Закон України 3048-ІХ, який корегує процес примусового виконання судових рішень, набрав чинності 6 травня 2023 року. Майже відразу з’явилися коментарі, мовляв, представники банків тепер мають право на арешт рахунків фізичних та юридичних осіб. 

«Урядовий кур’єр» з’ясовував, чи так це, і як новація вплине на рух коштів на банківських рахунках фізичних та юридичних осіб.

Очікуване поліпшення 

Адвокат Павло Васильєв зазначає, що ЗМІ, можливо, неправильно почали трактувати цей закон з юридичної точки зору.

«Закон не уповноважує банки на арешт рахунків фізичних та юридичних осіб. Вони лише повинні виконувати відповідні постанови державних, приватних виконавців про арешти в разі надходження від них до банківських установ таких постанов. Із власної ініціативи, тобто без постанов, арешти рахунків боржників за виконавчим провадженням банки проводити не можуть», — зазначає він. 

Як каже голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, право на арешт коштів на рахунках фізичних і юридичних осіб — боржників і раніше існувало відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». 

«Цим правом наділені виконавці, які під час здійснення виконавчого провадження накладають арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, що містяться на рахунках у банках. Функція банку в цьому процесі більше технічна», — додає вона.

Що позитивного містить цей документ?

Закон істотно поліпшує долю боржників щодо часткової можливості розпорядження коштами на арештованих рахунках. Також на час ведення бойових дій не можна відкривати нові виконавчі впровадження та вчиняти дії на тимчасово окупованих територіях. 

«Згідно із цим документом, зупиняється у період воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях щодо рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території тергромад, що належать до районів, на яких тривають активні бойові дії або тимчасово окупованих. Або ж якщо стягнення заборгованості за такі послуги здійснюють щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій», — зазначає Павло Васильєв.

Безумовно, позитивне те, що можна скасовувати постанови виконавців без звернення до суду. А це має сприяти оперативнішому вирішенню спорів у межах виконавчого впровадження і зменшить навантаження на суди. 

«Закон №3048-ІХ змінює умови користування заарештованими рахунками фізичних осіб. Раніше на період воєнного стану фізичні особи могли здійснювати видаткові операції із заарештованих рахунків, на кошти яких наклали арешт органи державної виконавчої служби, приватні виконавці, без урахування такого арешту, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищувала 100 тисяч гривень. З ухваленням цього закону суму видаткових операцій обмежили — боржник під час війни може витрачати на ці потреби не більше, як два розміри мінімальної заробітної плати на місяць (нині це 13,4 тисячі гривень). І це незалежно від суми стягнення за виконавчим документом», — зауважує Олена Коробкова.

Юристи  вважають, це рішення на користь боржника. 

Трохи про негативне

А ось заробітну плату боржників вилучено з переліку захищених статей доходів, на які не можна накладати стягнення під час воєнного стану. Захищеними залишаються пенсії та стипендії. 

Павло Васильєв додає ще один негативний момент від чинності цього закону. На його думку, немає жодного поліпшення для боржників, які перебувають на неокупованій території, але у зв’язку із прямими активними воєнними або непрямими діями не можуть із вказаних підстав виконати свої обов’язки у виконавчому провадженні. Як приклад можна навести втрату джерел доходу (роботу) для виплати боргу за виконавчим впровадженням. 

Промовистим прикладом негативу від чинності закону щодо держави та фіскальних органів поділився адвокат Ростислав Кравець. 

«Законодавці залишили чинною заборону про відкриття проваджень і виконання рішень щодо підприємств, які зареєстровано на тимчасово окупованих територіях та в зоні бойових дій. Те саме стосується й фізичних осіб. Цим скористалися окремі недобросовісні боржники, які залишилися в Києві, проте переєструвалися в таких зонах. І виконавча служба в цьому разі нічого не може зробити», — каже він. 

Як працює Єдиний реєстр боржників?

Чи можуть бути в ньому недостовірні дані? 

«Єдиний реєстр боржників — систематизована база даних, складова автоматизованої системи виконавчого провадження. Його ведуть для оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників і запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, внесені до Єдиного реєстру боржників, відкриті та розміщуються на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України», — зазначає Олена Коробкова.

Реєстрація боржника у ньому не звільняє його від виконання рішення.

Банки в разі відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця фізичній чи юридичній особі, внесеній до цього ресурсу, зобов’язані в ці дні повідомити про таке зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. 

«Із власної юридичної практики скажу: недостовірних даних у цьому реєстрі мені не траплялися. Якщо особа побачила про себе такі недостовірні дані, вона може звернутися до відповідного виконавця або суду із заявою про їх вилучення», — підкреслює Павло Васильєв. 

Які  ще проблеми та колізії навколо цього важливого закону?

Юристи повідомляють, що закон не забороняє примусового виконання написів нотаріусів, крім відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально. 

Ці проблеми можна розв’язати завдяки змінам, які треба буде внести у законодавство. У них, за словами Павла Васильєва, і слід врахувати негативні наслідки воєнного стану для боржників та руки допомоги держави для них на цей проміжок часу.