Можливо, ще далеко не всі знають, що прототип легендарного Остапа Бендера Ося Шор народився і жив певний час в Одесі. Багато реальних епізодів із життя Шора описали у відомому романі про Остапа Бендера його автори. Реальний Ося справді був цікавою особою: виставляв себе то шаховим гросмейстером, не маючи найменшого уявлення про цю гру, то художником, ніколи не тримавши в руках пензля, то ще кимось. Він і справді одружився на такій собі пані (прообраз мадам Грицацуєвої), що в голодні роки допомогло йому перезимувати. Можна знаходити ще багато відповідностей у реальному житті головного героя роману, однак набагато цікавіше інше: нинішні шахраї розвивають і вдосконалюють цей образ, наповнюючи його новими деталями.

Ловляться довірливі

Скажіть, хіба могла уявити 62­річна жителька Канева, що приємний голос у телефонній трубці, що пролунав одного вечора, може належати зовсім не досвідченому лікареві, який саме так і представився. Оскільки він прагне, мовляв, будь­що вилікувати після серйозної дорожньої аварії племінника цієї жінки (далі йшли деталі необхідних хірургічних маніпуляцій), йому потрібні неабиякі гроші. Схема настільки проста, наскільки геніальна. Головне, як кажуть шахраї, — деталі. І тут вони просто майстри. Зауваживши, що племінник, перебуваючи в тяжкому стані, весь час називає ім’я улюбленої тітоньки, зловмисники одразу покорили серце пенсіонерки.

Нітрохи не сумніваючись у реальності ситуації, пані винесла пройдисвітам аж 2 тисячі доларів. Зрозуміло, одержавши таку винагороду, «лікар» і компанія одразу зникли. А тітонька, незабаром дізнавшись, що із племінником усе гаразд, у розпачі звернулася до поліції.

Додав правоохоронцям клопотів і один із жителів Черкаського району, якому дуже вже хотілося якнайшвидше придбати пристойний автомобіль. Оскільки заощаджень, як завжди, не вистачає, звернувся до інтернету. Там і надибав оголошення про продаж автомашини за дуже вигідною ціною. Зв’язавшись із продавцем, домовився про його купівлю. І тут на нього чекала пастка, в яку потрапляють недосвідчені покупці. Шахрай наполіг, щоб усі кошти в сумі 115 тисяч гривень було попередньо переказано на його картку. На фото в інтернеті автомобіль просто сяяв. Які можуть бути сумніви! І покупець зважився, переказав потрібну суму. Уявляв, як вже завтра сяде за кермо своєї лялечки. Про фінал ви здогадалися: одержавши гроші, аферист перестав відповідати на телефонні дзвінки.

Схему видурювання у громадян грошей нині допомагають знешкодити правоохоронці, залучаючи до цього журналістів місцевих ЗМІ. За словами старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Черкаській області департаменту кіберполіції Національної поліції України Олега Паншутіна, саме розголос, інформування громадськості про методи та хитрощі шахраїв змусили їх послабити інтерес до такої афери. Тенденція така: за останні п’ять років кількість таких випадків потроху зменшується. Але довірливі клієнти все ще ловляться на гачок.

Аферисти не дрімають

«Чи можна сподіватися, що люди розкусили цю схему, а зловмисники тепер упіймають облизня?» — запитую у правоохоронця.

«Люди одержують інформацію з різних джерел. Велике значення в цьому відіграють діти й онуки старших людей, які, спілкуючись із родичами, розкривають деталі злочинної схеми. Але протягом останнього року кількість таких злочинів, на жаль, досить стабільна. Аферисти знаходять способи, як обдурити жертв».

Це відбувається приблизно так. Злодій маніпулює людиною, володіючи певними знаннями із психології. Підбирає правильний час: телефонує або пізно ввечері, або вночі над ранок. Правоохоронець розповів про недавню  ситуацію, коли жінка поважного віку отримала пізно ввечері телефонний дзвінок: «Бабусю, я потрапив в аварію. Мені треба гроші. Я розбив губу, тому погано говорю». Як пояснив Олег Паншутін, злочинець намагається намалювати в уяві бабусі  правдиву картину. Свідомість жертви домальовує те, що хоче зловмисник: ніби бабуся й чує, що голос не онука, але ось аргумент — говорити важко, бо розбита губа. Чому? Бо була аварія. Звідси, за логікою, може з’явитися потреба швидко знайти гроші. Далі, не даючи жертві оговтатися і все проаналізувати, голос на другому кінці дроту просить передати знайомому, який ось­ось зайде, 60 тисяч гривень. «Ой, та в мене немає таких грошей, — бідкається старенька. — То передай, скільки є», — настирливо, з нотками невблаганності веде «онук».

Фахівець звертає увагу на ще один інструмент зловмисника — постійний нерозривний зв’язок між ним та жертвою. Тримаючи особу на гачку, він знає, що вона робить, контролює, щоб виконувала всі його вказівки. Якщо під час цього злодій розуміє, що вистава відбувається не за його сценарієм, він просто кладе слухавку.

Ось кілька дій, не бажаних для зловмисника, які в цей час може зробити жертва: покласти слухавку та поміркувати про ситуацію, перетелефонувати родичеві, який нібито в біді, чи іншим близьким людям, зрештою, зателефонувати в поліцію. Тому зловмисник і намагається заволодіти всією увагою жертви. Додайте до цього постійний поспіх — треба допомогти швидко, бо… Далі кількість варіантів обмежується лише висотою польоту фантазії злочинця. А ще додайте до цього природне бажання людини допомогти родичеві.

Інформація про вас є в інтернеті

Хто ж вони, ці зловмисники? Часто це група: один телефонує, інший забирає гроші. Іноді це може вчинити й одна особа, а роль кур’єра виконує ще хтось, можливо, таксист. Раніше такою діяльністю займалися особи, які перебували в місцях позбавлення волі. Нині таке здебільшого практикують люди, які відбували покарання, мають кримінальний досвід. Іноді досвід працювати за цією схемою вони здобули, перебуваючи за ґратами.

Зазвичай інформацію про обрану жертву знаходять в інтернеті. У злочинця, як правило, є список пенсіонерів з адресами та номерами телефонів. Якщо жертва не діє за сценарієм зловмисника, то він набирає наступний у списку номер. Звичайно, правоохоронці допускають, що номери телефонів пенсіонерів потрапляють до рук злочинців від несумлінних працівників соціальних служб чи банків і ретельно досліджують, звідки взялися ці дані. Бувало, що зловмисник телефонував пенсіонерові через кілька годин після того, як той отримав пенсію. Та здебільшого це все холодні дзвінки, коли в злочинця мало інформації.

За одну ніч один зловмисник може здійснити десятки дзвінків. Буває й навпаки: одного разу зловмисник тримав бабусю на зв’язку майже три години, доки кур’єр забрав гроші.

Чи всіх таких злодіїв можна виявити та знешкодити?

«На заваді тут часом стають приховані, неоприлюднені злочини: коли люди, отримавши такий дзвінок, не звертаються до правоохоронців. Відсоток розкриття таких злочинів останнім часом зріс, адже про схему добре знають і звичайні громадяни, і правоохоронці. Статистики саме за цим злочином немає, але можна говорити про досить великий відсоток затримань. Найбільше затримують кур’єрів, які приходять по гроші. Далі слідчі розмотують цей ланцюжок і з використанням сучасних технічних засобів виходять на організатора чи того, хто спілкувався телефоном. Торік затримали кілька таких груп».

Як же діяти людині, якій телефонують і кажуть: «Ваш родич у біді»?

«Сторонній людині досить важко уявити той емоційний стан, коли людина отримує звістку про аварію, раптову хворобу чи іншу біду, яка буцімто сталася з його родичем. Саме цією розгубленістю користуються злодії.

По­перше, раджу в таких ситуаціях не діяти на емоціях. Варто читати й слухати ЗМІ, знати, які нові хитрощі та виверти придумують зловмисники. Якщо ти інформований, то озброєний.

По­друге, слід упевнитися на 100 відсотків, що телефонує справді родич, а не хто­небудь інший. Наприклад, покласти слухавку й перетелефонувати родичеві за відомим вам номером, можливо, зателефонувати іншим родичам та знайомим, щоб уточнити, чи справді подія сталася.

Далі: за жодних обставин не діяти за вказівками того, хто телефонує, а самому аналізувати ситуацію, не передавати незнайомцям гроші».

Допомагає «Безпечна Черкащина»

Запитую в експерта, як діяти, якщо людина зрозуміла, що це зловмисник, аби допомогти правоохоронцям його викрити.

«Такий приклад був у моїй практиці: на чергову частину надійшов дзвінок, що зараз дідусь тримає на зв’язку таких злодіїв. А до поліції телефонував його сусід, який випадково був у гостях. Тоді правоохоронці зробили засідку, щоб упіймати кур’єра. Але злочинець, який телефонував, зрозумів, що щось іде не за його сценарієм і після 40 хвилин спілкування поклав слухавку.

В іншій ситуації замість кур’єра по гроші зловмисник прислав службу таксі. Прибувши на місце, таксист зі здивуванням повідомив клієнта, що тут поліція. Найчастіше таке замовлення має певні маркери, які зазвичай насторожують таксистів».

Є досить зручний інструмент, яким правоохоронці області пропонують громадянам скористатися у схожих ситуаціях. У Черкаській області це спеціально створений телеграм­канал «Безпечна Черкащина», який діє вже майже рік і до якого приєдналися близько 10 тисяч читачів. Адже навіть під час розмови можна в цьому каналі написати повідомлення про злочин. Є змога додавати фото чи відео. До цього каналу має доступ черговий ГУ НП в області, й він оперативно спрямує патрульних чи слідчо­оперативну групу на місце події.

Візьміть на замітку

Правила безпеки в інтернеті

Щоб не втрапити у пастки шахраїв, варто під час здійснення операцій в інтернеті дотримуватись таких правил:

— не вказувати власні персональні дані на неперевірених сайтах;

— нікому не повідомляти термін дії банківської карти та CVV­код;

— перевіряти гіперпосилання та наповнення сайту на відповідність офіційним даним компаній;

— у разі отримання спірних листів чи повідомлень не здійснювати ніяких оплат до встановлення обставин ситуації, що виникла;

— не робити передоплат у неперевірених інтернет­магазинах;

— не користуватися неперевіреними оголошеннями щодо роботи, яка обіцяє швидкий заробіток за внесення завдатку.

Що робити, якщо ви стали жертвою інтернет­шахраїв

1. Необхідно звернутись до найближчого відділу поліції або зателефонувати 102. Зберіть інформацію, що підтверджує факти вчинення щодо вас шахрайських дій: чеки про оплату, квитанції з банку про проведення грошових операцій, роздруківки оголошень, посилання на сайт тощо.

2. Зверніться до адміністратора сайту з метою блокування сторінки шахрая, а також зателефонуйте в банк, через який було здійснено платіжні операції, повідомте, що переказ здійснено на картку шахрая.

3. Після притягнення винної особи до кримінальної відповідальності ви можете звернутись до суду з вимогою відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

4. Згідно із частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Тому дієвим способом захисту у разі, якщо ви перерахували кошти шахраям в інтернеті, може бути звернення до суду з позовом про повернення безпідставно набутих коштів до власника банківського рахунку, на який здійснено зарахування коштів.

5. Для отримання правової допомоги ви можете звернутись у найближчий до вас місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги, адресу і контактний телефон яких ви зможете дізнатися за номером Єдиного контакт­центру системи безоплатної правової допомоги — 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).