Напевне, всі українці під бій годинника, окрім іншого, загадають, щоб у наступному році жити стало краще: зарплати виплачували б вчасно і вони хоч трохи зростали, пенсії індексували, держава допомагала б батькам дбати про дітей, ціни не зростали б надто швидко, а тарифи на комуналку бачили береги тощо. А ось чи заклали для цього відповідний фундамент у держбюджет наступного року, розповів на брифінгу в Кабміні міністр соціальної політики Павло Розенко.
Він прозвітував, що на 30 грудня 2015 року вчасно та в повному обсязі виконано всі соціальні програми і виплачено всі належні допомоги та інші соціальні виплати. Немає жодних затримок чи заборгованостей. А з 29 грудня вже розпочалося виконання соціальних програм року, що надходить, а саме: частині пенсіонерів виплатили гроші за січень 2016 року, щоб у новий рік вони йшли не з порожніми гаманцями.
Що ж до держбюджету на 2016 рік, то міністр вважає його соціально орієнтованим. Серед основних соціальних параметрів він відзначив те, що двічі за рік (у травні та грудні) планують підвищувати соціальні стандарти. Це стане можливим завдяки розвитку економіки та реформам, які тривають. І це дає підстави сподіватися, що з наступного року країна перейде у режим, коли соціальні виплати підвищуватимуть та індексуватимуть регулярно. Загальне зростання за наступний рік планують на рівні 12,5%, що, на думку міністра, дасть змогу компенсувати інфляційні процеси.
Тож на наступний рік прогнозують, що мінімальний обсяг заробітної плати (прожитковий мінімум для працездатних осіб) становитиме після другого підвищення на 1 грудня 2016 року 1550 гривень (цього року — 1370 гривень), а для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія), ці виплати становитимуть 1208 гривень (цього року — 1074 гривні).
Щодо пенсійного забезпечення певні обмеження продовжено на наступний рік. Це вимушений крок. Адже хоч економічне зростання розпочалося, поки що воно недостатнє, щоб скасувати цю норму. Слід зважити на те, що зі зменшенням єдиного соціального внеску на 22% бюджет ПФ у наступному році недоотримає понад 100 тисяч гривень. І це потрібно компенсувати. Тож збережено норму щодо оподаткування пенсій обсягом 15%. Проте якщо у 2015-му обсяг пенсії, яку оподатковували, мав бути не менш як 3654 гривні, у 2016-му оподаткуванню підлягатимуть пенсії, вищі за 4134 гривні.
Оскільки на початку 2015 року було підвищено страховий стаж для певних пільгових категорій пенсіонерів, Україна за домовленістю з партнерами, зокрема з МВФ, встановлює фіксований вік виходу на пільгові пенсії. Для представників льотних професій це 50, а для працівників бюджетної сфери (медики, освітяни, артисти) — 55 років. Отже, значення матиме не лише стаж, який дає право вийти на пенсію, а й фіксований вік.
Також у наступному році буде зафіксовано конкретний обсяг пенсії, понад який ці виплати в Україні не провадитимуть. Отже, найвища пенсія становитиме 10 740 гривень. Раніше це було 10 прожиткових мінімумів. Але через те, що відтепер прожитковий мінімум зростатиме двічі на рік, а найвищий рівень пенсії не повинен перевищувати розумних меж, ця виплата від нього відв’язується і матиме фіксований розмір.
Міністр наголосив, що в наступному році триватиме реформування системи пільг та соціальних виплат. Головне тут — адресність надання. Першим кроком було реформування системи надання субсидій. І нині, на переконання міністра, вона адресна, адже залежить лише від реального доходу громадянина або родини. А наступним кроком стане впровадження адресних засад надання тимчасової державної допомоги одиноким матерям і дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. І ці кошти не тільки виплачуватимуть малозабезпеченим і тим, хто їх у певний час потребує, а й розміри виплат поступово збільшуватимуть. І підвищаться вони за рахунок того, що буде перевірено, чи всі їх отримують законно, адже ніде правди діти, є нині в Україні фіктивні розлучення саме для незаконного отримання допомоги й інші порушення. І після виявлення порушників та скасування їм виплат зекономлені гроші спрямують адресно й у більшому розмірі саме тим, хто цієї допомоги потребує.
Запропоновано, що мінімальну виплату таким матерям буде збільшено від 50 до 100% прожиткового мінімуму на місяць. Отже, сума збільшиться майже вдвічі. Те саме стосуватиметься тимчасової державної допомоги сім’ям, у яких батьки ухиляються від сплати аліментів. Обсяг виплати зросте від 30 до 50% прожиткового мінімуму.
Павло Розенко підсумував, що протягом року соціальні допомоги для людей можуть збільшуватися та розширюватися. Але передумовою для цього має бути легалізація економіки й бізнесу, виведення з тіні зар плат та своєчасна й у повному обсязі сплата податків.