше 2015 року. Відповідну угоду, яку ще називають «Відкрите небо», у Вільнюсі було парафовано 28 листопада. Коментуючи відповідне рішення, віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул зазначив, що реалізація положень угоди сприятиме важливим позитивним змінам на авіаційному ринку України. На практиці це означає, що європейські компанії без обмежень зможуть літати у будь-які аеропорти України, а українські авіаперевізники — у будь-які аеропорти Європи, зазначає прес-служба віце-прем’єра.
«Завдяки цій угоді європейські авіакомпанії матимуть вільний доступ до українського ринку авіаперевезень, що дасть змогу нашим громадянам отримати можливість скористатися більшою кількістю маршрутів та якіснішим сервісом. А посилення конкуренції на ринку авіаперевезень створить умови для зниження цін на перельоти», — підкреслив Олександр Вілкул.
Логічні підсумки
По завершенні саміту Віктор Янукович наголосив на важливості зібрання для розуміння подальших перспектив щодо європейського майбутнього України. «Ми отримали сьогодні одну відповідь: двері до Євросоюзу відчинені, що у нас є час, який маємо використати для пошуку відповіді, на яких умовах Україна може зробити наступний крок», — сказав Президент. У цьому контексті він повідомив, що Україна та ЄС домовилися найближчим часом провести на двосторонньому рівні переговори стосовно підписання Угоди про асоціацію.
Водночас Президент Європейського парламенту Мартін Шульц заявив про намір продовжити місію Пета Кокса та Александера Кваснєвського в Україні. «Ми погодилися, що після подій тут після того, як угоду не було підписано, ми не повинні створювати вакуум і дірки в діалозі, який на урядовому рівні був важким. Для мене як Президента Європарламенту буде нескладно відправити місію, до якої є довіра всіх сторін», — цитує слова Мартіна Шульца Інтерфакс-Україна.
Логічним завершенням саміту стало ухвалення його учасниками спільної декларації: вони беруть до уваги рішення українського уряду тимчасово призупинити процес підготовки і підписання Угоди про асоціацію та глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС, а також беруть до уваги безпрецедентну громадську підтримку політичній асоціації та економічній інтеграції України з ЄС. ЄС та Україна наголошують на своїй відданості підписанню цієї угоди на основі рішучих дій, значного прогресу в сферах, про які було наголошено на саміті Україна — ЄС у 2013 році. І, як зазначається у документі, великого прогресу дотепер вже було досягнуто.