Хоч у компанії MatrapacGmbH ще не підписано відповідних документів, уже майже прийнято рішення про закриття виробництва розчинників складних органічних та згортання інших інвестиційних проектів на території Харківської області. Про це та про причини такого рішення повідомив керівник представництва MatrapacGmbH Олександр Капустін. За його словами, на такий безпрецедентний крок німецьких партнерів змусило піти свавілля харківської податкової міліції та безпідставні й неправосудні ухвали судів: Київського районного м. Харкова та обласного апеляційного.
Для регіону це означатиме фактичну втрату інвестицій на майже 14 мільйонів євро. Краснокутський район, де й розташоване виробництво представництва MatrapacGmbH, залишиться без 6 мільйонів гривень, що наповнювали місцевий бюджет. А українська лакофарбова промисловість знову на всі 100% потрапить у залежність від контрабандних поставок розчинників із території країни-агресора. Адже після руйнування Сєверодонецького хімзаводу матрапаківці єдині, хто виробляв в Україні розчинники і вже через рік на 60% змогли б задовольнити потреби вітчизняного ринку. Крім того, в разі згортання інвестпроектів навряд чи найближчим часом запрацює завод з виробництва інгібітора утворення, без якого не запускається жодна свердловина під час видобутку газу й аналогів його немає в Україні. Будівництво цього підприємства MatrapacGmbH планувало завершити в І кварталі 2017 року.
Новий гравець — не під масть
Після Революції гідності, розповідає Олександр Капустін, наш земляк, який 25 років тому прийняв німецьке громадянство й успішно будував бізнес за кордоном, як і багато інших, повірив у нові можливості розбудови бізнесу в Україні. Оскільки роботи було багато, вирішив спробувати розпочати нову справу. Тим більше, що й ніша на ринку відповідала його професії.
Було знайдено майданчик у селі Сонцедарівка Краснокутського району, партнерів в особі ТОВ «Нафтохімічна компанія «Матрапак-Україна», в якій вже почасти було налагоджено виробництво розчинників для лакофарбової галузі. Перший транш інвестицій на суму 4 мільйони євро дав змогу модернізувати виробництво, устаткувати його найновішою закордонною технікою та обладнанням. Було набрано 200 робітників з місцевих, для яких створили європейські умови праці, починаючи з фірмового робочого одягу, дуже пристойної їдальні й до повного соцпакета й вищої на кілька позицій зарплати, ніж у середньому в районі. Виробництво розпочали з коліс, воно стрімко набирало обертів.
Коли більшість підприємств району та області нарікали на спад виробництва, у представництва «МатрапакГмбХ» день у день спостерігали зростання. Лінійка розчинників європейського зразка мала попит, міжнародна сертифікація продукції дала змогу експортувати її і в країни Євросоюзу. «Матрапак» став активним учасником аукціонів з продажу газового конденсату, який є сировиною у виробництві органічних розчинників. Зростання обсягів виробництва потребувало відповідно і збільшення кількості сировини. А оскільки представництво німецької компанії мало змогу купувати газовий конденсат за вищими цінами, то невдовзі, за словами співзасновника підприємства Дмитра Манька, вони стали придбавати левову частку цієї сировини на відкритих аукціонах.
— За вісім місяців цього року наша частка ринку газового конденсату становила 18%, — зауважує Дмитро. — Проте якщо врахувати, що зона дії відкритих аукціонів з продажу конденсату охоплює приблизно 500 кілометрів, бо далі завозити сировину дорого, то фактично «Матрапак» викуповував до 30% газового конденсату сходу та центру України.
Цілком зрозуміло, що новий гравець ринку, та ще й з такими апетитами й можливостями, не міг сподобатися конкурентам.
— Річ у тому, що ми відчутно потіснили тих гравців, які скуповували газовий конденсат для напівлегального або й зовсім підпільного виготовлення бензину та дизельного пального, — констатує Олександр Капустін. — Проте я до останнього вірив у зміни в Україні, в те, що тут є хоч зародки чесної конкуренції, правила ведення бізнесу, доброчесність платників податків і фіскальних служб. Та як виявилося, помилився. На сьогодні господарська діяльність нашого підприємства, будівництво нових потужностей паралізовано, контракти поставок продукції зірвано, втрачається добре ім’я та імідж нашої компанії. Головна причина цих напастей — беззаконня, яке чинить податкова міліція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області. У її діях ми вбачаємо чиєсь замовлення, щоб витіснити нас з українського ринку.
Щоб з’ясувати, чи насправді є підстави для закидів на адресу податкової міліції, яка провела обшуки та арешти майна, ми звернулися по роз’яснення до першого заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції, полковника податкової міліції Андрія Бєжанова, а також до кількасот документів у цьому кримінальному провадженні.
Обшукали Галю, та не ту?
Андрій Миколайович, почувши суть справи, люб’язно погодився прокоментувати ситуацію, що склалася навколо представництва «МатрапакГмбХ». При цьому застеріг, що повідомлятиме лише ту інформацію, яка не нашкодить слідству. Та ніхто й не збирається посягати на таємниці слідства, нам би до істини добратися.
— Хочу розповісти, що відбувається. Те, що підприємство, посадові особи вкидають інформацію у ЗМІ, — тиск на слідство. Підприємство вживає заходів, щоб завадити слідству, намагаючись сформувати негативний образ фіскальної служби. Майже вся інформація, яка йде в ЗМІ, — неправда, — стверджує полковник податкової міліції. — Є кримінальне провадження стосовно одного чи кількох підприємств. Називаймо все це «Матрапак-Україна» (? — Ред.)
Відштовхуймося від інформації, яку внесено в ЄРДР. В нас є дані, що це підприємство під прикриттям випуску не підакцизних товарів виготовляло підакцизну продукцію — бензин і дизельне паливо. Податків не сплачували. Усі слідчі дії, обшуки на підприємстві проводили із залученням спеціалістів. Крім того, у слідства є висновки фахівців, що деякі види продукції належать до підакцизних.
Андрій Бєжанов пояснив, що всі обшуки та арешти майна відбувалися тільки за ухвалами суду. Ось тільки, перелопачуючи стос паперів, переглядаючи в інтернеті Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР), у справі в жодному документі так і не вдалося знайти згадки про представництво «МатрапакГмбХ». Перший обшук 19 вересня на території представництва, зареєстрованого за адресою: Харківська область, Краснокутський район, с. Сонцедарівка, вул. Хімічна, 2, проходив із пред’явленням ухвали Київського райсуду м. Харкова на обшук на вул. Хімічній, №1.
— Усі процесуальні документи органів досудового розслідування, а також ухвали суду чітко вказують на те, що слідство цікавили зовсім інші суб’єкти господарювання, а обшуки планували проводити саме в офісних приміщеннях цих підприємств, а не на території представництва «МатрапакГмбХ». Проте ці обставини жодного разу не стали перепоною ні для слідчого К. Ярмака, ні для прокурора — процесуального керівника А. Євтушенка, оскільки вони навмисно, впевнені у безкарності, діяли всупереч вимогам кримінального процесуального закону шляхом проведення обшуків до внесення відомостей до ЄРДР та без належного дозволу суду, — каже адвокат Ольга Корнєва.
Щоправда, Андрій Миколайович потім продемонстрував правильну ухвалу, датовану вже 20 вересня, і пояснив, що повторного обшуку могло не бути, як не було б і арешту та вилучення продукції заводу і сировини (на що використано 11 цистерн Укрзалізниці), якби заводчани не чинили провокацій.
«Провокацією» підполковник податкової міліції, як пізніше пояснив Олександр Капустін, назвав вивезення трьома не опломбованими автомобілями продукції, яку заводчани мали відправити за контрактом.
— Ніхто не забороняв нам вести господарську діяльність, ми не зачіпали опломбованих ємностей, — пояснив він.
Найцікавіше, що, об∂рунтовуючи своє клопотання про ухвалу на обшук, слідчий податкової міліції Костянтин Ярмак вказував на ухилення від сплати акцизного податку протягом 2015 року — поточного періоду 2016-го. Однак представництво «МатрапакГмбХ», за словами адвоката Ольги Корнєвої, навіть гіпотетично не може мати стосунку до кримінальних правопорушень, вчинених протягом 2015 року, з огляду на те, що воно розпочало здійснювати господарську діяльність лише з 1 січня 2016-го.
Ситуація стає схожою на анекдотичну, коли двом правоохоронцям дали завдання знайти та провести обшук Галі Д. Міліціонери виявили одразу аж двох Галин — Д. і Т. Оскільки Галя Т. була ставніша та з пишнішими формами, обшукали її.
Назад, у хвацькі 90-ті?
Не отримано від Андрія Бєжанова роз’яснень із приводу того, чи є конкретні факти виробництва «МатрапакомГмбХ» пального; чи з’ясувало слідство економічну доцільність і технічні можливості виробництва бензину або солярки замість розчинників; чи була необхідність вилучати всю рідину, що містилася на території представництва «МатрапакГмбХ», яка була потрібна слідчому для проведення судової хімічної експертизи та інших експертиз, про що свідчать документи; чому представництву «МатрапакГмбХ» не було залишено арбітражних зразків усієї вилученої рідини, внаслідок чого останнє не має змоги реалізувати своє право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи; чому задіяні у вилученні та вивезенні 11 цистерн значаться у листі-відповіді на запит адвокатів як порожні; чому в проханні податкової міліції до Укрзалізниці йдеться про надання вагонів для перевезення паливно-мастильних матеріалів, коли ще не було проведено експертиз і не встановлено, яку саме рідину вилучили податківці.
Таких запитань більш як десяток, а перелік порушень закону та КПК податковою міліцією під час обшуків та слідчих дій, складений адвокатом, не вміщається на 10 аркушах. Найбільш кричущими з них можна назвати недопущення адвокатів та представників «МатрапакГмбХ» на територію, де проводили обшуки й вилучення майна, обшук адвокатського приміщення, що обмежує закон, застосування сили й сльозогінного газу під час обшуків. Щодо останнього Андрій Бєжанов переконливо запевняв, що жодної сили до заводчан і спецзаходів не застосовували, і це можуть підтвердити наявні у нього відеозаписи.
Та попри вилучення засобів спостереження під час першого обшуку, на заводі представництва німецької компанії запис прихованої відеокамери є. На ньому чітко видно, як невідомі люди у формі без розпізнавальних знаків 23 вересня перелазять через заводський паркан, проникають у приміщення охорони, без попереджень і найменшого спротиву охоронців пшикають з балончиків у лице заводчанам і з криками «Лежати, с…а!» валять їх на підлогу.
Керівник IT-служби представництва Антон Ісаєв, який тоді встановлював нові відеокамери, розповідає, що їх потім вивели на вулицю роздягнених і протягом майже півгодини тримали лежачи на бруківці, не дозволяючи ні промити очі, ні зателефонувати.
На цьому відеозаписі також добре видно, як не допускають на територію заводу адвокатів, як пізніше заїжджають туди два цивільні позашляховики, і люди, що в них приїхали, дають вказівки людині, в якій Антон упізнав слідчого податкової міліції Ярмака.
— Хочу звернути увагу, — каже Ольга, — на ще один штрих у цій справі: всі ухвали Київського райсуду, які надавали право податковій міліції проводити обшуки, арешти та вилучення майна, підписала слідчий суддя Валентина Божко. На всі ж інші клопотання податкової міліції, а їх було ще кілька десятків, інші слідчі судді накладали вердикт «відмовити».
Виникає запитання: чи в Україні працюють представники згаданих правоохоронних органів, фіскальної служби, судів, якщо ці державні мужі так сприймають заклики глави уряду Володимира Гройсмана не заважати бізнесу? «Для нас важливо розвивати економіку, підтримувати інвестиції, бізнес і зробити так, щоб праця українців оплачувалася належно», — наголошує Прем’єр-міністр України.