Як повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, зокрема уряд ухвалив такі основні рішення.
1) Запровадження нової системи контрактної служби
Уряд схвалив законопроєкт, який передбачає розширений мотиваційний пакет: виплати за укладання та продовження контракту, щомісячні надбавки, бойові надбавки. Нові умови поширюються на всі Сили оборони: ЗСУ, Національну гвардію, Державну прикордонну службу та інші.
Солдатам, сержантам і офіцерам буде запропоновано контракти з чіткими строками — від одного, двох, трьох, чотирьох, п’яти років і більше з гарантованою 12-місячною відстрочкою після завершення служби на контракті від двох років.
«Це крок до формування професійної, мотивованої та стійкої армії. Ми створюємо систему, яка дає військовим справедливі умови служби та час на відновлення після виконання контракту», — наголосила Юлія Свириденко.
Як зазначило Міністерство оборони, згідно зі схваленим законопроєктом, можливість укладати контракти з підвищеними мотиваційними чинниками надаватимуть військовозобов’язаним, які перебувають у запасі, і військовослужбовцям, які проходять службу за призовом під час мобілізації.
Законопроєкт передбачає більш гнучкі строки контрактів під час особливого періоду. Перший контракт з підвищеними мотиваційними чинниками укладатимуть на термін від одного до п’яти років. Наступні контракти — від одного до десяти років (але не більше граничного віку перебування на військовій службі).
Законопроєкт вносить зміни до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлюючи право на відстрочку від призову протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби за мотиваційним контрактом (за винятком однорічних контрактів). Це забезпечить військовослужбовцям необхідний час для відпочинку, відновлення та проходження медико-соціальної реабілітації.
«Очікуємо на оперативне ухвалення законопроєкту народними депутатами. Розраховуємо, що система нових контрактів запрацює в першому кварталі 2026 року», — зазначив міністр оборони Денис Шмигаль.
2) Розширення можливостей проходження служби в українському війську для іноземців та осіб без громадянства
«Ми впроваджуємо для них офіцерські контракти та відкриваємо можливість проходити службу в Державній спеціальній службі транспорту. Унормовуємо процедури укладення й продовження контрактів, присвоєння військових звань та підстави для звільнення», — повідомила очільниця уряду.
Коментуючи підтриманий урядом проєкт указу Президента України, Міноборони зазначає: документ передбачає, що іноземці та особи без громадянства можуть проходити службу зокрема на посадах офіцерського складу в ЗСУ, Державній спеціальній службі транспорту. Указ набуде чинності після підписання Президентом України.
3) Посилення військової підготовки у вищій освіті
Для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей підготовка офіцерів запасу стане обов’язковою частиною навчання. Це дасть змогу формувати кадровий резерв із фахівців, які критично важливі для фронту і системи військової медицини.
Також буде оновлено перелік закладів вищої освіти, які здійснюватимуть таку підготовку, та уточнено професійний стандарт — вимоги до знань, навичок і компетентностей майбутніх офіцерів запасу.
Навчальні програми буде деталізовано й посилено: чіткі вимоги до змісту, графіка та форм навчання, а також збільшення обсягу навчального часу на 20%. Нині 33 кафедри українських вишів готують офіцерів запасу.
«Завдяки ухваленим змінам ми забезпечимо вищу якість підготовки та зміцнимо оборонний потенціал держави», — наголосила Юлія Свириденко.
Міноборони уточнило, що зміни передбачають збільшення навчального обсягу за програмою підготовки з 36 кредитів ЄКТС (1080 навчальних годин) до 44 кредитів ЄКТС (1320 навчальних годин). У межах цих змін вводять нову навчальну дисципліну — «Військова підготовка».
Навчання буде структуроване так, що під час вивчення нової дисципліни на третьому та четвертому (або третьому — п’ятому для медичних і фармацевтичних спеціальностей) роках навчання студенти опановуватимуть базовий курс тактичного рівня (L-1A) та фаховий курс тактичного рівня (L-1В) професійної військової освіти.
Новий порядок удосконалює певні адміністративні та навчальні процедури. Він регламентує проведення конкурсного відбору, запроваджує новий порядок зарахування на програму офіцерів запасу медичної служби та уточнює деталі проведення навчального збору після завершення основного курсу. Документ чітко розподіляє повноваження Міноборони, МОН, МОЗ, Генштабу Збройних сил та керівництва закладів вищої освіти щодо питань підготовки офіцерів запасу.
Для забезпечення Збройних сил України висококваліфікованими фахівцями у критично важливій медичній галузі новий порядок передбачає, що громадяни України, які здобувають вищу освіту за медичними та фармацевтичними спеціальностями та придатні до військової служби, відтепер проходитимуть військовий вишкіл за програмою підготовки офіцерів запасу в обов’язковому порядку.
Документ дасть змогу істотно підвищити якість військового вишколу та рівень комплектування Збройних сил України висококваліфікованим офіцерським складом, особливо у критично важливій медичній галузі.
4) Посилення наукової бази для української армії
Прем’єр-міністр повідомила про створення Науково-дослідного центру Сил підтримки ЗСУ. Ця установа проводитиме широкий спектр досліджень пошукового, теоретичного й експериментального характеру. Її напрацювання допоможуть швидше адаптуватися до динамічних умов війни, модернізувати армію в мирний час, узагальнити та залучити досвід інших країн, оновити доктрини на стратегічному та оперативному рівнях.
«Науково-дослідний центр Сил підтримки ЗСУ забезпечить постійну готовність українського війська до ефективної оборони», — підкреслила очільниця уряду.
Головне завдання документа — забезпечити сучасні наукові рішення для всіх напрямів Сил підтримки: інженерної, РХБ-захисту, геопросторової розвідки, гідрометеорології та кінології.
Сили підтримки щодня виконують критично важливу роботу на фронті. Однак нинішні наукові інститути Збройних сил перевантажені й не можуть повністю охопити всі дослідницькі напрями, особливо на оперативному й тактичному рівнях.
Новий центр дасть змогу: проводити повний цикл досліджень — від пошукових і теоретичних до практичних та експериментальних; швидко реагувати на зміни у веденні бойових дій та появу нових загроз; розробляти рішення, які допомагатимуть військам ефективніше протидіяти сучасним викликам.
Центр утворять на базі наявного Центру досліджень Сил підтримки після його розформування. Додаткові витрати не потребують збільшення бюджету: фінансування забезпечать у межах уже передбаченої бюджетної програми Міноборони. Це стане можливим завдяки оптимізації штату.