Останнім часом у вітчизняних ЗМІ можна побачити інформацію, в якій розповідають про рейдерські атаки на бізнес і нерухомість. Люди скаржаться: захистити себе вкрай важко. Та коли фахівці починають з’ясовувати, що до чого, виявляється, що чимало постраждалих самі винні у своїх проблемах. А все тому, що підписуючи папери, довіряють словам контрагентів: мовляв, він же мій друг і товариш, то як же йому не довіряти? Звісно, є й групи рейдерів, які справді заробляють чималі кошти на віджимі бізнесу і нерухомості. Що робити, якщо потрапив у неприємну ситуацію, дослідив «Урядовий кур’єр».
Питання захисту права власності дуже чутливе для українців. У цьому напрямі активно працює комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, створена при Міністерстві юстиції.
«Можу констатувати, що після ухвалення в кінці минулого року антирейдерського закону ситуація щодо захисту бізнесу і майна змінилась на краще.
Не хуліганство, а кримінал
Таку тенденцію ми спостерігаємо вперше за 25 років, — каже міністр юстиції Павло Петренко. — Уперше в історії української правової системи введено реальну кримінальну відповідальність не лише для тих, хто незаконно відбирає майно у представників бізнесу та громадян, а й для їхніх співучасників».
Так, антирейдерським законом було введено кримінальну відповідальність до 10 років ув’язнення для будь-кого, хто перереєстровує бізнес, нерухомість тощо. Така відповідальність стосується й поплічників тих, хто забезпечує фізичне захоплення підприємств. Раніше їм загрожували хіба що статті про хуліганство. Тобто покарання було м’яким, тому ці люди активно заробляли рейдерством на безбідне життя.
«Цьогоріч було два кричущих факти спроби незаконного привласнення майна. Перший стосувався 150 жителів Кіровоградської області, в яких намагалися відібрати земельні ділянки. У другому випадку в 52 киян хотіли відібрати їхні квартири. Завдяки тому, що люди швидко звернулися до комісії, Мін’юсту вдалося поновити їхні права власності на майно. Також ми звернулися до правоохоронних органів з матеріалами щодо порушення кримінальних справ та притягнення конкретних осіб до відповідальності. Розраховую, що наші правоохоронні органи швидко проведуть розслідування, й особи відповідатимуть за кримінальним законодавством за таке явище як мародерство. Інакше назвати подібні дії просто не можу».
Для вдосконалення роботи комісії у Мін’юсті планують внести до законодавства новації, спрямовані на полегшення процедури подання скарги. Адже люди нарікають, що комісія часто не приймає до розгляду скаргу, бо ту неправильно склали.
«У Міністерстві юстиції немає можливості розглядати скаргу, яка складена з порушеннями, — зазначає очільник Мін’юсту. — Тому ми прийняли рішення сформувати контакт-центр, який спочатку працюватиме в Києві. У подальшому такі центри будуть по всій Україні, в них працюватимуть фахівці нашого міністерства, які допомагатимуть звичайним людям та представникам бізнесу сформувати скаргу і правильно оформити документи. Це для того, щоб комісія змогла, згідно з вимогами закону, розглянути їх і поновити порушення прав, які допустили ті чи інші державні органи або реєстратори».
Ще одна важлива для українців новація — послуга СМС-маяк. Людина може оперативно в онлайн-режимі отримувати інформацію, яка стосується реєстраційних дій з її нерухомим майном. Важливо розуміти, що йдеться не про інформування за фактом — мовляв, уже забрали бізнес і необхідно щось робити. На телефон надходить повідомлення про початок реєстраційної дії, що дає можливість запобігти її завершенню. Послуга дуже корисна.
«Уважно вивчила роботу комісії і точно можу сказати: якщо порівняти кількість скарг, поданих у 2016 та 2017 роках, то їх поменшало. Нині фактично немає скарг щодо рейдерських захоплень великих підприємств, перереєстрації корпоративних прав чи великих комерційних об’єктів нерухомості, — зауважила заступник міністра юстиції Олена Сукманова. — Це свідчить про позитивні результати роботи антирейдерського закону. Завдяки ньому було закрито схеми, які використовували правопорушники. Наприклад, коли йшлося про реєстрацію нерухомості на підставі неіснуючого судового рішення. Сьогодні реєстратор не має можливості цього зробити, адже він зобов’язаний перевірити наявність судового рішення в Єдиній системі реєстрації судових рішень. Якщо реєстратор його там не знайшов, він зобов’язаний надіслати запит до суду й отримати копію судового рішення. Звісно, якщо це рішення взагалі існує. Багато скарг стосувалося того, що нерухоме майно вносили до статутного капіталу товариств лише на підставі акта приймання-передачі, який складали учасники у простій письмовій формі. Нині законом запроваджено нотаріальне посвідчення підписів на акті. Без такого документа реєстрація неможлива».
Звісно, є випадки, коли комісія не може розглянути скаргу за суттю й відхиляє її з формальних підстав. Наприклад, заявник додав до скарги незасвідчені копії тощо. В такому разі комісія відмовляє в розгляді скарги. І не тому, що там не хочуть її розглядати: річ у тому, що комісія керується принципом «закон один для всіх». Тут не роблять ні для кого винятків.
Швидко зреагувати
Часто комісію звинувачують у тому, що повідомлення про засідання з’являється лише за добу до його проведення. Олена Сукманова пояснює: так роблять, щоб унеможливити одну з корупційних схем. Ідеться про випадок, коли ділки, заздалегідь знаючи про засідання комісії, «організовували» рішення суду, яке забороняло їй вчиняти будь-які дії.
«Рішення комісії може комусь подобатися чи ні, але його ухвалюють з дотриманням усіх вимог закону. Є багато фактів, коли під час оформлення паперів, приміром, договорів сторони покладаються на совість і добру волю контрагента, а треба покладатися на закон. Також необхідно правильно оформлювати документи, — наголошує Павло Петренко. — А коли людину ошукують, вона звертається до комісії й отримує не те рішення, на яке розраховувала. Комісія — не суд. Її повноваження стосуються виключно перевірки реєстраційної дії. Ми не даємо оцінку ні договору, ні іншим правочинам. Якщо реєстратор формально порушує закон, можемо поновити порушені права. Це ми й робимо. Торік 600 компаній та громадян завдяки роботі комісії було врятовано від рейдерства. Та ми не можемо бути хорошими для всіх».
Ще один важливий аспект, на який потрібно звертати увагу тим, хто хоче звернутися в комісію. Закон передбачає, що для поновлення знехтуваних прав людина чи бізнесмен може звертатися чи в суд щодо оскарження дії реєстратора, чи в комісію. Якщо людина спочатку пішла до суду, то згідно з вимогами закону, комісія Мін’юсту не має права розглядати таке звернення.
Трапляється, що нечисті на руку ділки, поки комісія розглядає скаргу, перереєстровують майно за допомогою іншого реєстратора. Щоб унеможливити подібне, Міністерство юстиції ініціювало ухвалення змін до законодавства, які б дозволяли комісії, поки триває розгляд скарги за суттю, зупиняти чи забороняти вчиняти будь-які дії щодо цього об’єкта. Аналогічні пропозиції було подано й до кодексів, які нині змінюються.
«На жаль, в українському парламенті рейдерське лобі має певну силу, і, побачивши ефективну роботу комісії, деякі депутати намагаються забрати таку можливість у міністерства, — зазначає Павло Петренко. — Поки триває процедура з поновлення порушених прав, рейдери використовують інших реєстраторів і продовжують вчиняти свої незаконні дії. Рано чи пізно справедливість поновлюється, але втрачається важливий для власника час. Іноді за цей час захоплене рейдерами майно може бути пошкоджене».
Тож, потрапивши в ситуацію, коли рейдери хочуть відібрати майно, передовсім потрібно звернутися в контакт-центр, фахівці якого допоможуть правильно скласти звернення в комісію при Мін’юсті. Та, в свою чергу, вже реагуватиме на незаконні дії реєстратора. Передовсім варто пам’ятати: укладаючи договір, потрібно уважно його читати й не довіряти словам, навіть якщо їх сказали друзі.