Сумську обласну службу у справах дітей Юрій Каліновський очолює багато років. Каже, що за цей час хоч і ставав свідком різноманітних драматичних ситуацій, проте  кожен новий випадок сприймає глибоко родинно, особливо, зі щемом. Бо звикнути до цього неможливо. 

Упродовж останніх років служби у справах дітей Сумської області виконують велетенську роботу, завдяки якій дедалі більше хлопчиків і дівчаток, сиріт або позбавлених батьківського піклування неодмінно знаходять родину, і насамперед тата й маму в дитячих будинках сімейного типу, прийомних родинах, родинах опікунів / піклувальників, усиновлювачів. Бо хоч би хто що казав, а навіть найкращий інтернат ніколи не замінить маминого тепла і батьківської турботи. 

За словами Юрія Каліновського, на початок жовтня на Сумщині функціонували 30 дитячих будинків сімейного типу, в яких виховували 216 дітей, 137 прийомних сімей, де знайшли батьківський затишок 263 дитини, які з різних причин втратили піклування рідних батьків. Лише цього року створено сім нових прийомних сімей, до яких влаштовано 40 дітлахів. Три новостворені прийомні родини з’явилися у Кролевці Конотопського району, а ще у Шостці, Тростянці, Середині-Буді й на території Липоводолинської селищної громади.  

Особливо приємно, коли прийомні родини припиняють функціонувати, бо дітей усиновили. Цю процедуру проводять у найвищих інтересах малечі, вона знаменує щасливий вінець життєвих пошуків батьків і маленьких вихованців. Так нещодавно сталося в Конотопі — двоє дітлахів офіційно набули батьків.

Загалом торік громадяни України усиновили 35 дітей із числа посиротілих жителів Сумщини, з них чотирьох — іноземці. Протягом січня — вересня цього року вже усиновлено 33 дитини (28 — національне і 5 — іноземне всиновлення). На кінець ІІІ кварталу цього року в області перебувають на обліку 2054 дитини-сироти та позбавлені батьківського піклування. З них влаштовано під опіку або піклування 1441 дитину, у прийомні сім’ї — 263, у ДБСТ — 216.

Родини різні, долі схожі

Заступник начальника служби у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації Віра Тютюнник знайомить із долями кількох люблячих дітей, енергійних та цікавих родин, які багато років на професійній основі виховують дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування. Прийомні батьки та батьки-вихователі, які дарують осиротілим упевненість у завтрашньому дні, діляться з ними життєвим теплом. Це родини, які дали згоду розповісти іншим свою історію.

Містечко Білопілля, дитячий будинок сімейного типу Миколи та Людмили Герасимчуків, який належить до ветеранів. Непросто знайти родину, де невтомно і з успіхом виховують дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування впродовж аж 13 років, а саме з 2008-го. Тоді подружжя Герасимчуків наважилося на такий крок і жодного разу не те що не пошкодувало, а по-справжньому щасливе за кожного вихованця. 

За цей час відбулася зміна поколінь: колишні вихованки закінчили навчання у школі, здобули професію, тобто повилітали із сімейного гнізда. І ось настав  трепетний момент: вдячні тепер уже повнолітні доньки запрошують батьків знайомитися з нареченими.

Молодші діти-вихованці бачать гідний приклад для наслідування, закарбовуючи у пам’яті модель стосунків між батьками, між батьками і дітьми.  Це той багаж, який буде потрібний у дорослому житті, коли настане час ставати на самостійну дорогу.

Так само, як прийомна родина Віктора й Тетяни Савостіних із Путивля, сімейний стаж якої — 12 років. За цей час вони огорнули сімейним теплом і затишком десятеро дітлахів із категорії сиріт і позбавлених батьківського піклування. Вони приймали в родину і малюків, і підлітків: без остраху і побоювань, але з упевненістю, що їхньої батьківської й материнської  любові і турботи вистачить на всі зранені дитячі серця. 

Цього року наприкінці вересня, напередодні Дня усиновлення, Савостіни прийняли у свою оселю нових вихованців — сімейну групу дітей. Двоє братиків і їхні дві сестрички майже рік перебували в обласному центрі соціально-психологічної реабілітації і, щоб не потрапити в інтернатний заклад, чекали на прийомну родину. 1 вересня старший із братів Сергій пішов навчатися у Кролевецьке вище професійне училище (до речі, на первинному обліку діти перебували саме у службі дітей Кролевецької міської ради), а його дві молодші сестрички і братик залишалися без родини.

Так склалося, що прийомні батьки Віктор і Тетяна Савостіни, благословивши у відносно самостійне життя двох вихованок, які цієї осені стали студентками, звернулися до місцевої служби у справах дітей із заявою про бажання поповнити родину іншими дітками, які цього потребують. Направлення на знайомство з дітьми, які так довго очікували на влаштування у сімейну форму, видала обласна служба у справах дітей. Так вони знайшли своїх вихованців.

Де четверо, там і п’ятий

Знають на Сумщині і батьків-вихователів 30-го в області ДБСТ, розташованого на території Панасівського старостинського округу Липоводолинської територіальної громади Роменського району. Подружжя Віталій та Яна Цендри з 2014 року — прийомна сім’я. У них троє власних дітей, свого часу забрали на виховання чотирьох рідних між собою малюків. Але з часом, а саме через понад шість років, дізналися, що в їхніх прийомних дітей є однорічний братик Сашко, який перебував у Сумському обласному спеціалізованому будинку дитини. Сумнівів не було жодних: 9 квітня цього року вони привезли хлопчика додому, возз’єднавши всіх п’ятьох малюків між собою: Ромчика, Владислава, Сашка, Катрусю й Ілону. Нині Цендри виховують аж восьмеро дітей, чим пишаються і чому радіють разом з малечею. 

Як підсумовує Віра Тютюнник, історій дітей, що залишилися без батьківського піклування, багато, і за кожною якщо не драма, то щось схоже. У службах у справах дітей області працюють самовіддані професійні люди, які стоять на захисті прав дитини, головне з яких — на виховання в сім’ї — намагаються забезпечити у найкоротший термін. 

На Сумщині відсоток влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм становить майже 93, на всеукраїнському рівні — 92. І фахівці служби докладають усіх зусиль, щоб якнайбільше дітей жили в родинах, а не інтернатах.