Можливе зміцнення національної валюти 2024 року в Національному банку України розглядають як негативний процес. Нещодавно міністр фінансів Сергій Марченко висловився за те, що курс національної валюти, навпаки, має бути послаблено до 41,4 гривні до долара.

На його переконання, якщо долар подешевшає відносно гривні, то це  негативно позначиться на експорті, бізнесі та загалом економіці країни. Це зрозуміло, адже із заниженим курсом нацвалюти надходження від експорту стають меншими. Таке заниження позитивне для імпорту, адже вартість завезених з-за кордону товарів стає нижчою.

У сучасних умовах цей чинник другорядний

Яким має бути курс гривні до долара, щоб вітчизняна економіка працювала ефективно?

Передусім треба визначити, чи було зміцнення гривні. Уже понад рік офіційний курс зафіксовано на позначці 36,57 гривні за долар. Готівкові курси та курси інших валют коливаються, але й тут немає підстав казати про зміцнення.

«Можна теоретично говорити про зміцнення реального курсу гривні, але в умовах швидкого сповільнення інфляції його амплітуда значно зменшилася. Девальвація за інших рівних умов вигідна експортерам, а зміцнення гривні — імпортерам. Але в умовах таких викликів, як війна, обстріли виробничих, складських, логістичних потужностей, блокада портів курсовий чинник другорядний. До того ж великі експортери — водночас і великі імпортери (наприклад нафтопродуктів чи засобів захисту рослин або добрив)», — зазначає Олена Коробкова, голова правління БО «Ліга банків України», експерт у галузі фінансів.

Однак не треба забувати, що через стабільні обсяги зовнішньої допомоги та обмежений попит на валюту в Україні середина 2023 року вийшла трохи аномальною: курс гривні зміцнився приблизно до рівня офіційного, золотовалютні резерви НБУ перебували на рекордному рівні, а інфляція сповільнилася більше за прогноз початку року.

«Тому стали виникати проблеми з наповненням держбюджету, адже уряд закладав зростання цін і більші обсяги надходження податків у гривнях. Вийшло, що гривня зміцнилася до євро — курс нацвалюти орієнтується на долар США, який зміцнився до євро, тож це зробила і гривня. Тому українським експортерам стало важче продавати продукцію в Європі, а європейський імпорт став більш конкурентоспроможним в Україні», — зазначає директор Crane IP Law Firm Іван Нікітченко.

Як наслідок уряд почав говорити в публічному полі про необхідність контрольованої девальвації гривні 2024 року і назвав курс 41,4 грн/дол. Ще актуальнішим питання девальвації стало на початку осені, коли золотовалютні резерви регулятора трохи знизилися і збільшилися обсяги продажу валюти на міжбанку.

Бюджетний показник — це просто розрахунок,  а не дороговказ

Який курс гривні треба закладати в державний бюджет-2024, щоб не було негативних наслідків для економіки та населення?

Валютний курс у бюджеті — суто розрахунковий показник. Потрібно якось конвертувати зовнішні запозичення, надходження від митниці у гривні. Ось тому і встановлюють певний розрахунковий курс. Проте це не дороговказ для курсової політики НБУ, він не впливає ні на бізнес, ні на населення.

«У проєкті бюджету середньорічний курс долара США — на позначці 41,4 гривні. Однак варто пам’ятати, що бюджетні курсові прогнози майже ніколи не справджуються. На цей рік закладали середньорічний курс 42,2 гривні за долар. На щастя, ми таких цифр не бачили. Тому на закладений у бюджеті курс як на дорого вказ я не орієнтувалася б», — вважає пані Коробкова.

Від’ємне зовнішньо торговельне сальдо як наслідок війни

Що відбувається на валютному ринку та з курсом гривні, коли сальдо зовнішньої торгівлі в сучасних умовах від’ємне, тобто імпорт значною мірою перевищує експорт?

Пригадаймо, що сальдо було  від’ємним ще до початку широкомасштабної війни. Потім ситуація ще погіршилася — Україні стало важче здійснювати експорт, частину експортного потенціалу було знищено (зменшення площ земель для агровиробництва, знищення сталеплавильних потужностей). Однак постала необхідність імпортувати більше продукції для ведення бойових дій, пальне здорожчало.

«Частково погіршення ситуації із сальдо було компенсовано від’їздом багатьох українців за кордон, що зменшило попит на продукти споживання всередині країни. Але це призвело і до збільшення витрат українців за кордоном та зменшення переказів з-за кордону», — зазначає Іван Нікітченко.

До речі, за підсумком семи місяців 2023 року, імпорт товарів зріс на 19%, а експорт скоротився на 11,5%. Але, як наголошує Олена Коробкова, не потрібно ці підсумки приписувати курсовому чиннику. Це передусім наслідок війни, блокади портів, а не питання курсової конкурентоспроможності.

Лише повне деблокування

Що буде із гривнею, коли відбудеться деблокування зернового коридору й експорт зерна та іншої продукції пожвавиться?

У цьому разі обсяг ВВП України в доларовому еквіваленті зменшиться, як і доходи населення в доларах. Девальвація вплине на прискорення інфляції через зростання цін на імпорт, паливно-мастильні матеріали тощо.

«З іншого боку, це дасть змогу збирати більше гривень до державного бюджету, поліпшить становище експортерів та частково зменшить попит на імпорт. Деблокування зернового коридору поверне Україну до можливості експорту зерна морським шляхом на світові ринки. Проте через знищення частини портової інфраструктури та присутність воєнних ризиків ці обсяги залишатимуться дуже обмеженими», — зазначає пан Нікітченко.

У БО «Ліга банків України» додають, що  варто казати про повну деблокаду, а не лише зернову. Звісно, українські виробники металопродукції, залізної руди та інших видів товарів теж шукають шляхів збільшення валютної виручки, що підтримуватиме гривню на міжбанківському ринку.

Про інвестиції та облікову ставку

Як на курсі гривні позначаться іноземні інвестиції, які надходять в Україну від відомих світових компаній? Це збільшує кількість валюти в Україні та зміцнює курс гривні. Проте обсяги таких інвестицій дуже малі й не мають вирішального впливу на курс.

Яким чином позначиться на курсі гривні подальше зниження облікової ставки Нацбанку (якщо вона знижуватиметься)? Чи навпаки у подальшому знадобиться збільшення такого показника?

«Зниження облікової ставки має збільшувати попит на кредитні ресурси в економіці, зменшувати попит на заощадження й відповідно кількість гривні в обігу в країні. З постійними обсягами пропозиції валюти це має призводити до девальвації гривні», — переконаний пан Нікітченко.

Зниження ставки нині необхідне. Адже інфляція дуже сповільнилася (порівняти шалене зростання цін торік та повільніше цього року). Стримувати зростання цього важливого показника такою високою ставкою вже не потрібно. З іншого боку, необхідна підтримка економіки і бізнесу, для чого треба здешевлювати кредитні ресурси.