Черепин на перший погляд нічим не відрізняється від сусідніх сіл району. Кількасот його жителів, як і їхні прадіди, з раннього ранку працюють на землі, порають худобу, виховують дітей. Історія села сягає глибин XV століття, а його традиції складалися ще в епоху трипільської та черняхівської культур.
Щоправда, ближче ознайомившись, обов’язково звернеш увагу на впевненість та цілеспрямованість цих завжди зайнятих невідкладними справами селян. Вони знають, що їм треба, і не відволікаються на зайві розмови. Саме на таких, загартованих сільськими трудовими буднями, майстровитих і відповідальних односельців і робив ставку сільський голова Анатолій Пархоменко, коли висував ідею створення на території трьох сіл — Черепина, Вільхівчика та Карашина — багатопрофільного сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Обрій». Разом із його майбутнім головою Анатолієм Стрикалем, досвідченим організатором і майстром на всі руки, вони не раз обговорювали цей проект, який, як кажуть, уже витав у повітрі.
Хто шукає, той знаходить
У трьох селах, підпорядкованих сільській раді, як ретельно підрахували вони, 618 домогосподарств. Більшість селян займається овочівництвом та вирощуванням зернових і технічних культур для відгодівлі свійських тварин і птахів. Надлишки продукції вони реалізовують на районному ринку в Корсуні-Шевченківському та заїжджим підприємцям. Місцеве ж сільськогосподарське підприємство «Аграрник», створене після збанкрутілого у 2012 році СТОВ, приватним господарствам уваги майже не приділяє. Це й зрозуміло: його техніка високопродуктивна, але великогабаритна, і її на присадибних ділянках не застосуєш. Щоправда, послуги з обробітку землі (оранка, дискування, культивація) можуть надавати приватники, які придбали відповідні механізми. Однак, як кажуть селяни, їх не докличешся, та й ціну високу просять. Отож вирішили об’єднати зусилля та матеріальні й фінансові ресурси приватних господарників для надання селянам дешевої послуги з обробітку землі за допомогою кооперативної техніки. Своєчасне виконання цих робіт мало сприяти отриманню вищих урожаїв, полегшенню життя односельців, багато з яких уже немолоді. А взимку придбану техніку можна залучати до очищення доріг від снігу та для інших потреб.
З огляду на ці аргументи, а також на високий рівень безробіття та слабкий фінансово-матеріальний стан селян громада вирішила такий кооператив створити. Назвали його символічним словом «Обрій», ніби натякаючи на далекосяжні плани засновників, хоч їх і непокоїла головна проблема: де взяти кошти?
Анатолій Пархоменко, однак, не занепадав духом. Пам’ятаючи, що сільська рада якось уже брала участь у проекті ЄС/ПРООН, і цього разу подав заявку на конкурс. Несподівано з’явилися додаткові кошти у проекті «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду - ІІ» на створення ще двох кооперативів в Україні, було вирішено дати їх Черепину, оскільки кооператив уже зареєстрували.
Безповоротна допомога Євросоюзу становила 281,3 тисячі гривень із загальної вартості проекту приблизно 331 тисячі. Ще майже 50 тисяч гривень члени кооперативу додали самі. Цих коштів вистачило на придбання омріяного трактора МТЗ, з якого кооператив і розпочав господарську діяльність. Потім придбали навісний плуг, тракторний причіп, косарку. Жителі сіл задоволені: тепер сінокосіння та зяблева оранка в «Обрії» вдвічі дешевші, ніж у приватних власників техніки. Чимало важать і недорогі транспортні послуги, які надає кооператив. Перевезти сіно чи худобу, паливо або корми для приватної ферми, надати інші послуги, зокрема ритуальні, також може «Обрій».
— Допомагаючи одне одному, члени кооперативу опосередковано допомагають іншим жителям села, — зауважив Анатолій Пархоменко. — Минулу зиму ми пережили без проблем із розчищенням доріг та вулиць від снігу, а для села це дуже важливо, адже щодня курсує шкільний автобус, і дороги мають бути чистими вже вранці. Після снігопадів кооператив безкоштовно чистив дороги і навіть сільські вулички, а ще його трактором із причепом вивезли сміття та хмиз після прибирання сільських кладовищ.
Вигода від кооперативу для селян відчутна. Тому вони почали об’єднуватися навколо «Обрію», довіряючи одне одному та місцевій владі. Якщо спочатку до складу кооперативу входило лише сім членів, то нині їх уже 50. Заяви на вступ надходять і досі.
Заважають бюрократія й безгрошів’я
Кооператив поки що не задовольняє всіх потреб в обробітку землі своїх членів, тому в його планах — придбання нових навісних знарядь для трактора, зокрема зернової сівалки, картоплесаджалки, картоплекопалки та інших. Для цього вже акумулюють кошти.
Наступними кроками у розвитку кооперативу будуть розведення кролів та послуги з реалізації вирощеної членами кооперативу продукції. Підтримку у створенні кролеферм кооперативу обіцяє Черкаська ГО «Ресурсний центр АНГО». Є велика потреба в міні-комбайні для збирання зернових на невеликих площах. Однак з’ясувалося: ні в Україні, ні за кордоном такої техніки не випускають.
При кооперативі створено ресурсний центр, у якому голова кооперативу або бухгалтер щоденно ведуть прийом. Сільська рада надала кабінет для роботи цього центру, а проект ЄС/ПРООН забезпечив його оргтехнікою та підключенням до інтернету. Керівництво кооперативу працює на безоплатній основі. «Обрій» — це перший у районі кооператив, засновники і власники якого — члени сільської громади, що ведуть особисте селянське господарство.
У всеукраїнському конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» за минулий рік у номінації «Селищні та сільські ради» черепинському «Обрію» присуджено перше місце. Окрилені успіхом, сільські кооператори ще з більшим завзяттям надають весь комплекс послуг. Тим паче, що тепер, згідно з оголошеною реформою, можливості місцевій громаді значно розширяться. Селяни чекають зокрема внесення обіцяних змін до Конституції, аби землі, які лежать поза межами села, передали у підпорядкування місцевій громаді. Адже брак повноважень розпоряджатися землею навколо села стримує розвиток будь-якої ініціативи, зокрема й кооперації.
На жаль, оголошений в області кілька років тому курс на підтримку багатопрофільних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, поки що не дає очікуваного ефекту. Подібних до черепинського успішних добровільних об’єднань на Черкащині небагато, хоч створено їх 57. Причини у бюрократії, нестачі стартового капіталу, ініціативних і навчених кадрів.
До того ж наприкінці 2014 року «Обрій» відчув серйозні труднощі через скасування статусу неприбутковості для подібних організацій, які мали оподатковувати на загальних підставах. «Обрій» міг втратити ту «селоутворюючу» та «селозберігаючу» функції, на якій наголошують фахівці Національної академії аграрних наук України. На щастя, цей статус таки повернули. А потенціал розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації на Черкащині — колосальний.
КОМПЕТЕНТНО
Випробовування на міцність
Ольга ПОПОВА, головний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»:
— Людську спільноту, крім проживання на певній території, згуртовує у громаду саме взаємодія у вирішенні спільних сільських справ. В іншому разі це лише сусідство. У багатьох аспектах сільського життя очевидно, що ніхто — ні державні, ні самоврядні органи, ні місцеві підприємці-інвестори — не попіклуються про громаду так, як вона сама. А громада — це сила, яка може висувати вимоги, обстоювати свої інтереси на усіх рівнях, робити реальні справи для облаштування комфортного життя.
Проблематичні поки що готовність членів окремих громад до взаємодії, брак або недостатня активність сільських лідерів, зневіра у сили громади. І правильніше, коли громада бачить свої ресурси, активи і перспективи, і тоді починає діяти. Однак у нас почасти біда згуртовує. Чи то вітер свистить у вікнах сільської школи, водогінні мережі давно просять реконструкції, чи вже й городу нікому зорати або ж дорого.
Вихід — у кооперації.
Оскільки члени громади ведуть особисті селянські господарства і переважною сферою діяльності кооперативу є надання їм сільськогосподарських (оранка земельних ділянок, сінокосіння, транспортні послуги з перевезення худоби і кормів), а також заготівельно-збутових, постачальницьких послуг, доцільно створювати багатофункціональний сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК). Згідно з новою редакцією Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 19 січня 2013 року, такий кооператив, що здійснює обслуговування своїх членів, є неприбутковою організацією (стаття 9). Кооперативу доцільно розширювати коло своїх членів й урізноманітнювати види послуг, які їм надаватимуть.
Сфера агропослуг широка, для власників особистих селянських господарств постійно гостра потреба у збуті виробленої продукції, її переробленні та постачанні необхідних матеріально-технічних ресурсів. Не заборонено СОК надавати своїм членам й технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, ветеринарні послуги (стаття 5 п. 6).
Але періодичною зміною правил гри або «прикрими упущеннями» кооперативний рух випробовується на міцність. Так, після ухвалення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71 від 28 грудня 2014 року, коли у переліку неприбуткових установ та організацій, що не є платниками податку, не виявилося СОК, на всіх рівнях заговорили про скасування статусу неприбутковості для них із 1 січня 2015 року.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» №652 від 17 липня цього року чітко декларує, що СОК і їхні кооперативні об’єднання можуть бути зараховані до неприбуткових організацій, що не є платниками податку, за умови одночасної відповідності встановленим вимогам.
Однак залишаються інші стримувальні чинники кооперативного руху. А саме: необхідність врегулювання питання податку на додану вартість на сільськогосподарську продукцію, яку виробляють в особистих селянських господарствах членами кооперативу і збувають через СОК. Злободенна для членів кооперативів загроза втратити можливості одержання субсидії через підняття тарифів на енергоресурси і комунальні послуги. Бо у довідках про дохід вказують і офіційні доходи від реалізації продукції через кооператив.
Саме економічні інтереси спільноти — ефективний рушій її розвитку. У подальшому кооперативний рух може послужити зразком для самоорганізації громад з розв’язання всіх проблем сільського життя. Очевидно, що якщо члени громади усвідомили свою силу в кооперативі, окреслили спільні завдання на майбутнє, то необхідних зусиль буде докладено і шляхи розв’язання проблем спільного буття знайдено. Безперечно, органи самоврядування всіх рівнів мали б активніше підтримувати такий кооперативний рух сільських громад.