Про причини того, що замість 23 мільйонів іноземців, які торік відвідали Україну, нині приїхало лише п’ять, передовсім з Польщі, Румунії, Угорщини (та й ті відвідують прикордонні області та ще Київ), розлого говорити не треба. Будьмо відвертими, на поліпшення ситуації може вплинути тільки закінчення війни.
Набагато зменшилася і кількість тих українців, які звикли подорожувати за кордоном. Президент Асоціації лідерів турбізнесу України Олександр Новиківський зазначає: якщо торік таких було 2,5 млн, то нині ця цифра скоротилася майже вдвічі. Багато українців відклали запланований відпочинок через складну ситуацію в країні і лавиноподібний стрибок валют. Що й не дивно, адже турпослуги не є першочерговою потребою.
Мандрівники «напали» на доларові країни
Як розподілився цей потік? Європейський напрямок став менш популярним через підвищення курсу євро, тому мандрівники «напали» на доларові країни. Наприклад, Туреччину із січня по липень відвідали 299 тисяч українців (на 7,98% менше, ніж за аналогічний торішній період). Зокрема в Анталії за цей час відпочили 183,7 тисячі наших співвітчизників, що на 15,84% менше, ніж торік за аналогічний період. А ось Стамбул «підріс». Тут за півроку наших туристів побувало на 9,8% більше, ніж торік — 133,2 тисячі. Тому офіс з питань культури та інформації посольства Туреччини загалом прогнозує лише невелике падіння. Цікаво й те, зазначає комерційний директор Tez Tour Аркадій Маслов, що середній чек клієнта туроператора збільшився з $900—1000 США торік до $1150 США за рахунок збільшення кількості днів замовленого відпочинку — з восьми до дванадцяти.
Результат на користь Туреччини міг би бути ще значнішим, аби не її конкурент — Єгипет. Раніше літній відпочинок у країні пірамід у нас був не вельми популярним через сильну спеку, але цього сезону єгиптяни дещо здешевили пропозиції в системі «все включено», тож частина українського турпотоку перекинулась на Червоне море. Адже через девальвацію гривні і складнощі з оформленням віз Іспанія і Греція для більшості українських мандрівників стали не надто привабливими. Навіть палкі прихильники європейського відпочинку розглядали готелі з меншою кількістю зірок, варіанти подалі від моря та економне харчування, наприклад сніданок і вечеря, а не «все включено». Також туристи, які раніше купували тури далеких вартісних напрямків — у Мексику, В’єтнам, на Кубу та ін., переорієнтувалися на країни поближче і дешевше.
З безвізових країн успіхи в залученні українських туристів продемонструвала дружня нам Грузія. У першому півріччі цю країну відвідало 61,8 тисячі українців — це на 11,5 тисячі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Напевне, остаточні підсумки підкоригують цю статистику в бік збільшення: бортів було багато, і не тільки з Києва.
Одесу попустило в липні
Суттєві зміни в нинішньому сезоні відчув на собі внутрішній туризм. Відстежити його динаміку в цифрах набагато важче, ніж в інших сегментах ринку. Наші співвітчизники рідко користуються послугами туркомпаній, бо вважають, що в рідних пенатах вони «самі з вусами».
Логічно було б гадати, що коли українці не хочуть їхати в окупований Крим, то вони поїдуть на Чорноморське узбережжя півдня України, зокрема в Затоку, Коблеве, Залізний Порт, Рибаківку, на Азов, — адже відпочити біля моря багатьом хочеться. Так, інтерес до цих регіонів зріс. Підприємці Одещини, які працюють у туристичній галузі, кажуть, що після 2 травня не хотіли навіть відкриватися. Але до середини літа все налагодилося, що дало змогу компенсувати за липень — серпень і частину вересня збитки травня — червня.
За словами заступника начальника облуправління культури і туризму Інни Беженар, які підкріплюються даними міжнародних пунктів пропуску, в області за перші півроку побувало більш як 7 млн осіб, це на 22% менше, ніж у торішньому першому півріччі. Приблизно на такий же відсоток менше і турзбір — 672 тис. грн. А ось падіння за експортом валюти не таке високе, близько 10%. Якщо в минулі роки Одещину відвідувало майже півтора мільйона осіб (при цьому експерти завжди радили множити цю цифру на три, оскільки далеко не всі підприємства галузі надавали достовірну інформацію), то цього року приїхало менше мільйона туристів.
Тим часом через революційні події Одесу-маму відкрили для себе українці, які ніколи тут не були, і це дивовижний факт. Величезна кількість туристів, які раніше відпочивали в Криму, приїхала з Дніпропетровська, трохи менше з Харкова, Запоріжжя, центральних регіонів, Західної України. Відбулося унікальне явище — патріотичний туризм. Посприяв відвідуваності і передислокований з Криму в Затоку фестиваль «Джаз Коктебель». Непогано були заповнені Грибовка, Затока, Кароліно-Бугаз. І все — таки, зазначають підприємці Одещини, їхні втрати від неприбуття очікуваної кількості відпочивальників значні.
Скадовськ завантажився повністю
Не дорахувалася туристів за 7 місяців від початку літнього сезону і Херсонщина. Цей благодатний край відвідало близько 700 тис. відпочивальників і екскурсантів з різних областей країни, близького і далекого зарубіжжя. Для порівняння: з початку 2013 року на Херсонщину приїхало майже 2,5 млн туристів, що на 21% більше проти 2012 року. Хоч не все так погано. Зокрема середній коефіцієнт заповнюваності закладів відпочинку й оздоровлення в липні становив 60%. Фактично повністю були завантажені заклади розміщення туристів у двох районах області — Голопристанському і Скадовському.
Максимальний наплив туристів спостерігався передовсім на вихідні та святкові дні, тоді ж збільшувалася кількість відвідин біосферних заповідників і національних природних парків, якими славиться цей край. За великим рахунком можна констатувати: альтернатива Криму є, і за відповідного розвитку курортних територій півдня країни в умовах їх грамотного позиціонування вони можуть стати привабливими не тільки для українців, а й туристів зі Східної Європи. Прийнятні ціни за тур?продукт і відповідні послуги, екологічно чисті зони в заповідних куточках, культурно-історична спадщина — це великий плюс. Я вже не кажу «за всю Одесу», яка й без цього на слуху в іноземців.
Жодну країну не втратили
НАСАМКІНЕЦЬ. Український турбізнес майже рік перебуває в зоні затяжної кризи. Однак п’ятірку нашим компаніям і перевізникам можна поставити за те, що вони змогли унеможливити фінансовий крах і для себе, і своїх клієнтів. На відміну від Росії, де більш ніж 20 компаній зазнали краху, «подарувавши» тисячам своїх клієнтів замість відпочинку головний біль і втрачені гроші. Звичайно, і в нас були проколи. Свиню підклав спочатку «Ільтур», а не так давно — туроператор «Турменю». Понад сто українських мандрівників мали вилітати 31 січня в Чорногорію з Києва, але не полетіли, натомість інші туристи застрягли в Чорногорії. Збій у роботі «Турменю» зачепив і сервіс з продажу авіаквитків. Через один із сайтів квитки на чартери купили майже 90 осіб. Укотре були покарані турагенти і клієнти, адже навряд чи туроператор поверне їм гроші. Малою кров’ю все обійшлося завдяки тому, що туркомпанії перейшли на режим економії: спочатку скоротили частину співробітників, а тих, хто залишився — перевели на півставки, що дало змогу заощадити на податках. Дехто застосував більш жорсткий варіант: співробітники почали працювати тільки на відсоток від проданих турів. Туроператори своєчасно відмовились від нових проектів, скоротили витрати на рекламу або відмовилися від неї зовсім, зрозумівши, що в умовах падіння продажу на перший план виходить оптимізація бізнес-витрат і збереження хоча б мінімальної рентабельності. Скоротили також обсяг аеропрограм до їх затребуваності. «Напрямків, куди не скоротились би аеропрограми, немає. Найбільше втратила Хорватія. У Грецію було 40 рейсів, стало 30. І так по всіх країнах», — охарактеризував масштаби мінімізації гендиректор ТUI Ukraine Володимир Щупак. Тож скорочення аеропрограм стало трендом нинішнього літнього сезону в умовах кризи в Україні. Загалом по ринку скорочення залежно від напрямку становило від 20% до 50%. Проте вдалося не втратити жодної країни зі списку напрямків масового відпочинку.
ЦІНА ПИТАННЯ
Найчастіше пара цього літа була готова витратити на закордонну поїздку від 10—12 до 14 тис. грн за сім днів. Саме такий середній бюджет закордонного морського відпочинку.
Порівнюючи з минулим роком ціни путівок на зарубіжні
курорти, попри повсюдні заяви про те, що в доларах і євро вони залишилися на
попередньому рівні, збільшилися. Ось приклад Чорногорії: в липні 2013 року
авіатур на тижневе проживання в номері «дабл» на одній і тій же віллі в Будві
без харчування коштував 371 євро з людини, а в нинішньому — 433 євро. Що в
перерахунку на гривні з урахуванням курсової різниці дає 80% зростання. Ціна
туру в Грузію для одного торік становила 4-5 тис. грн, нині — не менш як 7
тисяч грн. Єгипет у гривнях цього року обійшовся клієнтам за ціною торішньої
Куби.
Тетяна КОЗЛОВА
для «Урядового кур’єра»