ГЛИБИНКА
На Вінниччині виведення дільничної служби в первинну ланку дає відчутний позитивний результат
Розмежування рівнів надання медичної допомоги, виведення дільничної служби, яка наближена до людини, у первинну самостійну ланку та підкріплення процесу змін матеріально дає результат. В департаменті охорони здоров’я Вінницької облдержадміністрації зазначили, що порівняно з позаминулим роком у 2012-му майже на 90% зменшилася кількість скарг від населення щодо реформування галузі. Тож в області доступна та якісна медична допомога стає ближчою до людини.
Велика рідня Галини Денисюк
Житель села Дашківці Володимир Діденко похвалив працівників місцевої амбулаторії загальної практики сімейної медицини. «Чуйні, завжди порадять і допоможуть. За потреби крапельницю і вдома ставлять. Наразі у фізіотерапевтичному кабінеті я лікую застуду, яку підхопив на будівництві», — зазначив він.
Дашківецька амбулаторія обслуговує населення трьох сіл, це 3200 чоловік. Приміщення, в якому вона розміщена, старе, проте відремонтоване. Тож пацієнти під час огляду лікарем, прийому фізіотерапевтичних процедур або перебуваючи у денному стаціонарі, який розрахований на 8 ліжок, почуваються затишно. Є кімната для прийому дітей, вхід до якої окремо від загального. Поряд із нею торік зробили внутрішній туалет.
Завідуюча амбулаторією Галина Денисюк розповіла, що коли заклад фінансувався із сільського бюджету, сільська рада за можливості дбала про нього. Наприклад, у лабораторію придбали бінокулярний мікроскоп. А місцевий фермер подарував амбулаторії портативний електрокардіограф. Втім, проблеми із забезпеченням були. Пані Галина впевнена, що розмежування первинного і вторинного рівня надання медичної допомоги — рішення правильне. Заклад отримує нове медичне обладнання, і ним буде забезпечений повністю (старим залишається лише фізіотерапевтичне). Крім того, тепер вона може напряму направити пацієнта на лікування в обласну лікарню. Водночас сільський лікар має підтримку в районній лікарні. «Я педіатр, і мені трохи складно виконувати роботу терапевта або кардіолога. Та лікарі з райцентру завжди підкажуть», — зауважила вона.
Щодня в амбулаторію звертаються в середньому 20—22 сельчан. Та й після завершення робочого дня люди приходять до Галини Денисюк додому. Це зумовлено специфікою роботи сільського лікаря, а також тим, що мешкає в центрі села, а амбулаторія розміщена на його околиці, звідки до другого кінця села 7 кілометрів. Завідувач амбулаторії зауважила, що кілька років тому планували збудувати нову в центрі. Виділили земельну ділянку, домовилися з будівельниками, проте не склалося з фінансуванням. За цих обставин дуже виручає автомобіль, адже зазвичай має п’ять-сім викликів на день. Здебільшого до гіпертонічних хворих і дітей.
Щодня 20 сельчан приходять на прийом до сільського лікаря Галини Денисюк. Фото автора
Зберегли первинні заклади
У Літинському районі на початок реформи фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти навіть не стояли на обліку в бюро технічної інвентаризації і потребували ремонту приміщень. У деяких не було фельдшера. За формального підходу можна було припинити роботу 20 ФАПів у тих селах, де населення менше від рекомендованої норми обслуговування. Проте в райдержадміністрації переконані, що задля доступної і якісної медичної допомоги заклад первинної ланки має бути в кожному населеному пункті. Не закрили жодного. Поставили їх на облік, ремонтують, вирішують кадрове питання: у первинну ланку починають приходити молоді спеціалісти. В амбулаторіях функціонують денні стаціонари, що зручно для людей. Сімейні лікарі пройшли навчання на спеціальних курсах.
Зауважимо, що інститут сімейної медицини в нашій країні було започатковано понад 10 років тому. Проте чіткого бачення щодо його розвитку тоді не було. Наприклад, у 2006 році держава повністю забезпечила потреби кількох амбулаторій та ФАПів району, та решта жили за принципом «з миру по нитці», бо у сільських бюджетах коштів не густо. Нині бюджету сільськогосподарського району з порівняно малою чисельністю населення теж непросто утримувати розгалужену мережу первинної медичної допомоги. Проте напрацьовано законодавчу базу, на державному рівні є системний підхід до реформування первинної медичної допомоги, яка найближча до людини. «Тепер первинному рівню надається велика увага», — зазначила головний лікар Літинського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Павлина Дяченко.
Завдяки допомозі держави в районі амбулаторії та ФАПи отримали пеленальні столи, рефлектори, кушетки, укладено договори на придбання портативних електрокардіографів, аналізаторів тощо. А невдовзі 11 новеньких автомобілів надійде для потреб сільської медицини району, тож буде розв’язано так звану транспортну проблему. «Усе, що має бути за табельним оснащенням, ми внесли в заявку, проте не вірили, що нам те нададуть. Тепер бачимо, що забезпеченість медичним обладнанням буде майже повна», — зауважила Павлина Дяченко і додала, що кожен житель району охоплений сімейною медициною. Крім того, за графіком, який затверджений головою райдержадміністрації, у селах медичні огляди проводять спеціалісти з райлікарні.
За допомогою нового реанімобіля, за кермом якого Сергій Тарасюк,
фельдшери Василь Притула та Віталій Рябий врятували не одне життя. Фото автора
Лікарню ремонтували толокою
Голова Літинської райдержадміністрації Володимир Хімічук зауважив, що коли приблизно два роки тому він був призначений на посаду, районна лікарня була в занедбаному стані. Проблему розв’язали методом толоки. Новий головний лікар центральної районної лікарні Сергій Кобель з гордістю показує відділення. У середині та зовні приміщень ремонт зроблено сучасними матеріалами, вікна замінено на енергозберігаючі. В оновлення матеріально-технічної бази закладу значні кошти вклали спонсори, які працюють у районі. Для палат інтенсивної терапії вони придбали медичної апаратури на суму 300 тисяч гривень та безоплатно надали частину городини. Тепер пацієнти задоволені умовами перебування в лікарні та харчуванням.
Із кошторисом фінансування закладу головний лікар працює з олівцем і калькулятором. Придбали новий рентген-апарат.
Загалом, з його слів, особливих питань щодо медобладнання немає. У 2012 році лікарня отримала три нових автомобілі, у тому числі повністю укомплектований реанімобіль для надання невідкладної медичної допомоги. Завдяки йому вже врятовано не одне людське життя. Ліжковий фонд привели у відповідність до оптимального. «Я рахую кожну копійку, щоб заклад працював ефективно. Наприклад, ліжка в хірургічному і травматологічному відділеннях недопрацьовують, тому перепрофілював їх на терапевтичні, неврологічні, дитячі, в яких є потреба», — пояснив головлікар. Протягом минулого року лікарня заощадила на ремонті медичної апаратури 28 тисяч гривень. Ці гроші підуть на зарплату. «Всі питання можна вирішувати, якщо працювати на совість», — підсумував Сергій Кобель.
Cпілкуймося! Своїми думками щодо реформування медицини ви можете поділитися з редакцією. Пишіть нам за адресами:
01008, Київ, вул. Садова, 1/14. Borod@ukcc.com.ua
ПРЯМА МОВА
Василь ПАНЕНКО,
заступник директора департаментууправління
охорони здоров’я та курортів Вінницької облдержадміністрації:
— У всіх районах області працюють ЦПМСД як самостійні юридичні особи. Якщо раніше в області на дільничну службу отримували в середньому близько 18% загального бюджету району, тепер майже 34%. Зросли обсяги забезпечення населення медикаментами та безкоштовними пільговими рецептами. Тобто, беручи до уваги лише організацію медичної допомоги та організацію розподілу коштів, маємо значний позитивний результат. За розпорядженням голови облдержадміністрації, у більшості ФАПів та лікарських амбулаторій зроблено ремонт. Дільничні лікарні (крім кількох) реорганізовано в амбулаторії загальної практики сімейної медицини з денними стаціонарами, формуванням пунктів базування швидкої медичної допомоги та філіалами ліжок для хронічно хворих.
У 2012 році на розвиток первинної ланки область отримала субвенцію з державного бюджету на суму 90 мільйонів гривень. Проведено торги з придбання медичного обладнання, інвентарю та автомобільного транспорту. Завдяки субвенції забезпеченість первинної ланки відповідно до табелів оснащення становитиме майже 80%, а з деяких позицій більше, наприклад, сумка укладки лікаря та фельдшера, електрокардіографи тощо . Заявку формували з розрахунку заміни старого обладнання. Центри первинної медико-санітарної допомоги отримали 95 спецмобілів, 665 комп’ютерів та 35 серверів.