Із кременю викрешується вогонь. Ця конотація найчастіше з'являється в уявленні тих, хто добре знає Василя Григоровича Кременя. Із кременю - тож із життєдайного мінералу. Із кременю - із чогось твердого, натурального, щільного, стійкості характеру («не людина - кремінь»). І, нарешті, вогонь - чинник людської цивілізації. На людський вимір, йдеться про суто людські якості: моральність, людяність, глибоку ерудованість, діловитість, здатність швидко розв'язувати життєві проблеми. Дуже важливою є і безпосередня причетність до причинності розвитку нашої нації і держави, а відтак, і до творення живої історії країни, що найкраще виражає натуру Василя Кременя.
Батько "фабрики розуму"
Справді, життєвий шлях Василя Кременя - яскравий доказ успішності українців. Хлопець із звичайного села на Сумщині, що вчився у звичайній сільській школі та закінчив її із золотою медаллю, навчався у столичному університеті і завершив його з відзнакою, тож заслужив викладати у ньому, чим виявився не звичайним і, отже, був покликаний до управління державою.
Нова історія України уже була націлена на майбутнє, що вимагало насамперед зміни суспільного ладу і на цій, новій основі перспективного державного проектування, вибудовування економіки не на сировинній основі, а на високих технологіях, на нових знаннях, зокрема у вигляді нових моделей, проектів, стартапів тощо.
Культурний і гуманітарний простір країни теж вимагав нових засобів об'єднання громадян навколо сміливих ідей, в одній смисловій спільноті. Тож належало донести до ширших верств населення, що настав необхідний в історії час змін і комунізм та посткомунізм не є справжньою ідеологією.
Високий рівень інтелекту, відчуття майбутнього, об'ємне і наскрізне бачення проблем, що сконцентровано виокремлювалося в його працях за нових можливостей, були запитані для Інституту стратегічних досліджень України, де його з 1992 року призначили заступником директора справжньої «фабрики розуму», покликаної здійснювати аналітичне забезпечення внутрішньої і зовнішньої політики України. Тут він виріс як державник, політик, здатний компетентно й оперативно приймати необхідні рішення.
На керівника служби з гуманітарної політики Адміністрації Президента Василь Кремень на початку становлення нової держави підходив ідеально - для самоідентифікації української політичної нації, формування українського гуманітарного простору, співіснування людей гуманнішого, людянішого. Досягненню цього сприяло усвідомлення того, що основні причини, які визначають економічний і соціальний розвиток країни, лежать у сфері не стільки матеріального, як духовного порядку. Тож почали із донесення до громадян розуміння, що настав час змін у державі, в якій громадянином стають не за паспортом, а за дієвою участю в управлінні державою.
Митець державотворення і національної ідеї
Проблема употужнення держави була надзвичайно актуальною. У ті складні часи новонародженої держави актуальні були слова Миколи Бердяєва, про те, щоб не перетворити земне життя на рай, а щоб запобігти перетворенню його на пекло. Водночас було чітке усвідомлення того, що держава, в якій життя людини мало важить, не зможе побудувати громадянське суспільство.
Розбудову української держави було розпочато з модернізації суспільної свідомості, усвідомлення того, що вона складається з людей: сильні люди - сильна держава і навпаки, недоліки, які домінують у людей - недоліки держави, що її послаблюють. Адже держава є не що інше, як частина, характеристика та простір існування особистості. Держава така, які люди: вона проростає від людських характерів (Платон). Тож стратегічні завдання держави вимагали побудови правової соціальної держави, розвитку громадянського суспільства, формування єдиної для всієї нації національної ідеї, що протягом усієї історії визрівала від формування національної ідентичності до становлення незалежної держави. Над цим Василь Кремень і трудився в Адміністрації Президента України, де яскраво засвідчив уміння реагувати на виклики сьогодення, глибинне розуміння фундаментальних принципів у перспективі людського існування - філософію людиноцентризму як новий тренд метасвітогляду, що забезпечує повсякденне, наповнене гуманістичним змістом і цінностями життя кожного індивіда.
У незалежній державі, згідно з її концепцією, національна ідея як основа державної ідеології і мотиватора громадянської поведінки повинна формуватися відповідно до періодів та умов людського життя: детиноцентризму, студентоцентризму тощо, щоб у всьому і всюди була людина. Саме людина є елементарним осередком суспільства і перетворення соціального середовища на рівні елементів, змінює властивості цього середовища, а також поле можливих шляхів його розвитку, що сприяє досягненню бажаного майбутнього стану суспільства як складної системи. При цьому суспільство не можна змінювати так, як готує, наприклад, кухар страву, бо воно змінюється зсередини, через комунікативні зв'язки.
Тому мистецтво державного управління полягає в умінні створити так звану деліберативну демократію, тобто такі інститути демократії, які могли би максимально використовуватись публічно. Цій проблемі було присвячено не менш важливу державну, парламентську діяльність Василя Кременя під час перебування народним депутатом Верховної Ради України упродовж 1998— 2000 рр. Він був одним із тих, хто виступав як стабілізатор у конструктивній роботі парламенту, багато здійснив, щоб вона була робочою. На відміну від нинішніх часів, тоді депутатів ще силою не зганяли для голосування. Уряд намагався працювати з парламентом в унісон. Комітети Верховної Ради активно й конструктивно готували і приймали закони. У ті часи парламент мав набагато іншу вагу, ніж тепер, і Василь Кремень у ньому був одним із найактивніших і дієвих депутатів. У народі цінується той депутат, котрий якомога менше говорить, але якомога частіше голосує.
Народний міністр освіти
Але, що особливо виокремлює Василя Кременя в державних справах як ефективного державотворця, так це його діяльність на посаді міністра освіти і науки України. Час показав, що ініційовані та проведені ним реформи в галузі освіти і науки були, по суті, одними з перших, справжніми, а не «фейковими», суттєвими й дієвими, і їх високо оцінило суспільство. Вони були також ключовими. Адже вирішення будь-якої з актуальних проблем суспільства починається з освіти: навіть у розвитку економіки центральне місце належить людині, яку формує освіта. Тому справжнє реформування в суспільстві, як організаційно, так і змістовно, починається з реформування освіти.
Суспільству знань потрібна людина розумна як наріжний спосіб її буття, що передбачає створення нагальних умов для її інноваційного вираження, забезпечення живої комунікації на основі вільного знання іноземних мов, оволодіння цифровими комп'ютерними технологіями, дотримання принципу та практики самодостатньої людини, утвердження суб'єкт-суб'єктних відносин між учнем та вчителем, основне покликання якого - навчити учнів навчатись. Нарешті, потрібно інтегрувати громадян у Європу, в глобальний світ, залишаючись водночас українським патріотом. Реформаторські зміни стосувалися всіх ланок освіти й були заслужено оцінені як дієві та ефективні. Так, системні зміни відбулися в загальноосвітній школі, у вищій освіті й економічній сфері. Українська мова як державна вивчалася всіма учнями. Кількість учнів, що навчаються українською мовою, зросла з 60 до 75 %, а в Донецькій області - на 30 %.
Нові горизонти Товариства «Знання»
Державотворча спрямованість Василя Кременя також щільно пов'язана з активною громадською роботою, відомою далеко за межами країни. Важливими напрямами її є інформаційно-освітня, науково-просвітницька діяльність, пов'язана з Товариством «Знання» України - Всеукраїнською громадською організацією, яку він очолює з 1998 року по сьогодні. Товариство, що об'єднало найкращих представників української інтелігенції, виконує важливу функцію інтелектуалізації України, поширює новітні сучасні знання, які зміцнюють основи нашого суспільства та держави. До його приходу на посаду президента Товариство переживало не кращі часи. Системні рейдерські атаки, захоплення належних йому приміщень, «розбазарювання» і «прихватизація» майна, відсутність необхідного правового поля для його економічної діяльності - далеко не єдині проблеми. Болюче переживало Товариство і зміну поколінь у кадрах, перехід на нові, багатьом невідомі, рейки господарювання.
З приходом Василя Григоровича почалася, як стверджують працівники Товариства, його «кременелізація». З'явилося стратегічне бачення розвитку організації, посилилась організаційна складова в діяльності апарату, зміцнилися зв'язки з обласними організаціями, розвинулися нові форми й методи подання знання через свої організації та інституції. Товариство є єдиним засновником Університету сучасних знань (назва якого належить В. Г. Кременю), що має мережу в різних областях Україні, куди входять 5 коледжів, 2 інститути й 5 філій. Розвиває мережу планетаріїв, серед яких Київський - один із найбільших у Європі, що демонструє найсучасніші методи візуалізації знань.
Всеукраїнське громадське об'єднання Товариство «Знання» України поставило перед собою великі та відповідальні завдання: сприяння подальшому й швидкому розвитку освіти дорослого населення, створенню системи неперервної освіти громадян, підвищенню культурного, наукового та освітнього рівня широких верств населення.
Товариство також взяло на себе частину суспільних і державних функцій щодо випереджальної модернізації суспільної свідомості засобами усної пропаганди, через лекційну, комунікативну, роз'яснювальну діяльність, що дає можливість українському народу зробити крок у майбутнє.
Перша умова модернізації - збереження своєї культури, культурного національного фонду, поширення нових знань про славну історію України, забезпечення конфесійної згоди.
Від 1999 року запрацювали науково-просвітницькі центри Товариства «Знання», створено мережу народних університетів українознавства, розроблено програму курсів підвищення кваліфікації національних кадрів українознавства та організовано системні курси з української історії та державної мови. Всього через цю систему курсової підготовки пройшли навчання близько 9 тисяч офіцерів усіх силових структур та Військово- морського флоту України, а також працівники державних установ східних та південних областей. Учителям історії, військовим частинам було подаровано близько 60 тисяч українських книжок на патріотичну тематику. Цю акцію було здійснено за підтримки української федеральної кредитної спілки «Самопоміч» м. Нью-Йорка.
Майже щодня в Товаристві читаються лекції на актуальні проблеми сьогодення, які потім розміщуються на сайті та поширюються через Інтернет. На сьогодні на сайті їх більше двохсот. Сайт Товариства є одним із найбільш запитуваних у пошуковій системі Google.
Академік, просвітитель, адміністратор
У лекційній діяльності, курсовій підготовці академік Василь Кремень бере безпосередню участь. Володіючи даром оратора і яскравого харизматичного лідера, він збирає масові аудиторії слухачів, які на його лекціях завжди заповнені.
Просвітництву Василь Григорович приділяє надзвичайно велику увагу. Мабуть, це йде від максимуму його натури та глибокого усвідомлення, що просвітництво є не лише важливим засобом для вираження моральних і духовних законів, а й каталізатором їх виконання, синхронізування державних принципів з людськими моральними законами - його призначення.
У період гібридної війни зростає вага усної пропаганди, живого слова, за яким не заховається брехня. Бо що може протистояти тотальній брехні, її популяризації, до якої залучений величезний і потужний апарат нововідтвореної імперії? Лише усне поширення правди. З аргументацією, в діалозі, зі зіставленням фактів та аргументів. Особливо це важливо на Сході України, де створено нові осередки Товариства «Знання».
У президента Товариства вдало поєднуються дві чудові якості - просвітника й адміністратора. Завдання першої - спонукати себе слухати, завдання другої - примусити себе слухатись. Про першу якість і його ораторські здібності ми вже згадували. Щодо другої, то протягом 20 років його діяльності на цій виборній посаді він не просто вів засідання президії
Товариства, а й контролював підготовку кожного питання, що порушувалося. А вже зобов'язання управлінського апарату - виконувати прийняті рішення.
Саме від Василя Кременя виходить ініціатива стратегічного розвитку Товариства, підвищення його дієвості в забезпеченні здійснення українським суспільством важливих кроків у майбутнє, виходу на абсолютно новий рівень розвитку. Основою цього є опора на власні сили, збереження національного коду, залучення найкращих традицій народу в прагненні до позитивних змін.
У науково-просвітницькій, інформаційно-освітній діяльності варто зосередити увагу на мобілізації суспільної свідомості задля ефективного використання наявних мінерально-сировинних, аграрних та інтелектуальних ресурсів, виокремлюючи останні. Долучитись до підвищення серед населення рівня комп'ютерної грамотності, знання іноземних мов, культурної відкритості, щоб освіченість стала головною цінністю суспільства, постійно зміцнювати каркас національної ідентичності.
Слід наголосити, що Товариство, будучи неполітичною організацією, є одночасно глибоко державницькою структурою, яка насамперед опікується употужнениям української держави. Держава і нація — це не статична конструкція, а живий організм, що розвивається, і випереджальна суспільна свідомість повинна через оновлення й нові ідеї модернізувати державу, здатну до перманентної осмисленої адаптації.
Секрети багатогранної державотворчої та просвітницької діяльності щільно переплетені з науковими пошуками академіка Василя Кременя. Він - автор більш як 1000 наукових праць. Про його науковий авторитет свідчить бібліометрика української науки: Василь Григорович є лідером цитованості в Україні в галузі педагогіки за індексом Хірша відповідно до бібліометричного профілю Google Scholar.
З 1997 року Василь Кремень обраний президентом Академії педагогічних наук України, під керівництвом якого академія, що з 2010 р. набула статусу національної, перетворилася на головний центр наук про освіту, педагогіку та психологію в країні. Він також визнаний у всьому світі як філософ, котрий посилив підґрунтя фундаментальних проблем світової філософської думки.
Увесь його колосальний, державотворчий, просвітницький, професійний досвід, помножений на енергію його патріотичного активізму, сприяв утвердженню цивілізаційних вимог соціального перетворення, для якого він робив набагато більше, ніж можна зробити у звичайних умовах, але, за словами Василя Григоровича, менше, ніж він сам бачив, що потрібно було б з огляду на нинішні проблеми та об'єктивні обставини.
І в цьому весь Василь Кремень, який для нас не лише людина з високим покликанням, а й символ, уособлення образу всієї України, що обов'язково, немов кремінь, вибухне іскрами, як тільки на нього опуститься меч. Велич країни визначається величчю її громадян і саме таким громадянином України і є Василь Григорович Кремень.
Василь КУШЕРЕЦЬ,
голова правління Товариства «Знання» України,
доктор філософських наук,
професор, член-кореспондент НАПН України