"Сімейний кодекс удосконалять"

Тетяна БОДНЯ
25 червня 2014

Верховна Рада прийняла за основу законопроект, яким пропонується зобов’язати суд приймати рішення про призначення аліментів одночасно з процедурою позбавлення батьківських прав. Така законодавча норма покликана навчити батьків нести матеріальну відповідальність перед дітьми, а не кидати їх на піклування одне одного або держави.

Відповідно до чинних норм Сімейного кодексу накладення аліментів на осіб, позбавлених батьківських прав, здійснюється за бажанням позивача, який ініціював позбавлення прав. «Однак, як показує практика, це питання ініціюється лише в 20% подібних справ», — зазначає автор проекту, народний депутат України Олег Зарубінський. Запропоновані зміни дадуть змогу зменшити і перспективу «соціального сирітства», знизивши застосування практики використання народження дітей виключно для отримання державної допомоги. Документом передбачається скасувати чинну норму, згідно з якою за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи. Крім того, він містить норму, відповідно до якої у разі відмови матері, батька або інших законних представників дитини отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд повинен прийняти рішення про перерахування аліментів у державний бюджет.

Батьків, які кидають своїх дітей, змусять платити аліменти. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

«Цей закон стосується невідворотності обов’язків утримувати дитину особами, які позбавлені батьківських прав, — говорить Олег Зарубінський. — Абзац 1 частини другої статті 166 Сімейного кодексу зазначає, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Однак питання стягнення аліментів з таких осіб вирішувалося в довільній формі. Чому? Бо в Сімейному кодексі записано: одночасно з позбавленням батьківських прав суд може, на вимогу позивача або за власною ініціативою, вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Таким чином втрачаєтеся ключова ознака, ознака директивності, обов’язковості, невідворотності біологічному батьку чи матері утримувати свою дитину.

Також обов’язковість призначення аліментів під час позбавлення батьківських прав частково стимулюватиме батька чи матір до належного виконання своїх обов’язків, а не до того ганебного явища, свідками якого, на жаль, ми буваємо, коли подекуди народжують дітей не для того, щоб їх виховати, виростити, поставити на ноги, а для того, щоб мати від цього зиск — матеріальну допомогу. Коли людина знатиме, що вона буде зобов’язана директивно платити аліменти, очевидно, вона краще думатиме».

На переконання народного депутата Миколи Рудьковського, ухвалення цього закону допоможе підвищити соціальну відповідальність молодих матерів та батьків. «У мене на окрузі, в Прилуках на Чернігівщині, є 2 дитячих будинки. В одному з них виховують дітей від народження до 3 років. І щомісяця привозять та передають до дитячого будинку своїх дітей батьки, які отримали компенсацію від держави і не хочуть займатися вихованням малят. Тому настав той час, щоб поставили крапку в такому ганебному підході, коли батьки, плануючи дитину, не хочуть нести ніякої відповідальності за її виховання, утримання і забезпечення».

Дуже важливо, щоб з матеріальною відповідальністю прийшло і розуміння того, яке важливе місце батьки посідають у долі дитини, підкреслює народний депутат Оксана Калетник. Адже навіть найбільш дбайлива держава не може замінити маму і тата.

«На жаль, багато матерів з депресивних районів користуються допомогою держави, народжуючи дітей і не приділяючи їм належної уваги. Але діти все одно їх люблять, — каже депутат. — У цьому питанні показовий один приклад з мого округу. Під час однієї із зустрічей з місцевими жителями питання допомоги проблемним сім’ям викликало дуже гарячу дискусію. Мені розповіли про одну родину: п’ятеро дітей різного віку, мати постійно п’є, в той же будинок, де живуть діти, водить чоловіків. І громадськість обурено вимагала забрати дітей. Але коли до них у дім прийшли представники соціальної служби, старший син цієї горе-матері кинувся в ноги перевіряючим. Він зі сльозами на очах просив не забирати у нього братиків і сестричок, говорив, що у них мама найкраща у світі».

Несплата аліментів на дітей залишається однією з найгостріших сімейних проблем, розповідають у Державній виконавчій службі. На рік відкривають 700—800 тисяч виконавчих проваджень, які стосуються саме цього питання. Особливо багато прикладів, коли батько-неплатник їде на заробітки в Росію, влаштовується неофіційно на будівництво і отримує гроші, але за документами він — непрацюючий і грошей не дає. Ця практика дуже поширена. Є й інші ситуації. Наприклад, екс-чоловік «потайки» переїхав у сусідній район, де винаймає квартиру, звісно, без реєстрації. Тож дільничному знайти його практично нереально. На жаль, на таку категорію батьків цей законопроект ніяк не вплине.

Що ж стосується батьків, які залишають своїх дітей на піклування держави, то під час обговорення законопроекту депутати вирішили напрацювати до другого читання норму про те, що на кожну таку дитину відкриватимуть рахунок, на який і переказуватимуть аліментні кошти.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua