"Солодкий, але небезпечний"

Ірина ПОЛІЩУК
27 липня 2011

ЕКСПЕРТИЗА

Як не отруїтися ранніми кавунами

На базарах вже йде жвава торгівля баштанними культурами, проте багато хто із споживачів ще боїться купувати ці солодкі ягоди. Мовляв, корисні й безпечні з’являться у продажу тільки в середині серпня, а ті, які продаються зараз, вирощені з допомогою стимуляторів росту. 

— Поняття «ранні» сьогодні вже не актуальне щодо кавунів та динь, — переконує керівник Українського дитячого центру клінічної токсикології, інтенсивної і еферентної терапії НДСЛ «Охматдит» Борис Шейман. — На українських полях південних регіонів достигли вітчизняні баштанні ягоди.

Також хочу заспокоїти наших споживачів — протягом останніх п’ятьох років ми не спостерігали жодного випадку отруєння ранніми фруктами та ягодами. Таку позитивну тенденцію я пов’язую з двома моментами: перший —  епідеміологічні служби не допускають на ринок небезпечну продукцію, другий — хімікати надто дорого коштують, тому їх застосування суттєво знизилось. Хоча ще років десять тому ми фіксували серйозні отруєння кавунами та динями. Проте не можна сказати, що тоді люди отруювались саме нітратами, нітритами чи тими ж стимуляторами росту.

Насправді кавун дуже хороший абсорбент, який вбирає в себе все, що є в грунті.

Приміром, якщо неподалік від баштану є каналізаційний стік, то скоріше за все «смугастик» вбере в себе всю цю гидоту.

З цієї ж причини Борис Семенович не радить купувати кавуни й дині, які продаються біля траси. Адже вихлопні гази машин теж залишать свій слід на ягодах.

Проте як серед усього різноманіття кавунів обрати такий, щоб був і смачним і безпечним? Експерти радять перед купівлею кавуна уважно його роздивитись. Якщо він достиг природним шляхом, то посередині буде жовта або  з помаранчевим відтінком пляма. Скоринка такої ягоди міцна та гладенька, її не можна проткнути нігтем. Занадто великий кавун має викликати недовіру. Скоріше за все йому «допомогли» вирости хімікати. І  головне фахівці не радять купувати нарізані кавуни.

— Сам не купую розрізані кавуни та дині і нікому не раджу, — говорить Борис Шейман. — В такому випадку ризик отруїтись дуже великий. Звісно, якщо батькам хочеться, вони можуть зекономити кілька копійок і купити ягоду біля траси, але дітям таку смакоту не можна давати. Хочете ризикувати — ризикуйте, але не наражайте малечу на небезпеку! Річ у тому, що на лезі ножа, яким розрізають той же кавун, міститься багато хвороботворних мікробів, які з леза переміщаються на поверхню «смугастика». Якщо потім половинку кавуна ще й накрити харчовою плівкою і виставити його на сонце, то ми створимо ідеальні умови для розмноження мікробів. Не дивно, що, з’ївши таку ягоду, людина отруїться.

Для перестрахування, перед тим  як їсти кавун, бажано відрізати частину плоду, яка біля хвостика. Нітрати накопичуються в тих частинах рослини, які містяться ближче до кореневої системи, тобто до землі.

Насторожити споживача мають і жовті, надмірно виражені прожилки ягоди. Це явна ознака  великої кількості хімікатів. Глянцева та блискуча м’якоть буває у ягід, в які додали чималу кількість добрив. Правильний кавун повинен бути цукрово-зернистим.

А щоб у домашніх умовах дізнатись, самостійно чи ні дозрів кавун, потрібно взяти шматочок м’якоті та опустити його у воду. Якщо вона стане рожевою або червоною — куплена ягода не що інше, як «підробка» під спілий кавун. «Смугастик», який дозрів природним шляхом, зробить воду мутною, але фарбувати її не буде.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua