Торговельні війни з Росією досить негативно вплинули на наш торговий баланс. «За п’ять місяців 2014 року ми експортували 13,6 тисячі тонн сиру, тоді як за цей самий період 2013-го — 23 тисячі тонн. Експорт сиру зменшився на 41%, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі молочної продукції — на 31%», — зазначила експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Аліна Жарко під час круглого столу на тему: «Коли українська молочна продукція потрапить на ринок ЄС?».
Впасти, щоб піднятись
Якщо падіння експорту молочки триватиме такими самими прискореними темпами, то, на її думку, Україна може втратити статус нетто-експортера молочної продукції. Щоб цього не сталося, їй потрібно в посиленому режимі виходити на нові ринки збуту, зокрема ринок ЄС. І зараз найкращий час для цього.
«Сьогодні закупівельна ціна молока в Україні суттєво впала і становить 3,80 гривні за кілограм, а не умовні 4,65 гривні, як у Європі. Минулого року була абсолютно інша ситуація. Українське молоко було дорожчим за європейське, і виходити на ринок ЄС не було сенсу, воно там не було б конкурентним, — нагадала вона. — Нині ситуація кардинально змінилась, як то кажуть, коли б не нещастя, не було б і щастя, і нею треба правильно скористатися.
Адже ринок ЄС — це один з найбільших ринків, де 510 мільйонів чоловік із високою купівельною спроможністю і високими середніми показниками вживання молока і молочних продуктів на душу населення (європеєць вживає за рік у середньому 16,6 кг сиру, тоді як українець — 3, а росіянин — 6). До того ж, ринок ЄС — це свого роду вхідний квиток на інші міжнародні ринки для української молочки.
Європейська якість визнається в усьому світі, тому продукцію, визнану в ЄС, сприймають у світі зовсім по-іншому, — зазначила експерт, навівши приклад про вітчизняну курятину, експорт якої значно розширився після виходу на ринок ЄС торік — У 2013 році ми експортували лише 480 тонн м’яса птиці в ЄС, але при цьому розширили географію експорту до 80 країн».
Орієнтир на ЄС, а далі буде видно
Звісно, зробити це буде важко, оскільки українським підприємствам треба не просто пройти через європейський аудит DG SANCО усього виробничого ланцюжка, реформувати систему контролю за якістю та безпечністю харчової продукції, а й щоб продукція сподобалась європейцям. Експерт переконана, що останнє зробити буде навіть важче, ніж пройти інспектування. Європейські споживачі досить вимогливі, вибіркові і вже орієнтовані на певні марки. І навіть якщо продукція буде дешевшою — це не означає, що її купуватимуть.
Саме тому, на думку першого заступника міністра аграрної політики і продовольства Івана Бісюка, наші переробники і виробники заходитимуть на ринок не через супермаркети, а через гуртову торгівлю і дистриб’юторів.
Нині українські виробники можуть постачати до Європи згідно з квотами 8 тисяч тонн молока і вершків згущених і незгущених та 1,5 тисячі тонн сухого молока. Що ж до сиру, то тут немає квот, і ми можемо експортувати його у необмеженій кількості й без мита, нагадала Аліна Жарко, зазначивши, що сьогодні країни Європи імпортують 41 тисячу тонн масла, 75 тисяч тонн сиру і 5 тисяч тонн знежиреного сухого молока.
При цьому лідерами минулого року з поставок масла до ЄС стали Нова Зеландія (88% імпорту), США і Швейцарія. Основні постачальники сиру до країни ЄС: Швейцарія — 68%, Голландія — 16%, Австралія — 7%, США, Канада, Ісландія. Сухе молоко завозять в основному Норвегія (3 тисячі тонн), США (1 тисяча тонн), Алжир (0,5 тисячі тонн). Це наші конкуренти з експорту, наголосила Аліна Жарко, додавши, що ЄС і сам є досить потужним виробником молока. Зокрема, за даними експерта, торік в ЄС вироблено 152 мільйони тонн молока, з яких 142 мільйони пішло на переробку. В результаті отримано 32 мільйони тонн обробленого питного молока, 8 мільйонів тонн йогуртів, 8,6 мільйона тонн сиру і т. д. При цьому експорт з ЄС становив 11,2% від виробленого, значна частина якого пішла до Росії і Китаю.