Трирічна спільна робота команди — Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради — забезпечила позитивні зрушення в економічному розвитку України. Завдяки ухваленим рішенням зокрема й у законодавчій площині вітчизняна економіка вийшла із крутого піке, й ми працюємо в якісно нових умовах. На цьому під час прес-конференції в Будинку уряду наголосив перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Він зазначив, що завдяки системним реформам у четвертому кварталі 2018-го та загалом за рік зростання валового внутрішнього продукту фіксували на рівні 3,3%, а сукупне зростання ВВП у 2015—2018 роках становило 8,4%.

Більше експорту й вищі зарплати

Степан Кубів зауважив, що уряд наполегливо, а тому ефективно працює за такими пріоритетними напрямами, як поліпшення бізнес-клімату, розвиток промисловості, підтримка вітчизняного експорту, реформування галузі державних закупівель, реформа управління державною власністю. «Завдяки дерегуляції, скороченню обсягів перевірок бізнес дедалі активніше виходить із тіні. А це означає, що зростають податкові надходження, заробітні плати, пенсії, будують дороги тощо. Середня зарплата із грудня 2015 року до грудня 2018-го зросла на 170 доларів і становила 380 доларів.

Завдяки інноваціям модернізується промисловість, розвиваються конкурентоспроможні галузі української економіки, розширюється географія українського експорту, як зростає й частина продукції з високою доданою вартістю в ньому. Угода про асоціацію дала Україні 42% експорту вітчизняних товарів до Євросоюзу, відкриваються ринки Азії, триває рух у напрямі освоєння експортерами африканського ринку. А частка ринку РФ скоротилася до 7,7%», — конкретизував перший віце-прем’єр.

Щодо реформування галузі держзакупівель Степан Кубів констатував: уряд довів, що продавати товари й послуги державі вигідно. «Із серпня 2016 року стала обов’язковою система продажу ProZorro. Завдяки відкритій платформі, однаковим правилам гри для всіх за цей час кількість компаній, які користуються такими закупівлями, зросла на понад 200% — із 65 тисяч до понад 140 тисяч. І якщо рівень економії завдяки державним закупівлям у 2016 році становив понад 12 мільярдів гривень, то у 2018-му цей показник сягнув понад 29 мільярдів.

Хоч велика приватизація державної власності пробуксовує переважно з політичних причин, мала набирає обертів. Якщо у 2015 році Фонд держмайна продав 109 об’єктів на суму трохи більшу за 45 мільйонів гривень, то у 2018-му спромігся продати 366 таких самих не дуже привабливих об’єктів на загальну суму 376 мільйонів. Середнє зростання початкової ціни становить 69%. Ефективність малої приватизації пояснюється прозорістю процедури та рівним доступом до лотів. Такій приватизації підлягають 15 тисяч малих об’єктів», — запевняє перший віце-прем’єр.

Переважає впевненість у своїх  силах

Він звернув увагу на ще один важливий напрям роботи уряду — військово-промисловий комплекс. «За ці три роки ми перейшли від ремонту озброєння і старої техніки до серійного випуску вітчизняного високоточного озброєння й боєприпасів. Зайве казати, наскільки посилять обороноздатність нашої держави комплекси «Вільха» й «Нептун», — зазначив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр висловив упевненість, що політичні перипетії не вплинуть на економічний розвиток України. «Адже закладено міцний фундамент для ефективних економічних процесів. Гривня тримає позиції, тішать золотовалютні резерви країни, економіка демонструє системне зростання 12 кварталів поспіль. Системні зміни забезпечують стабільність», — констатував він.

Степан Кубів під час прес-конференції повідомив, що підтримує кандидатуру свого заступника Максима Нефьодова, який подав документи для участі в конкурсі на посаду голови Державної митної служби.«Вважаю його одним із найсильніших кандидатів на цю посаду. Він, маючи великий досвід, розуміючи економічні процеси, формування міжнародних принципів прозорості функціонування та законодавчої бази, зробить митну службу прозорою і зрозумілою, продовжить розпочаті раніше реформи», — підкреслив перший віце-прем’єр.