В Україні велику увагу приділяють соціальній адаптації людей з інвалідністю. Зокрема тим із них, які мають стійкі порушення опорно-рухового апарату й пересуваються в інвалідних візках. Щоб вони не були заручниками у чотирьох стінах і могли без перешкод дістатися куди їм потрібно, в областях започаткували служби перевезень, придбали певну кількість спеціально обладнаних автомобілів, основні технічні параметри яких відповідають директивам безпеки ЄС. Торік на придбання соціальних таксі спрямували майже 30 мільйонів гривень. А найкраще цю послугу надають на Полтавщині, вона піонер у впровадженні соціальних таксі у країні.

«Газелі» замінили «ситроенами»

Перша обладнана підйомником «газель» там з’явилася ще у 2007 році. З ініціативи начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації Людмили Корнієнко її придбала Полтавська міська рада у межах програми «Турбота» для Октябрського району (нині Шевченківський) Полтави. Ця «газель» працює й досі.

Нині в області для перевезень людей з інвалідністю придбавають сучасніші й комфортніші спецавтомобілі. Наприклад, у райцентрі Чутове нещодавно випустили на маршрут соціальне таксі на базі мікроавтобуса «ситроен джампер».

— У нашому районі майже 900 людей з обмеженими фізичними можливостями, з них 67 не можуть вільно пересуватися. Тепер їх підвозитимемо, куди їм потрібно: до державної установи, санаторно-курортних, оздоровчих закладів, на спортивні змагання, олімпіади, — поділився голова Чутівської райдержадміністрації Сергій Апряткін.

За його словами, «ситроен джампер» коштує 1,2 мільйона гривень. А придбали його на умовах співфінансування коштом обласного, районного і селищного бюджетів.

— На цій машині безплатно їздитимуть не тільки візочники, а й інші люди, які користуються технічними засобами реабілітації. Плануємо підвозити їх і до Полтави. У нас багато замовлень: обласні МСЕК, лікарня, казенне протезно-ортопедичне підприємство, — каже директор тамтешнього територіального центру соціального обслуговування і надання соціальних послуг Людмила Калюжна.

Замовляють у Чутовому соціальне таксі за телефоном 9-16-81 або особисто в терцентрі за три дні до виїзду. Для цього надають письмову заяву, довідку ЛКК, яка посвідчує, що людина має проблеми з опорно-руховим апаратом. І машина виїжджає й надає необхідну послугу. Її надають безплатно не менш як двічі на місяць для кожної особи.

— Раніше ми надавали транспортні послуги автомобілем, у який могла поміститися тільки одна людина на інвалідному візку. А в новопридбаному «ситроені» шість посадкових місць крім місця для візка. Плануємо, якщо мікроавтобус буде вільний від перевезень, використовувати його і для виконання повноважень терцентру. Він доставлятиме нашу мультидисциплінарну команду на виконання замовлень з комплексного ремонту житлових помешкань, скошування трави, обрізування дерев. Працівники відділення оздоровчих послуг зможуть на ньому здійснювати виїзні прийоми у віддалених населених пунктах.

Програма діятиме й надалі

Першим у Чутовому послугою нового соціального таксі скористався житель смт Скороходове Андрій Показ. У 2005 році Андрій потрапив під потяг, і йому ампутували обидві ноги. Відтоді пересувається тільки на інвалідному візку.

Розповідає: «Завжди хотілося якогось полегшення. Малюю, і мене з малюнками часто запрошують в інші області й міста на конкурси. Сподіваюся, це таксі розв’яже мої транспортні проблеми».

Андрій належно оцінив «ситроен»: «Підйомник на машині дуже хороший, візок фіксується надійно, під час руху почуваюся в автобусі безпечно».

Задоволений новою машиною і її водій Олександр Качала: «Із 1970 року їжджу на машинах. Але такої в мене ще не було: комфортна, м’яко йде, слухняна в управлінні».

Пальним соціальне таксі забезпечили також: 25 тисяч гривень надали з районного бюджету, ще 15 тисяч гривень субвенції нададуть три сільські ради. І робота із сільрадами щодо надання додаткової субвенції на підвезення громадян триває.

«В області майже 4 тисячі людей з інвалідністю. Протягом 2007—2010 років коштом фондів соціального захисту інвалідів, соціальних інвестицій та місцевих бюджетів для них придбали 28 спецавтомобілів. За минулий рік територіальні центри області надали понад 10 тисяч автотранспортних послуг. І попит на такі послуги постійно зростає: порівняно із 2017 роком їх надано на 11% більше», — розповідає перший заступник директора департаменту соціального захисту Полтавської ОДА Ніна Черняк.

З огляду на те що парк соціального автотранспорту на Полтавщині застарів, а в окремих районах ним ще не користувалися, департамент за підтримки адміністрації запропонував внести зміни до профільної комплексної програми, розрахованої на 2013—2020 роки, щоб на умовах співфінансування придбати для області додаткову кількість сучасних машин. Цю ініціативу підтримав депутатський корпус. Торік з обласного бюджету спрямували 2,5 мільйона гривень на придбання обладнаних підйомниками мікроавтобусів «ситроен джампер». Новенькі мікроавтобуси придбали в Гадяцькому, Новосанжарському, Машівському, Чутівському районах та Пришибській ОТГ.

Програма діє і цього року. Необхідні для придбання спецавтомобіля документи подала Шишацька ОТГ.

За словами Ніни Черняк, цього року кошти з місцевих бюджетів на придбання спецавтотранспорту передбачили в Шевченківському районі міста Полтави й Глобинському — 700 тисяч і 600 тисяч гривень відповідно.

Міністерство соціальної політики на виконання постанови Кабінету Міністрів від 14 березня 2018 року «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для придбання спеціально обладнаних автомобілів для перевезення осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату» у 2019 році передало придбаний за державні кошти спецавтомобіль для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями Білоцерківській ОТГ.

ПРЯМА МОВА

Павло РОЗЕНКО,
віце-прем’єр-міністр України:

— Знаю різні приклади в деяких областях з упровадження таких ідей, коли за рахунок місцевих органів влади, місцевих коштів надають право певним категоріям громадян користуватися послугами спеціального транспорту. Особливо це стосується людей з інвалідністю і з додатковими потребами. Питання ефективності цих програм мають передовсім оцінювати люди, на яких ця програма розрахована.

Для нас дуже важливо, щоб такі програми існували, і це завдання насамперед місцевих органів влади — робити все, щоб доступність інфраструктури була не лише на словах.

Безбар’єрне середовище — це не лише пандуси, доступ до інфраструктури, об’єктів, а й доступність освіти, системи охорони здоров’я, сфери послуг, культури, спорту тощо. А через реалізацію таких проектів, як соціальне таксі, ці послуги стають ближчими до людей з інвалідністю.