Цими вихідними кілька знайомих, почувши про падіння національної валюти, побігли в магазини техніки, аби скинути з рук заощаджені на «чорний день» гривні й купити комп’ютери, холодильники, блендери, ваги — покупки, придбання яких відкладали до кращих часів. За їхніми словами, у торгових мережах вони не побачили суттєвого підвищення цін, тоді як інтернет-магазини ще в п’ятницю підняли їх на 100—200 гривень (або на 10—20%) на товари середнього цінового сегменту. Хтось вирішив купити взуття і одяг, адже в більшості магазинів сезон знижок на 50—70%. «УК» поцікавився в експертів, як відреагував ринок на перехід до ринкового курсоутворення, й про прогнози щодо зростання цін на продукти і промислові товари у зв’язку з цим.
За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, на девальвацію миттєво відреагував енергоринок. Звісна річ, це потягне за собою ціни на транспортні послуги й продукти харчування. Вони зростатимуть майже до того рівня, до якого девальвуватиме гривня, переконаний він. Не надто подорожчають тільки овочі (на 2—3%), молочні продукти (до 10% максимум). Щодо м’яса, то воно зросте в ціні аж на 25—30%, імпортні фрукти (цитрусові, банани), ікра, риба, кава, чай — взагалі на всі 50—60%. Як наслідок, українці намагатимуться економити, а отже, віддаватимуть перевагу дешевшій курятині замість дорожчих свинини та яловичини, яблукам замість апельсинів тощо. Уже збільшився продаж круп, хлібо-булочних продуктів, овочів і зменшився — риби й фруктів, асортимент яких у раціоні українців з кожним днем біднішатиме.
«Аналогічна ситуація й на ринку побутової техніки, і ця тенденція триватиме, доки падатиме гривня, — продовжує Олександр Охріменко. — Тепер інтернет-магазини продають більше побутової техніки, що була у вжитку, аніж нової. Якщо говорити про авторинок, то в наявності є лише китайські автівки, українські «шкоди» і «ланоси». Решту завозять лише під замовлення, бо не факт, що їх купуватимуть за таким курсом».
Постраждає від девальвації й вітчизняний легпром, який працює переважно на імпортній складовій, адже споживачі стали більше купувати одягу в секонд-хендах. Щодо цін на нерухомість, то старі об’єкти будівельники частково продаватимуть за старою ціною, а нові — за новою, адже метал і бетон також імпортні.
Виконавчий директор Укрлегпрому Тетяна Ізовіт зауважила, що секонд-хенд і раніше завдавав клопоту вітчизняній легкій промисловості. Але тепер це явище не таке критичне, бо виробництво за основними групами товарів збільшується, є замовлення за давальницькими схемами й на потреби АТО. Купувати імпортний одяг і взуття багатьом уже не по кишені. Натомість імпорт товарів знизився на 28%. Зменшення виробництва товарів легкої промисловості несуттєве (2,8%) і в рази менше, ніж промисловості в цілому. Понад те, експорт у 2014 році зріс до 10 мільярдів гривень порівняно з вісьмома мільярдами гривень у 2013-му, зауважила вона. Та за правилами, встановленими НБУ, експортери змушені були обов’язково здавати долар за 16 гривень, а купувати його їм доводилося за 22—23 гривні, аби придбати сировину тощо. Тож це не могло позитивно позначитись на ситуації в галузі.
Щодо зростання цін на одяг, то Тетяна Ізовіт не береться прогнозувати ситуацію. Адже поки що не зрозуміло, яким буде курс долара у середньостроковій перспективі. Аналогічно відреагувалиа на запитання й керівник аналітичного центру «ААА» Марія Колесник. За її словами, треба тижнів два, аби фінансовий ринок перелихоманило у зв’язку з уведенням нових правил й імпортери-експортери зрозуміли, як працюватимуть далі. Наразі вони причаїлись і вже тиждень-півтора майже не робили ніяких поставок із зовнішніх ринків, аби не прогадати. Експерт нагадала, що імпортери ніколи не працювали за офіційним курсом НБУ, а завжди орієнтувалися на ринковий курс на міжбанку. Зважаючи на це, зростання гривні не таке вже й значне.
Натомість президент Ліги виробників взяття, шкіргалантереї і хутрових виробів, шкірних товарів Олександр Бородиня зауважив, що за курсу 25 гривень за долар вітчизняне взуття подорожчає у середньому на 70—75% порівняно з відповідним періодом 2014 року, а імпортне — у 2,5—3 рази. За його даними, минулої весни туфлі жіночі шкіряні вітчизняного виробництва коштували близько 600 гривень.
Отже, як бачимо, ціни повзтимуть угору й надалі. Наскільки? Усе залежатиме від того, як поводитиметься гривня та контролюватиме ситуацію уряд і Нацбанк. Наразі треба подумати над тим, як підтримати вітчизняну промисловість та експортерів, аби знизити імпортозалежність і заводити більше валюти в державу. Нам хочеться вірити, що негативні прогнози експертів не справдяться і ситуацію на валютному ринку таки вдасться виправити. А українці купуватимуть вітчизняне не лише тому, що воно дешевше, а й тому, що якісне, і режим економії цьому лише сприятиме.
ОФІЦІЙНО
Айварас АБРОМАВИЧУС,
міністр економічного розвитку
і торгівлі України:
— Наразі курс такий, який нікого не влаштовує. Але ситуація найближчим часом може змінити надходження в Україну фінансової допомоги від міжнародних донорів. Відновлення рівня резервів Нацбанку відразу позначиться на відновленні стабільності всієї банківської системи. Після цього можна чекати подальших позитивних зрушень, піде зворотний ефект, і буде зміцнення курсу.
А ТИМ ЧАСОМ
Курс гривні «валить» ринок пального
Почалося подорожчання нафтопродуктів на роздрібному ринку: 9 лютого у мережах великих операторів ціни зросли на 0,8—1,2 гривні за літр. При цьому оптові ціни на пальне зростають другий тиждень поспіль. Подорожчання — наслідок стрімкого падіння курсу гривні, а також реакція на європейські котирування, що зростають.
9 лютого більшість учасників оптового ринку відмовилася виставляти свої пропозиції через неможливість сформувати ціну в умовах валютного курсу, який зростає. За результатами опитування операторів вдалося встановити, що того дня оптові партії А-95 досягали вартості 24 000 гривень за тонну (+5 тисяч гривень за тонну за тиждень), дизпалива — 22 000 гривень за тонну (+28%).
Крім того, наслідуючи підвищувальний тренд світових нафтових котирувань, ціна на нафтопродукти в європейських портах істотно зросла: за останні 10 днів ДП подорожчало на 75 доларів за тонну (+14%), бензин А-95 — на 90 (+16%).
За розрахунками аналітиків «Консалтингової групи А-95», за умови нинішнього курсу НБУ 24,96 гривні за долар і рівня цін у Європі оптова вартість бензину А-95 має потенціал зростання до 24 500 гривень за тонну, ДП — до 22 000. Відповідно, протягом найближчої декади в роздрібній мережі можна очікувати підвищення ціни на бензин А-95 до 23—23,5 гривні за літр, ДП — до 22—22,5.
Один із найважливіших чинників, який стимулює зростання цін, — введення з 1 січня 2015 року 5% податку на торгівлю підакцизними товарами.
Галина ІЩЕНКО,
Віталій ЧЕПІЖКО,
«Урядовий кур’єр»