"Щоб фінанси не співали романсів"

Олександр ВЕРТІЛЬ
16 листопада 2019

Сумська область належить до регіонів, де процес децентралізації проходить доволі високими і якісними темпами. Та як справедливо вважає директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, надзвичайно важливо максимально враховувати чинники, які в майбутньому впливатимуть на формування місцевих бюджетів. Адже їх наповнюваність повністю залежатиме від того, наскільки ефективною буде економічна спроможність громад і насамперед сільських.

Адже хоч би якими амбітними й далекосяжними були наміри, не слід забувати: добробут населення залежатиме від того, як на місцевих територіях працюватимуть суб’єкти господарювання, на чому спеціалізуватимуться, наскільки враховуватимуть ті чи ті часові корективи.

А те, що вони неодмінно будуть, сумнівів немає.

У Боромлі дивляться у завтра

Боромлянська ОТГ Тростянецького району одна з успішних на Сумщині. Створена позаторік, вона грамотно формує стратегію розвитку, поступово закладає надійний економічний фундамент, максимально враховує виклики нинішнього і майбутнього часу.

За словами голови громади Василя Романіки, на її території працюють понад 50 суб’єктів господарювання, з-поміж яких важковаговики на кшталт ТДВ «Маяк», де утримують худобу, вирощують різні культури, одне слово, трудяться з розмахом. Є й менші виробники. Однак від цього їхнє значення не применшується, а навпаки, зростає.

На переконання Василя Миколайовича, вже сьогодні треба враховувати не тільки нинішні, а й майбутні виклики, що неодмінно внесуть корективи у стратегічний план розвитку, затверджений в ОТГ. Так, якщо наприкінці 2015 року місцеве населення утримувало майже 700 корів, то нині менш як 300. А це означає, що в майбутньому навряд чи варто робити головні ставки на одноосібні господарства, в яких утримують одну-дві корови, а віддати перевагу сімейним фермерським господарствам, здатним виробляти високоякісні молоко і молочну продукцію.

Чи, наприклад, полуничне питання. Здавен Боромля славиться вирощуванням смачних і екологічно чистих ягід, які впродовж останнього століття принесли Боромлі визнання столиці полуниці. Але прискіпливий порівняльний аналіз усе-таки засвідчив: ягідництво поступово відходить на другий план — натомість селянські господарства воліють вирощувати вигідні з економічної точки зору культури і передовсім соняшник, утримувати м’ясні породи худоби. Тож за великим рахунком, перспективними видаються переробні підприємства, завдяки яким селяни не тільки вироблятимуть сировину, а й поглиблено її перероблятимуть.

Утім, це лише окремі штрихи до майбутньої господарської діяльності на території ОТГ, але вже сьогодні їх необхідно означати і неодмінно враховувати.

На щастя, так само аналітично планують майбутнє і в багатьох інших громадах краю: Березівській, Чупахівській, Краснопільській, Хотінській — перелік можна продовжити. Це впевнює, що на місцях не опиняться віч-на-віч з економічними негараздами, а зуміють їх передбачити й успішно оминути.

Стратегія ґрунтується на практиці

За даними загальнодержавного моніторингу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування, який проводить Мінрегіон України, з початку 2018 року Сумщина стабільно входить до першої десятки щодо формування об’єднаних територіальних громад. Нині у краї функціонують 38 ОТГ із 53 передбачених перспективним планом.

Станом на першу декаду вересня цього року за цим показником область посідає сьоме місце, а за відсотком площі, де розроблено і затверджено перспективні плани розвитку місцевих територій, друге. Останній по-своєму знаковий, адже свідчить про конкретну увагу на місцях до роботи в найближчій перспективі.

За словами Олександра Маслака, пріоритетні напрями, зазначені у Стратегіях розвитку об’єднаних територіальних громад Сумщини, — розвиток агрокооперації; фермерських, сімейних фермерських та особистих селянських господарств; сільського зеленого туризму. Не відкладаючи роботу на безрік, в області комплексно піходять до розв’язання цих питань.

Зокрема на сьогодні в області налічується 652 фермерські та майже 130 тисяч селянських господарств, 48 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, з яких 18 діючих, майже 30 об’єктів зеленого туризму, який неухильно набуває популярності.

Така статистика, що вселяє надію, стала можливою завдяки не тільки, так би мовити, внутрішнім зусиллям області, а й відчутній державній допомозі. Загалом для підтримки фермерських і сімейних господарств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на нинішній рік у держбюджеті передбачено 800 мільйонів гривень.

Так, 35 фермерських господарств уже одержали 15,5 мільйона гривень як часткову компенсацію вартості техніки та обладнання, а бюджетні субсидії на гектар оброблюваних угідь у сумі 980,9 тисячі та 2,42 мільйона гривень перераховано відповідно 17 новоствореним та 84 іншим фермерським господарствам.

Це вселяє впевненість, що Сумщина не тільки взяла, а й тримає курс у питаннях децентралізації й гармонізації нового адміністративно-територіального поділу із трудовою зайнятістю місцевого населення. Адже що активніше створюватимуться нові робочі місця, то зростатимуть відрахування до місцевих бюджетів, а громади почуватимуться фінансово незалежними, власними силами і за власні кошти розбудовуватимуть інфраструктуру своїх територій.

ДОВІДКА «УК»

На Сумщині в ОТГ всього об’єдналися 174 ради. Загальна їхня площа — 10 146,5 кв. км (42,6% площі області), чисельність населення — 742,09 тис. осіб (68,8% усього населення). Перші місцеві вибори відбулися у 33 ОТГ, що об’єдналися впродовж 2015—2019 років.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua