ЦІКАВО ЗНАТИ
Відповідно до статті 50 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Норма статті 51 Кодексу визначає, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об’єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації.
Частина перша статті 52 Кодексу передбачає, що землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель (частина третя статті 52 Кодексу), повідомляє прес-служба відомства.
Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом. Додатково, інформуємо, що Кабінетом Міністрів України в порядку законодавчої ініціативи подано для розгляду Верховною Радою України проект Закону України “Про землі рекреаційного призначення”.