117 окрема важка механізована бригада ЗСУ виконує бойові завдання на одній з найважчих ділянок фронту — покровському напрямку на Донеччині. Окупанти лізуть без упину, але наші воїни успішно їх знищують. На одній з вогневих позицій другої артбатареї дивізіону самохідної артилерії бригади успішно працює розрахунок британської установки AS-90. Хлопці розповіли про бойові можливості артсистеми, її переваги в бою над радянськими установками, знищені жирні цілі росіян, як працюють в умовах дії БпЛА супротивника, і чому рашисти бісяться й не можуть дістати наших артилеристів.

Перевага в точності стрільби і дальності

Виїжджаємо вранці в повному спорядженні і швидко покидаємо населені пункти, де живуть мирні люди. Далі асфальту вже немає, досить довго їдемо розбитими польовими дорогами.

«Зараз тримайтеся, цю ділянку дороги треба якнайшвидше проскочити. Працюють ворожі БпЛА», — застерігає командир другої самохідної артилерійської батареї з позивним «Патрон», який супроводжує нас на позиції.

Ми пролітаємо цю дорогу та вриваємось у зруйнований населений пункт, яких на Донеччині дуже багато. Автомобілі — в укриття, а самі — до артилеристів знайомитися.

Роззираємося навкруги. Типове село у степовій частині Донецької області, де недавно мирно жили прості українці. Нині тут повністю сплюндровані житлові будинки, спалені автомашини у дворах, поламані паркани, пошматовані осколками від снарядів господарські будівлі. Одне слово, живого місця рашисти не залишили, просто ідеальна картинка пост апокаліпсису.

До ворожих позицій не більш ніж сім кілометрів. Командир батареї Євген, він же «Патрон», розповідає: британська артустановка має чудові бойові можливості, і під час виконання вогневих завдань показує себе лише з позитивного боку. Переваги AS-90 такі: дуже швидка в наведенні на ціль і стрільбі, має броньований захист та мобільність. Ефективна дальність стрільби — до 24 км, максимальна дальність активно-реактивними снарядами — до 30 км. Якщо порівняти з радянськими артилерійськими установками «Гвоздика» й «Акація», британська AS-90 має велику перевагу в точності й дальності стрільби.

Установка важить 45 тонн, озброєна гарматою калібру 155 мм. Машину обладнано автономною системою навігації та автоматичного наведення гармати. Заряджання гармати відбувається завдяки системі досилання, а установка додаткового лотка дає змогу здійснювати швидке заряджання після кожного пострілу. Додатково можна здійснювати заряджання гармати ручним способом в разі несправності. Башта обертається на 360 градусів. Це дуже важливо в бою. Кожну гармату обладнано радаром для вимірювання початкової швидкості снаряда. Екіпаж — п’ятеро осіб: командир, навідник, майстер номера обслуги, номер обслуги та механік-водій.

«З моменту отримання координат цілей, постановки вогневого завдання, підготовки та виїзду САУ на вогневі позиції (100—150 м від схованки), наведення на конкретну ціль та відпрацювання ударів по ворогові минає 4,5 хвилини. У сучасних умовах ведення війни це вельми високий показник. Ми дуже задоволені цією артсистемою», — уточнює комбат «Патрон».

До слова, швидкострільність гармати — до шести пострілів за хвилину, тож хлопці недаремно називають AS-90 снайперкою на гусеницях.

Вороги шоковані й бісяться

Ворожі цілі, які знищують артилеристи, різноманітні: командно-спостережні пункти (пункти управління), польові склади з боєприпасами, самохідні артустановки, РСЗУ «Град» і «Ураган», танки, БМП, БТР, укриття та інші оборонні споруди рашистів. Ураження живої сили ворога артилеристи вважають дрібною ціллю.

«Нещодавно виконували бойове завдання. Наші БпЛА-розвідники передали нам: виявили КСП батальйону рашистів. На відео було видно: замаскований та добре укріплений. Так-от, уже першим пристрілочним снарядом ми точно влучили в десятку. Другим снарядом закріпили успіх, повністю розібравши ворожий КСП. Пізніше дізналися, що це була жирна ціль: знищили комбата і багато окупантів. Очевидно, це був їхній штаб», — розповідає командир гармати Ярослав.

Жодної статистики уражених військових цілей рф хлопці вже не ведуть. Кажуть, їх так багато, що просто не відстежують, що було знищено.

«Ще в перший місяць, коли нас перекинули сюди, на покровський напрямок, я рахував кожну уражену ціль. Тепер банально не вистачає сил і часу це робити», — додає «Патрон».

Наші артилеристи дуже ефективні в межах контрбатарейної боротьби. Це десятки, якщо не сотні уражених різних артсистем окупантів. Тому для ворога артрозрахунок та САУ AS-90 — пріоритетна ціль. Саме під час запису інтерв’ю з командиром батареї «Патроном» ворожі БпЛА атакували САУ AS-90. Ми на той час перебували неподалік, у зруйнованій хаті.

Пролунав вибух. Як виявилось, у небі над нами був російський безпілотник «Зала», призначений для ведення розвідки в будь-який час доби з передачею відео в режимі реального часу. Він і спрямував на нашу артустановку баражуючий боєприпас «Ланцет». Але не влучив, розірвався поряд. На щастя, нашу САУ AS-90 хлопці добряче замаскували, тож її так просто не виявити навіть з повітря.

«Ворог тут кругом літає. Безпечного місця немає. Треба бути завжди на сторожі». Трапляються дні, коли одночасно в небі перебувають до 15 БпЛА різних типів. Кілька днів тому ми знищили їхні «Гради», чули перехоплення: вороги шоковані і бісяться, а ми в піднесеному настрої», — кажуть хлопці-артилеристи.

Не минає і кількох хвилин, як знову лунає вибух. Командирові батареї доповідають: працюють ворожі FPV-дрони. Знову чуємо удар. В укритті сиділи понад дві години. За цей час рашисти атакували розбиті будівлі вже колишнього села із десять разів.

Запитую: як же САУ? Чи витримає прямі влучання дронами-камікадзе?

«Витримає. Наші на Курщині виконували завдання, дев’ять FPV-дронів вразили AS-90, і нічого — броня витримала, екіпаж залишився живим, лише контузило добряче», — відповідають бійці.

Навалювали ворогам на їхній же території

«На покровському напрямку ворог застосовує FPV-дрони, які працюють на оптоволокні. Тож їх заглушити засобами РЕБ неможливо. І це велика проблема для нас. Здебільшого по таких дронах працюють наші мобільні вогневі групи, використовуємо антидронові рушниці та стрілецьке озброєння», — пояснює начальник відділення комунікацій 117 окремої важкої механізованої бригади ЗСУ Юлія.

До речі, Юлія під час повітряних ударів рф разом з нами перебувала в укритті. І водночас робила відеоувімкнення в телемарафон про оперативну ситуацію на покровському напрямку. Добре, що у хлопців був «Старлінк», проблем зі зв’язком не виникло.

«Це наша робота. Інформаційний фронт, як і бойові дії, ніхто не зупиняє, тож доводиться працювати в бойових спартанських умовах», — каже вона і додає, що нашим артилеристам тут набагато важче.

Продовжуємо спілкуватися із хлопцями в підвалі. Британські самохідні установки артилеристи бригади отримали на озброєння понад рік тому. Перед цим весь особовий склад дивізіону навчався в Королівській школі артилерії у Великій Британії. Понад місяць тривала інтенсивна підготовка: вивчали тактико-технічні характеристики, оснащення і бойові можливості техніки. Освоїли певні ремонтні операції на САУ, іспити складали на полігонах Туманного Альбіону.

«Уперше застосували AS-90 в Україні в бою на бахмутському напрямку, далі — на Запоріжжі поблизу Роботиного. Із початком наступальної операції українські Сили оборони батарею британських самохідок застосовували в Курській області. Навалювали рашистам на їхній же території. Інтенсивність бойових завдань була вкрай високою. Бувало, за день запускали у ворогів понад 100 снарядів. Нині британські снайперки успішно працюють на покровському напрямку», — розповідає «Патрон».

У бойових розрахунках люди різних вікових категорій з різних регіонів України. Усіх призвали за мобілізацією. Люди мотивовані та заряджені. Командир батареї Євген — випускник факультету ракетних військ та артилерії Національної академії сухопутних військ 2023 року. Він із Чернівців. Відразу після випуску потрапив на посаду старшого офіцера самохідної батареї у 117 бригаді. А невдовзі його підвищили до командира батареї.

«Патрон» — лідер, і це відразу відчувається. Хлопці поважають його, а він для команди артилеристів батареї як плеймейкер на футбольному полі. Тільки тут не футбольна гра, а справжня війна. Тут цінна кожна тактична комбінація, кожен пас, кожне розпорядження підлеглому.

Начальник відділення комунікацій 117 бригади Юлія розповіла про ситуацію на покровському напрямку: «Головне завдання артилерії — вогневе ураження сил та засобів супротивника. Це колосальна допомога для нашої піхоти, яка перебуває на передньому краї. Наші захисники з артилерійських установок у буквальному сенсі розривають окупантів та стримують навалу ворога на Донеччині. Боєприпаси нам надають у достатній кількості. Це допомога від наших іноземних партнерів. Загалом ситуація важка, але контрольована. Хлопці щодня на передовій роблять свою героїчну роботу.

Щодо протидії БпЛА ворога: в нас у бригаді працюють пілоти безпілотних комплексів, які вилітають на таку саму висоту, на якій кружляють російські БпЛА «Ланцет» і «Зала». І хлопцям вдається їх збивати. Як вони це роблять, залишимо в таємниці».

Юлія підтвердила, що ворог уже почав застосовувати системи дистанційного мінування північнокорейського виробництва: «Це касетні боєприпаси. Працює це так: з касети висипаються суббоє припаси, які миттєво вибухають або стають на паузу і далі спрацьовують за командою, коли це потрібно ворогові».

«Повітряних засобів ураження супротивника не спостерігаємо. «Зала» за кілометр від нас», — надійшла доповідь «Патронові». Надворі вже сутеніє. Хлопці кажуть: настало вікно можливостей, і можна покинути позиції, доки вороги заряджають наступні FPV-дрони.

Прощаємося, дякуючи артилеристам за звитяжну роботу.

Віталій ПАНЧИШИН,
АрміяІnform, онлайн-медіа Міноборони