ФЕСТИВАЛЬ
Свято молодого вина «Закарпатське божоле»
вп’яте зібрало виноробів та любителів пошукати істину
Неспроста герб Ужгорода прикрашає виноградна лоза. Приїжджаючи в Закарпаття, туристи не оминуть винний підвальчик та обов’язково продегустують місцеві сорти ароматного напою. В ці похмурі осінні дні традиційно збирає гостей свято молодого вина «Закарпатське божоле».
Чотири попередні фестивалі організовувала Спілка приватних виноградарів і виноробів Закарпаття, а нинішній — п’ятий — уперше взяла під опіку Ужгородська районна державна адміністрація на чолі з головою Русланом Чорнаком. Для проведення фесту вирішили пристосувати старовинний винний льох, який у 1781 році збудували полонені турки. Тут три зали завдовжки 100 метрів, викладені колотим каменем і тогочасною цеглою.
Протягом місяця «винний льох» прибирали і пристосовували до сучасних вимог. Для учасників виготовили вивіски. Зали прикрасили виноробським реманентом.
На вулиці Ференца Ракоці та центральній площі спорудили сцену, з якої гостей два дні підряд веселили самодіяльні й професійні виконавці.
На подвір’я поряд із входами до винного льоху колекції старовини та художні твори представили митці Закарпаття. Узбіччями заволоділи народні майстри та ремісники, продавці товарів ширвжитку. Можна було сфотографуватися поряд з велетенським гроном винограду, постояти у варті разом із лицарями-охоронцями.
Частувальниками на площі виступили директор Будинку культури села Худльово Ольга Ніколенко та завідувач клубу села Лінці Юрій Савко. Вбрані у національний одяг, вони підходили до гостей і пропонували пригоститися вином. Разом із десятками гостей «причастя» прийняв і голова Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида.
Багато карток залишили туристи виноробу Карлу Шошу, скоштувавши його напої. Фото автора
Майже півсотні виноробів зібралися на свято. Зали вщерть заповнені відвідувачами. Всі мали змогу дещицю будь-якого сорту вина скуштувати, у більших обсягах — купувати. Організатори випустили спеціальний келих із емблемою «Божоле». Придбавши його за ціною 50 грн, власник після завершення дегустувань міг отримати безкоштовно літр вина, яке найбільше сподобалося. А краще вино та виробника гості визначали голосуванням. Разом з келихом отримували спеціальну картку, яку й залишали у того винороба, чий напій сподобався більше.
Гостей було багато, як ніколи. Киянин Сергій Іваненко уподобав білі закарпатські вина. А от харків’янин Леонід Зайцев поділився такими враженнями: «Я вперше на фестивалі в Закарпатті. Знаюся на вині, побував на подібних фестах у французьких Ельзасі та Тоскані, в Австрії, Угорщині. В Ужгороді не знайшов жодного фальсифікованого чи підозрілого. Найбільше сподобався сорт Фурмінт з Берегового. Відкриттям стало і місцеве Сапераві, що культивується в Грузії».
Продукція понад півтора десятка приватних виноробів Закарпаття отримала високу оцінку Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова», який видав сертифікати на відповідність до держстандартів. За словами голови обласної Спілки сприяння розвиткові сільського зеленого туризму Богдана Пранничука, на жаль, бракує сприяння виноробам із боку держави.
Молодий за віком напій, яким пригощали на «Божоле», ще два місяці відстоюватиметься у бочках, очиститься та набуде нових якостей. Тож у січні на «Червеному вині» в Мукачевому гостей, мабуть, буде не менше.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Улітку вином торгували лише графи
Виноробство в Ужгороді запровадили його володарі — графи Другети. У давні часи, від дня святого Юрія (23 квітня за старим стилем) до святого Михайла (8 листопада), лише граф мав право торгувати вином, і з осені до весни — всі інші. Про ужгородські винні підземелля відомо ще з XVIII століття. За сталих вологості та температури тут добре «дозрівало» вино. Власні підвальчики мали не тільки графи, а й прості винороби. Був серед них і Королівський, куди місцеві жителі звозили обов’язкову десятину врожаю.
Нині туристам доступні всього два-три підземелля, в яких влаштовують дегустації.