Нещодавно хтось із небайдужих виклав у соцмережу фото з маршрутки, що курсує з Києва до Вишгорода, у якій висіло оголошення: «У цьому автобусі учасників АТО перевозимо з повагою, без обмежень і безкоштовно». Цю інформацію підтвердила колега, яка користується цим маршрутом. З’ясовується, є совісні люди, яким не потрібен закон від влади. Вочевидь, вони керуються людяним, неписаним.
А для більшості бійців, які повертаються до мирного життя, як грім серед ясного неба, постають його виклики. На рівні чуток вони знають про право на соціальні гарантії. А на які, куди звертатися, де брати документи, як їх оформляти? Аж голова обертом іде від запитань. На більшість із них мали б відповідати чиновники на місцях. Та через некомпетентність чи небажання посадовців бійці належних консультацій не отримують.
Юридичний всеобуч
Свою допомогу захисникам запропонували волонтери з «Юридичної сотні». Вони зібрали відповіді на базові запитання і видали 10-тисячним тиражем брошуру «Пам’ятка учасникам АТО». У ній, зокрема, є відповіді на такі запитання: куди звертатися за путівкою на санаторне і реабілітаційне лікування? Яке майно можна забирати із собою після демобілізації? Чи можливе дострокове звільнення зі служби? Тут є зразки тематичних рапортів і заяв, адреси державних установ, які мають опікуватися бійцями в мирному житті. Також є номери телефонів «гарячих ліній» Міністерства оборони, військкоматів, Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО і номери телефонів центрів безоплатної вторинної правової допомоги.
Волонтери назвали це кроком до надання зрозумілої та доступної широкому загалу інформації: у вигляді малюнків, інфографіки, таблиць. І пояснили, що в друкованому форматі це зайняло б аж одну тисячу сторінок.
У розробці посібника взяли участь фахівці Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. До них чи не найбільше надходить запитів із проханням допомогти в певній ситуації.
Правова колізія
Голова Держслужби у справах ветеранів війни та учасників АТО Артур Дерев’янко на запитання журналіста «УК» про те, з якими запитаннями найчастіше звертаються бійці АТО, повідомив:
— Це питання виділення землі, за яке відповідають місцеві громади і Держгеокадастр. Служба наділи не надає. Друге болюче запитання — відмова перевізників на пільгове перевезення бійців АТО. Зокрема на міжміських і міжрайонних маршрутах. Таких звернень щотижня отримуємо до трьох сотень. А проблема в тому, що цього року в бюджеті на це не закладено кошти. Під час останніх переговорів із міжміським перевізником з його боку прозвучала готовність виконувати пільгові перевезення, але за умови їхнього узаконення. І третє, що найчастіше цікавить учасників бойових дій — роз’яснення щодо належних їм пільг. Двадцять шість пунктів пільг і механізми їхнього застосування не завжди зрозумілі пересічному громадянину. Тому пам’ятка, сподіваємося, стане в пригоді не лише бійцям, а й чиновникам на місцях.
Юрист ГО «Юридична сотня» Леся Василенко пояснила, що нині разом із посвідченням УБД особа отримує і талон на транспортні перевезення. Однак рішенням Вищого адміністративного суду від 16 липня 2013 року норми постанови Кабінету Міністрів №302, які регулюють видачу талонів, визнано незаконними. Сталася правова колізія, і поки на законодавчому рівні гордіїв вузол не розв’яжуть, проблема не зникне. Неврегульовано питання і з перевізниками. Коли писали закон, приватних маршрутів не було. Пільги призначали з огляду на громадський транспорт. Наразі договори укладено лише з деякими перевізниками, контролювати кількість пільговиків, яким справді надано послугу, неможливо. Ті квоти, про які перевізники пишуть у маршрутках, — це їхня вигадка. А коли подають відомості на компенсацію за перевезення пільговиків, то зазначають 20-30 осіб, хоча ця цифра значно менша. Є питання щодо контролю їхньої роботи.
Щоб схема отримання пільги на транспортні перевезення стала простішою, її треба монетизувати, вважає волонтер.
Леся Василенко звернула увагу на те, що в пам’ятку ввійшли роз’яснення щодо типових випадків. Додаткові соціальні гарантії в конкретних ситуаціях, наполягає вона, повинні розглядати на місцевому рівні. Розв’язати нетипову проблему може людина, якщо наполегливо звертатиметься за консультацією до юристів і правильно діятиме. Звісно, краще, якщо цим займатимуться чиновники на місцях. Тому що левову частку соціальних гарантій виконати під силу місцевій владі.
Де знайти пам’ятку?
Тим, кого інформація про «Пам’ятку учасникам АТО» зацікавить, волонтери порадили звертатися до них через соцмережі, також її планують розповсюдити у військових частинах, госпіталях, військкоматах. В електронному варіанті ознайомитися з «Пам’яткою» можна на сайті «Юридичної сотні» та Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. Надалі, обіцяють ініціатори створення посібника, інформація буде оновлюватися.
Ініціативи волонтерів справді хороші і доречні. Однак головне, що має статися, як на прикладі перевізника Вишгородського маршруту, — проклюнутися людяність у чиновників, надавачів послуг, пересічних громадян. А ще — розуміння того, що лише завдяки українцям у камуфляжі жителі мирної частини держави можуть спокійно пити вранішню каву, бавити дітей у парках, займатися щоденними справами.
080 030 81 00 — номер телефону, за яким можна отримати безкоштовну консультацію юристів «Юридичної сотні»