Соціальним мережам як джерелу інформації довіряє більш як третина (37%) українців. Про це свідчать дані дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» із 23 листопада до 4 грудня 2017 року серед 1200 респондентів.
Серед джерел інформації в рейтингу довіри лідирує українське телебачення, якому вірить майже половина опитаних (49%). Друге місце посідають інтернет-сайти з України (41%). На третьому — соціальні мережі. Далі українські преса та радіо з рейтингом довіри 33 і 29% відповідно.
Отже, соціальні мережі в Україні — джерело інформації, якому довіряє значна частина аудиторії. Насамперед ідеться про Faceboоk.
FB змінює політику
Найбільша у світі соцмережа Facebook, яку щомісяця відвідують понад два мільярди людей, найпопулярніша і в Україні. Нещодавно у ЗМІ оприлюднено дані про те, що майже 66,88% українців, які користуються інтернетом, мають акаунти у Facebook.
Висновків з цих даних можна зробити кілька. Перший — свою інформаційну картину світу українець на третину формує з повідомлень у соціальних мережах, передусім зі стрічки новин у Facebook. Другий — у зв’язку з істотним впливом FB на вітчизняне медіа-поле всі зміни інформаційної політики цієї соцмережі неодмінно відобразяться і на тому, скільки і яких новин дізнається українець.
Саме тому повідомлення про те, що засновник Facebook Марк Цукерберг анонсував переформатування стрічки новин FB, важливе і для пересічних користувачів соцмережі, і для всіх спеціалістів, що використовують цю соціальну мережу для комунікацій з аудиторією. Серед них журналісти, рекламісти, маркетологи, політтехнологи та інші.
Згідно з планами, оприлюдненими кілька днів тому, після реформ Цукерберга дописи FB-друзів матимуть вищий пріоритет у стрічці користувача і з’являтимуться частіше, ніж публікації сторінок ЗМІ або компаній. Експерти пояснюють, що тепер дописи, написані від імені реальних осіб, витіснять ті, які пишуть організації.
Якщо користувачі Facebook захочуть разом з дописами друзів про котиків, курорти та їжу читати новини від медіа та інших сторінок, зокрема блогерів, то спеціалісти радять зробити для цього кілька простих кроків. Щоб зміни правил FB не вплинули на стрічку, користувач має зайти на сторінку, новини якої він хоче отримувати, і натиснути кнопки «стежити» та «бачити на початку».
Реформований Facebook також надаватиме менше значення такому чиннику, як популярність допису завдяки зібраним «вподобанням» чи «лайкам». Пріоритетними тепер будуть публікації, які заохочуватимуть користувачів взаємодіяти між собою. Тобто за новими алгоритмом формування FB-стрічки, кількість коментарів буде важливішою для популярності повідомлення, ніж кількість поставлених користувачами «лайків».
Окрім того, ті дописи, під якими люди пишуть розлогі коментарі, будуть популярнішими за ті, які користувачі прокоментували лише короткими репліками. Для рейтингу текстових та відеоновин важливішим буде те, скільки друзів користувача поділилися ними, а не загальна популярність повідомлення.
Коло друзів замість таблоїда
Навіщо засновник Facebook ініціював ці нововведення? Останнім часом FB багато критикували за те, що найпопулярніша у світі соціальна мережа сприяла розповсюдженню відчуття ізольованості аж до розриву соціальної структури суспільства і, як наслідок, могла впливати на розвиток депресивних станів у користувачів. Як пояснює сам Цукерберг, тепер команда соцмережі сприятиме підтриманню користувачами важливих соціальних контактів. Як повідомляють, засновник Facebook анонсував реформи в цьому напрямі, і переформатування стрічки новин стане лише першою з них. На запровадження всіх нововведень піде кілька місяців.
Соціалізація користувачів соцмережі — не єдина причина змін. Інший напрям — посилення протидії використанню соцмережі для впливу на суспільну думку і маніпуляцій свідомістю користувачів. Не тільки в Україні FB потіснив традиційні ЗМІ й онлайн-медіа та став для людей одним з основних джерел інформації. Це світова тенденція.
Ericsson Consumer Lab нещодавно презентував щорічний топ споживчих трендів — дослідження The 10 Hot Consumer Trends for 2018 and beyond, в якому описує тенденції, що будуть актуальними цього року. Одним з трендів стало перетворення соціальних мереж, які із самого початку мали стати майданчиком для спілкування, на засоби масової інформації. Тобто замість горизонтальних зав’язків у соцмережах почали вибудовуватися вертикальні ієрархії, а користувачі з повноправних учасників комунікацій перетворювалися на пасивного споживача інформації медіа, громадських і політичних організацій, комерційних компаній, активістів і топ-блогерів. Facebook звинувачували у розповсюдженні фейкових повідомлень та дезінформації.
У багатьох країнах на FB почався тиск через бажання урядів зробити інтернет-компанії відповідальними за зміст відомостей, що їх розповсюджують користувачі, і зобов’язати їх контролювати контент. Зокрема в Німеччині торік 1 жовтня набув чинності закон проти ненависті й цькування в інтернеті. Як повідомляли німецькі медіа, закон зобов’язав онлайн-сервіси масштабніше обробляти скарги, пов’язані з можливим розпалюванням ненависті, і швидше видаляти такі записи і коментарі. Документ передбачає, що «очевидно злочинні» висловлювання слід видаляти або блокувати протягом 24 годин з моменту надходження скарги на них. У деяких випадках на ці дії компаніям відведено тиждень. Під ковпак потрапили VK, Tumblr, Flickr, Vimeo і, звісно, Facebook.
Тепер FB збирається перестати виконувати роль онлайн-таблоїда, що оперативно та без цензури повідомляє політичні й інші новини для величезної кількості користувачів у всьому світі, й повернутися до першочергового концепту — стане мережею друзів, що спілкуються в онлайн. «Ми намагатимемося зосередити увагу на змістовних і важливих зв’язках між людьми і фільтрувати жовті новини або так звані клік-наживки», — йдеться у заяві представників Facebook щодо планів компанії.
У грудні 2017 року FB визнав, що соцмережі можуть завдати шкоди психічному здоров’ю користувача, а певні форми їх використання можуть робити людей менш щасливими. «Люди кажуть, що почуваються гірше після того, як провели значну кількість часу, пасивно споживаючи інформацію — читаючи без комунікації з людьми, — сказав британським медіа директор з досліджень FB Девід Гінзберг. — Активна комунікація, особливо обмін повідомленнями та коментарями з близькими друзями, а також згадки про події з минулого можуть поліпшити самопочуття».
Очевидно, що керівництво Facebook також дійшло висновку, що користувачам для щастя треба більше спілкуватися одне з одним нехай і онлайн і згадувати приємні події з минулого замість читання новин, які лише тривожать. І саме цю стратегію воно почало втілювати в життя.
Затишок інформаційної бульбашки
Марк Цукерберг упевнений, що запропоновані зміни, які ґрунтуються на науковому підході, сприятимуть тому, що люди почуватимуться менш самотніми і більш поєднаними з іншими, що в довгостроковій перспективі позитивно впливатиме на рівень їхнього щастя і здоров’я.
Напевно, це добре. Рекламісти, маркетологи й політтехнологи після запровадження реформ у стрічці FB будуть більш обмежені у впливі на свідомість аудиторії. Але критики реформ Цукерберга наводять інші аргументи. На їхню думку, ще більше персоналізована та ізольована від інформації із зовнішнього світу стрічка новин соціальної мережі посилить і без того наявний ефект інформаційної бульбашки. Цей термін описує явище, яке виникає внаслідок застосування інтернет-ресурсами персоналізованого пошуку, в якому алгоритм веб-сайту самостійно вирішує, яку інформацію користувач хотів би бачити, ґрунтуючись на інформації про користувача. Тому користувач не отримує інформації, яка відрізняється від його поглядів і смаків, потрапляючи всередину своєрідної бульбашки, що формується з його власних уявлень про світ. Вікіпедія констатує, що яскравий приклад цього явища — персоналізована стрічка новин Facebook.
Спеціалісти розходяться в оцінках наслідків існування інформаційних бульбашок для соціуму. Хтось вважає це негативним явищем, що сприяє розділенню суспільства. Інші вважають, що нічого страшного з людиною в бульбашці не станеться, навпаки, вона буде щасливішою. Але у кризових ситуаціях, коли людина почувається незахищеною і невпевненою, вона хоче знати більше. Новини в такому разі відіграють захисну роль, як стверджує приказка: попереджений, отже озброєний.
Тему можливих негативних наслідків інформаційного перевантаження і небезпеки недостовірної інформації в період кризи активно обговорювали ще після трагедії 11 вересня 2001 року. Тоді американці потребували дедалі більше інформації через страх перед можливими терактами. Проте далеко не вся та інформація була якісною. Професор з комунікацій Університету в Іллінойсі (США) Дейл Брашерз порадив людям дотримуватися золотої середини: намагатися знаходити баланс між надлишком інформації та її нестачею й перевіряти достовірність повідомлень.
Рекомендації науковця не втратили актуальності й нині. Особливо цінні вони для українців, які вже понад чотири роки живуть в умовах постійного стресу й інформаційного перевантаження.
Наталя ІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»