СПІВРОБІТНИЦТВО
Приватні структури готові просувати контейнерний бізнес і просять державу приєднуватись
Якщо спробувати визначити сенс нещодавньої віце-прем’єрської поїздки до Одеси одним словом, то це буде, вочевидь, «контейнери». Борис Колесніков відвідав тут відразу два мегаоб’єкти, що незабаром матимуть неабиякий вплив на національний ринок контейнерних морських перевезень. Один із них — контейнерний термінал на Карантинному молі Одеського морського торгового порту.
Державно-приватний взірець
Цей об’єкт має бути збудований 2013 року за спільного фінансування Одеським державним портом та німецьким підприємством «ГПК Україна», що є дочірнім у складі великої корпорації зі штаб-квартирою у Гамбурзі. Німці мають проінвестувати 55% вартості об’єкта. Потужність терміналу становитиме 600 тис. TEU (умовна одиниця, що відповідає стандартному за розмірами контейнеру. — Прим. ред.) на рік.
Віце-прем’єр назвав цей проект одним із найкращих взірців ефективного державно-приватного партнерства і запевнив, що свою частку обсягом 600 млн грн держава на будівництво терміналу виділить. За долю цієї інвестиції, вважає посадовець, хвилюватись не варто: «Ми впевнені у німецькому операторі, знаємо його послужний список: вони не кластимуть 80-90 млн доларів на рік просто у пісок». До речі, про пісок: саме цього елементарного будматеріалу бракувало для початку будівництва контейнерного терміналу на Карантинному молі — давалися взнаки бюрократичні процедури, пов’язані з використанням надр. Віце-прем’єр поінформував, що вже 9 грудня цю проблему буде повністю розв’язано.
Контейнери з Одеського морського торгового порту авто розвозять по всій Україні. Фото з сайту mintrans.gov.ua
Доженемо і переженемо Констанцу
Він переконаний, що поточні проблеми у світовій економіці не привід для того, щоб стримувати розбудову контейнерних терміналів. «Ми про кризу більше чуємо, ніж реально її відчуваємо, — каже Борис Колесніков, — нам ще роками доведеться працювати, аби вийти на той вантажопотік, який є сьогодні у Констанці (Румунія)».
Наше відставання від румунів віце-прем’єр пояснює тим, що ми надто довго шукали «суто український шлях розвитку», замість того, щоб просто скопіювати світовий досвід, як це зробили наші сусіди. «Не скажу, що ми дуже відстаємо, — намагається підсолодити пігулку посадовець. — Потенціал української економіки незрівнянно вищий, ніж в інших країн Чорноморського басейну, тож я не сумніваюся у майбутньому українських портів».
Портові оператори вважають, що держава могла б суттєво наблизити це майбутнє, коли б переглянула розміри портових зборів. «Якщо ми претендуємо на частину вантажів із Констанци, які, на наш погляд, цілком незаслужено там обробляються, а можуть оброблятися у нас, — то нам слід попрацювати над зменшенням портових зборів, які сьогодні є найвищими на Чорному морі», — заявив генеральний директор стивідорної компанії ТІС Андрій Ставніцер.
Гальмівні портові збори
ТІС — або ж Трансінвестсервіс — це цілком приватна портова компанія, що за своєю потужністю вже стоїть на одному рівні з найбільшими українськими портами, які сьогодні залишаються державними підприємствами. Високий портовий збір для неї — одна з небагатьох проблем, яку вона не може розв’язати самотужки, оскільки ці платежі затверджують на рівні держави. Цілком можливо, що вирішення цього питання істотно вплине на подальшу співпрацю зі всесвітньо відомою данською суднохідною компанією Maersk Line. Представник Maersk Ukraine ltd. Джеспер Педерсен зауважує, що українські портові збори є вищими, ніж у середньому в світі, натомість у суто технологічному сенсі вважає успішними перші три тижні роботи нової лінії, що пов’язала термінал ТІС із портами Південної Америки. В офіційному відкритті цієї лінії та найсучаснішого в Україні контейнерного терміналу «ТІС» якраз і взяв участь віце-прем’єр Борис Колесніков. Господарі ТІСу кажуть, що криза таки вплинула на їхні плани щодо темпів розвитку терміналу, чия потужність може сягнути півтора, а згодом і 3 млн TEU на рік. Однак віце-прем’єрську тезу про те, що кризові явища не дають підстав для згортання контейнерних програм, загалом підтримали. «Криза приходить і відходить, — каже Андрій Ставніцер, — а світова контейнеризація не зупиняється. Ми впевнені, що за контейнерами — майбутнє».