У ході вчорашнього засідання Верховної Ради Генеральний прокурор Віктор Пшонка надав інформацію стосовно силового розгону Євромайдану в ніч на 30 листопада, а також інших резонансних подій, що трапилися у Києві.
Хронологія подій
Звітуючи про ситуацію, що мала місце тієї сумної ночі у центрі столиці, Генпрокурор повідомив, що саме на цей день було заплановано основні монтажні роботи із встановлення новорічної ялинки на Майдані Незалежності. У той час там проходили масові акції протесту. О 19 годині 29 листопада один із членів оргкомітету Євромайдану оголосив про закінчення заходів. О 3 годині 51 хвилині на площу прибув автотранспорт комунальних служб, який мітингувальники почали блокувати. Близько четвертої години майстер ділянки комунального підприємства звернувся з цього приводу до працівників міліції. Вони у свою чергу попросили мітингувальників звільнити територію для проведення комунальними службами монтажних робіт. Однак учасники акції на заклики правоохоронців не реагували, що підтверджено відеозаписами, свідченнями потерпілих і очевидців.
О 4 годині 7 хвилин розпочалося створення кордону для обмеження доступу на Майдан Незалежності; о 4 годині 10 хвилин працівники підрозділу «Беркут» розпочали дії, спрямовані на витіснення мітингувальників. «Зважаючи на активний опір учасників акції, окремі працівники «Беркута» розпочали індивідуально застосовувати спеціальні засоби», — уточнив Віктор Пшонка. Одночасно, згідно з інформацією слідства, підрозділи внутрішніх військ створили коридори безпеки для виходу людей, якими на вимогу правоохоронців скористалася частина активістів, повідомляє прес-служба Генпрокуратури.
Водночас група радикально налаштованих мітингувальників почала кидати в працівників «Беркута» каміння, скляні та металеві банки, палаючі палиці. О 4 годині 22 хвилини витіснення громадян з Майдану Незалежності було завершено.
«Але треба констатувати, що рівень застосування сили до правопорушників з боку правоохоронців не відповідав небезпечності посягань та обстановці, що склалася», — зауважив Генпрокурор. За його словами, тієї ночі постраждало 16 правоохоронців, а також підтверджено 88 заяв про завдання правоохоронцями тілесних ушкоджень громадянам. «Госпіталізовано було дві особи. Серед потерпілих — сім студентів, двоє іноземців, троє неповнолітніх та сім журналістів. Решта 70 — це повнолітні цивільні особи», — повідомив Віктор Пшонка.
Три напрями слідства
Стосовно тих подій слідство працює у трьох основних напрямах. «Це встановлення причетності та ступеня винуватості, по-перше, керівництва та працівників підрозділу міліції особливого призначення «Беркут»; по-друге, встановлення державних посадовців, котрі мають стосунок до прийняття певних рішень, або навпаки — до бездіяльності, що призвело до порушення закону і тих наслідків, які нині маємо; по-третє, встановлення організаторів провокацій та безпосередньо тих осіб, які ці провокації здійснювали», — поінформував Віктор Пшонка. За його словами, нині допитано понад 200 осіб, зокрема керівників столичної міліції та Міністерства внутрішніх справ, працівників спецпідрозділу «Беркут», призначено 57 судових експертиз, вивчаються наявні відеозаписи.
При цьому Генпрокурор констатував, що є об’єктивні чинники, що не дають змоги завершити розслідування за короткі терміни: значний обсяг матеріалу, що підлягає вивченню та дослідженню, неявка на допит потерпілих і свідків, зокрема народних депутатів України, повідомляє УНІАН.
Утім, Віктор Пшонка запевнив, що правову оцінку буде надано кожному рішенню, яке ухвалювали тієї ночі. Він також нагадав, що голові КМДА Олександрові Попову, заступникові секретаря РНБО Володимирові Сівковичу, начальникові київської міліції Валерієві Коряку та його заступникові Петрові Федчуку слідчі Генпрокуратури вручили повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
40 справ
Інформуючи про хід слідства щодо подій, які відбулися 1 грудня поблизу Адміністрації Президента, Генпрокурор повідомив, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано два кримінальні провадження, зокрема за фактами масових заворушень, посягання на життя працівників міліції, а також про перевищення влади працівниками міліції та перешкоджання професійній діяльності журналістів.
Загалом стосовно подій у центрі столиці за період з 24 листопада по 14 грудня відкрито 40 кримінальних проваджень, які, зокрема, мають стосунок до викрадення навантажувача та опору працівникам правоохоронних органів, а також умисного заподіяння їм тілесних ушкоджень, за фактами насильства та опору міліціонерам на Майдані, поблизу приміщення Кабінету Міністрів і пам’ятника Ленінові, опору та застосування фізичної сили стосовно державного виконавця, масових заворушень біля будівлі Київської міської державної адміністрації, замаху на заподіяння судді Шевченківського райсуду міста Києва фізичних ушкоджень тощо.
Наразі, за словами Віктора Пшонки, встановлено 19 осіб, які брали участь у зазначених правопорушеннях, 8 з них уже визнали свою вину, 15 — звільнено. «Під вартою залишаються 4 особи: Смалій, підозрюваний у замаху на заподіяння судді тілесних ушкоджень, Дзиндзя, Кадура, Притуленко, затримані за фактами неправомірного заволодіння 1 грудня навантажувачем, масових заворушень та посягання на життя працівників правоохоронних органів поблизу приміщення Адміністрації Президента», — сказав Генпрокурор.
ДО РЕЧІ
19 грудня Верховна Рада ухвалила Закон «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань». Документом передбачено звільнити від відповідальності учасників акцій протесту та масових заходів щодо їхніх дій і рішень у період з 21 листопада 2013 року і до дня набрання чинності цим законом. Так, усі кримінальні провадження та провадження щодо вчинення адміністративних правопорушень, відкриті з приводу подій, визначених статтею 1 закону, підлягають закриттю. При цьому нові справи не можуть бути відкритими.
Особи, притягнуті до кримінальної відповідальності, відповідальності за адміністративні правопорушення з приводу подій, визначених статтею 1 цього закону, підлягають звільненню від відповідальності та визнаються такими, що не мають судимості.