"Щоб ціна не стала холодним душем"

Олександр ВЕРТІЛЬ
14 березня 2012

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

У минулому році бюджетні організації Сумщини, скоротивши споживання газу,
заощадили 13 млн гривень

 

Наприкінці минулої зими в Сумах відбулася спеціалізована виставка «Енергоефективність та енергозбереження». У ній взяли участь майже 40 вітчизняних підприємств, установ і закладів, що мають власні наукові розробки, застосовують ті чи ті сучасні технології, спеціалізуються на виготовленні енергоощадної техніки і насамперед твердопаливних котлів.

Якщо цей захід порівняти з подібним кількарічної давності, можна зробити однозначний висновок: регіон зробив помітний практичний крок на особливо  важливому енергетичному напрямку. Низка учасників виставки, серед яких  Сумський державний університет, концерн «Укрросметал», Лебединський завод «Мотор Січ», глухівський «Електропанель», ТОВ «Енергоконсалтинг — XXI», запропонували якісно інший продукт: сучасний, ефективний, за прийнятними цінами. Скажімо, коефіцієнт корисної дії більшості твердопаливних котлів становить від 90 до 96%, що вже є високою оцінкою. Тож представники сотень установ, підприємств і організацій  не тільки ознайомилися із сучасним теплотворним господарством, а й уклали угоди на закупівлю різної техніки, впровадження енергоефективних технологій, одне слово, під іншим кутом поглянули і проаналізували ціну одержуваного тепла.

Блакитне паливо — холодний душ для економіки

Як наголошує голова Сумської облдержадміністрації Юрій Чмирь, для області сьогодні немає іншого шляху, ніж заощаджувати кожну бюджетну копійку, що використовується для виробництва тепла. Адже останнім часом  ціна на природний газ стала холодним душем для шкіл, дитячих садків, лікарень, закладів соціального захисту населення, спортивних установ тощо. Тож розроблено окрему програму впровадження енергоощадних технологій у бюджетній сфері, що передбачає поетапне зниження використання блакитного палива і поступовий перехід на дрова, вугілля, брикети з торфу, деревини, зернових відходів тощо.

Поки що зарано бити в економічні литаври: мовляв,  регіон ось-ось узагалі відмовиться від газу і перейде на альтернативні види палива. До цього ще далеко, і навряд чи випаде обходитися без нього. Але очевидно, що протягом останньої п’ятирічки крива використання блакитного палива невпинно повзе вниз. Нині із 755 бюджетних котелень більш ніж кожна друга працює на «альтернативі», хоч недавно їх сприймали як щось нове й екзотичне. Ця робота триває, щоб у недалекому майбутньому мати принаймні 500 котелень, які б обходилися паливними ресурсами місцевого виробництва. Добре, що на Сумщині їх вистачає: край багатий на ліси, поклади торфу, масиви зернових культур.

Енергозберігаючий котел останнього покоління на одній із котелень області. Фото з сайту zvyahintsev.com

Приклад освітян

Освіта тривалий час залишається одним із головних споживачів бюджетних гігакалорій — її питома частка коливається в межах третини загальнообласного обсягу. Нині на Сумщині функціонують майже 800 навчально-освітніх закладів, кожен із яких щодня потребує тепла і затишку.

Як стверджує спеціаліст відділу будівництва управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації Ніна Радченко,  альтернативні види палива використовують 287 закладів, ще 40 поєднують їх із природним газом. Якщо ці показники порівняти з тими, що були 5—7 років тому, не кажучи про десятиріччя (а Ніна Іванівна в цій системі працює з 2000-го), то контраст очевидний. Наприклад, у Кролевецькому, Глухівському, Буринському, Недригайлівському районах  кількість шкіл, де використовують лише дрова, торф, брикети і вугілля, становить від 22 до 26. Іншими словами, тут, по суті, вже повністю відмовилися від газу, що дає змогу заощаджувати десятки тисяч гривень. Загалом торішній внесок освітян у загальнообласну скарбничку ощадливості перевищив 3 мільйони гривень.

Така цифра далеко не остаточна на економічному лічильнику галузі. Розрахунки показують, що в найближчі рік-другий є всі передумови знизити витрати паливно-енергетичних ресурсів принаймні ще на 5—7%. Головна передумова цього — наявність резервів, що використовуються за мінімумом і обіцяють непогану віддачу.

Торф — не газ, але потрібен якраз 

Один із таких ресурсів — торф, поклади якого на території області вимірюються майже сотнею мільйонів тонн. Особливо багато його в Конотопському, Путивльському, Кролевецькому, Шосткинському, Глухівському районах.

Не можна стверджувати, що цей вид дешевого, але вельми теплотворного палива залишається поза увагою влади і господарників. Свого часу його  успішно використовували як ефективне добриво для сільськогосподарських культур, однак наприкінці 1990-х через економічну скруту видобуток майже припинили. На щастя, збереглася доволі міцна переробна база, яку за бажання можна і потрібно повернути у виробничий стрій.

Як повідомив днями перший заступник голови Сумської обласної ради Олег Бояринцев,  «торфова крига» потроху починає скресати. З державним концерном «Укрторф» досягнуто попередньої домовленості про реанімацію видобутку і переробки, що обіцяє розпочати нову економічну сторінку в паливно-енергетичному комплексі області. Якщо тисяча кубічних метрів природного газу для бюджетних установ зараз коштує приблизно 4700 гривень, то для його заміни вистачить 2 тонни торфобрикетів загальною вартістю 1400 гривень, або 700 за тонну. Неважко підрахувати, що економія становить 3400 гривень. Враховуючи загальні обсяги споживання газу (торік ця цифра перевищила 28 мільйонів кубометрів) стане зрозуміло: йдеться про колосальні бюджетні гроші.

На щастя, окрім торфу, область має надійні резерви деревини, зерновідходів, теплові якості яких добре відомі. Їхнє комплексне використання надасть можливість поступово витісняти газ із переліку основних видів паливно-енергетичних ресурсів. Іншими словами, в найближчі роки наступ на ціну кожної гігакалорії невпинно триватиме.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua