Для мене слово «пільги» неодмінно асоціюється з пасажирами, які мають на них право і належать до певних соціальних груп. У цьому є закономірність, адже все моє життя пов’язане з пасажирським транспортом, а відповідно й пільгами для тих, хто ним користується.
Не для похвальби, але стосовно згаданого соціального аспекту Сумська область демонструє добротну і якісну роботу: якщо вже краянин заслужив на пільгу, то вона має працювати чітко і прозоро. Як відповідна обласна програма, одна з перших в Україні, про яку нещодавно розповідав «Урядовий кур’єр». Завдяки спільним зусиллям вдалося мобілізувати ресурси й організаційні зусилля, щоб кожен пасажир-пільговик без особливих проблем одержував те, на що має законне право під час поїздок на міжміських, приміських, міжрайонних і міжобласних маршрутах.
Але як справедливо мовиться, досконалості немає меж. Так, нинішня програма виконує свої соціальні функції, хоч уже бачимо: її можна і потрібно поліпшувати. Маю на увазі форму компенсаційних виплат, а саме їхню монетизацію. Тут не потрібно винаходити велосипед: у сусідній з нами Полтавській області вже успішно практикують таку новацію і мають від цього очевидні зручності. І насамперед пільговики, які стовідсотково захищені від будь-яких непорозумінь чи збоїв.
Якось, перебуваючи у полтавських колег, з приємністю дізнався, що там за підтримки органів місцевого самоврядування значно спростили схему компенсаційних виплат. Її сутність така. Пільговики купують у касах автовокзалів чи автостанцій так звані іменні квитки, які подають до органів соціального захисту населення за місцем проживання, а вже потім на їхні особисті рахунки чи банківські картки надходять відповідні кошти.
Просто? Авжеж. Процес напрацьовано до автоматизму, це не потребує додаткових затрат часу, організаційних чи інших зусиль. До того ж програму розраховано до 2022 року, тобто в області обрахували соціальний вектор на тривалу перспективу.
Наша сумська схема ґрунтується на іншому принципі: компенсаційні кошти одержує перевізник на підставі обліку перевезень пільгових категорій громадян з участю водія, хоч його основна функція — безпечні перевезення. З одного боку, є значний плюс порівняно з іншими регіонами країни, з іншого — він має одержати логічне продовження. По-перше, така схема доволі громіздка; по-друге, дедалі більше перевізників опиняються у глухому куті, оскільки стикаються з проблемою, коли компенсаційні кошти доводиться тривалий час чекати або вибивати; по-третє, між ними і пасажирами часто виникають конфлікти; по-четверте, обмежуються пільгові права жителів тих громад, які невчасно перераховують кошти або ж зовсім їх не передбачають (проблемні деякі сільські ради Путивльського і Сумського районів, інші). Тобто пасажири, які живуть на таких територіях, по суті, позбавлені можливості купувати квитки за пільговою ціною чи користуватися правом безкоштовного проїзду. А органи місцевого самоврядування Конотопа, Глухівського району монетизацію пільг провели по-своєму: всім пільговикам надали допомогу, якою вони оплачують поїздки.
Щоб усунути ці перекоси, потрібно взяти до уваги таке: пунктом 8 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774 від 06.12.2016 року визначено пільги, зокрема на проїзд усіма видами транспорту, за які компенсаційні виплати можуть здійснювати у готівковій формі (монетизація). Її порядок має встановити Кабінет Міністрів України. Проте відповідно до пункту 9 положень закону, до завершення підготовки документа пропонують органам виконавчої влади та місцевого самоврядування відшкодовувати пільговикам вартість проїзду автомобільним транспортом у готівковій формі. Тобто на основі досвіду Полтавської області. На державному рівні необхідно внести відповідні зміни до законодавчих і нормативних актів, якими встановлено пільговий проїзд й визначено порядок їх реалізації.Переконаний: такі зміни матимуть важливе соціальне значення, адже допоможуть численним пасажирам сповна користуватися наданим їм правом, а перевізники возитимуть пільговиків, тобто виконуватимуть свою основну роботу, не ламаючи голову, чи відшкодують їм кошти.
Микола ТЕРТИШНИЙ,
генеральний директор ТОВ «Сумиоблавтотранс»,
для «Урядового кур’єра»