ПРІОРИТЕТИ
Іноземці вклали в економіку автономії понад $1 млрд
Як без годівлі курки не можна отримати яйця, так і без вкладань не може бути віддачі. Цей принцип чудово освоїли у Криму, створивши максимально привабливі умови для інвесторів. І результат не забарився. Торік Крим очолив ТОР-10 регіонів України з приросту прямих іноземних інвестицій (41,3%), значно обігнавши Івано-Франківщину, що посіла в рейтингу друге місце (приріст — 21,4%). У Мінекономіки Криму повідомили, що на 1 січня 2012 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій становив $ 1,17 млрд, тобто у розрахунку на кожного кримчанина припадає майже $ 600. При цьому найактивнішими інвесторами були країни Євросоюзу — $ 324 млн (майже 84% загального обсягу). Значно менше Кримським півостровом цікавляться СНД та інші країни.
Найпривабливішою для інвестицій стала сонячна енергетика. Фото Михайла МАРКІВА
Енергетика у фаворі, а село пасе задніх
Найпривабливішим для інвестицій виявився розвиток альтернативної енергетики — сонячної та вітрової. Майже 90% торішніх інвестицій було спрямовано в цю галузь. Зацікавленість інвесторів вкладати гроші саме туди досить прогнозована. Адже питання енергозабезпечення країни за рахунок власних джерел є для України і Криму пріоритетом. Крім того, як пояснила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі АР Крим Ольга Кривенко, приваблює ця галузь ще й тим, що заздалегідь відомо: це принесе інвесторові позитивний результат і високий прибуток.
Чималі суми було спрямовано і у видобуток газу. Не оминули інвестори увагою транспорт і зв’язок, а ще — будівництво та торгівлю. А ось агросектор виявився не надто привабливим для вкладання грошей.
— Проблема в тому, що не завжди на 100% вирішено питання землі. Крім того, ця галузь, на жаль, ніколи не була пріоритетною, хоч до неї надходили дотації і є державні та республіканські програми, — прокоментувала ситуацію з інвестиціями у сільському господарстві заступник міністра.
Вона також додала, що тепер складно когось зацікавити голим шматком поля, до якого неможливо підвести необхідні для розвитку підприємства комунікації. Інвестор хоче мати готовий майданчик під реалізацію проекту, а їх брак робить цю галузь непривабливою.
Проте в Криму є вельми успішні підприємства, які відроджують тепличні комбінати, фруктові сади. До речі, у сфері АПК найбільше інвестують саме у садівництво, бо Крим завжди славився фруктами. Поступово відроджуються і овочеві плантації. Дехто з сільгоспвиробників впроваджує на своїх підприємствах закриті цикли, тобто не просто вирощує, а ще й збирає, розфасовує, а потім у гарних упаковках віддає під реалізацію. Але таких, на жаль, можна перелічити на пальцях однієї руки, бо роблять це за власний кошт або ж за рахунок кредитного ярма, не побоюсь цього слова, адже умови кредитування вкрай складні.
Тому економічне відомство ставить завдання: максимально підтримати сільгоспвиробника і приділити особливу увагу цього року підготовці інвестиційних майданчиків для реалізації проектів у цій галузі.
Зростають на півострові не лише інвестиції, а й обсяг імпорту та експорту. Якщо порівнювати показники двох останніх років, то експорт збільшився на 15%, а імпорт — майже уп’ятеро. При цьому найбільший попит наша продукція, насамперед хімічна, мінеральна, механічні та електричні машини, транспортні засоби мала в 2011 році у Росії (майже 30% загального експорту товарів), Білорусі (7%), Німеччині, Туреччині, Казахстані, Індії. Попри постійне зростання експорту у цих напрямках, на жаль, торік значно зменшився експорт плавзасобів — аж на 67%.
Що посієш, те й пожнеш
Зупинятися на досягнутих результатах кримська влада не збирається. Наприкінці минулого року Верховна Рада Криму затвердила Програму розвитку інвестиційної діяльності до 2013 року. Вона складається із 48 заходів у трьох пріоритетних напрямах: ефективність управління інвестиційними процесами, розвиток зовнішньоекономічних зв’язків і просування інвестиційного потенціалу Криму. На фінансування заходів програми з бюджету республіки планують витратити майже 16 млн грн. Очікується, що за цей час загальний обсяг прямих іноземних інвестицій становитиме понад $1600,1 млн.
Автономія може стати експериментальним майданчиком або ж прикладом для всієї України щодо державно-приватного партнерства. Зокрема, Рада міністрів Криму в рамках співпраці з Агентством міжнародного розвитку США для розвитку такого співробітництва вже обрала два проекти із соціальним ухилом: це парк ім. Гагаріна в Сімферополі та утилізація і переробка твердих побутових відходів у Сакському та Євпаторійському регіонах.
— В Україні ухвалено закон «Про державно-приватне партнерство». Але в державі ще немає жодного потужного проекту, який би слугував прикладом такої співпраці. До нас уже приїхали представники іноземних компаній, які серйозно вивчають закон, виробляють чіткі правила гри. Маємо надію, що це допоможе вийти на його практичне застосування, — поділилася сподіваннями О.Кривенко.
Серед найближчих планів кримських урядовців — створення інформаційного центру трансграничної співпраці. Якщо пригадати, то подібні центри в регіонах України, які мають спільні кордони з іншими державами, передбачалося створювати ще у 2010 році. Адже саме тоді було прийнято відповідну державну програму. А оскільки в автономії налаштовані підтягнути глобальні проекти: керченський міст, що з’єднуватиме Україну та Росію, порт «Ялта», куди заходять круїзні лайнери, — транскордонна співпраця стане у пригоді.
Крім того, Крим виходить із законодавчими ініціативами у Верховну Раду. Нещодавно було прийнято у першому читанні законопроект «Про основи розвитку АР Крим та особливості ведення інвестиційної діяльності на її території». Нині розглядають питання про пільгове оподаткування інвесторів. Як зауважив голова виконавчої влади автономії Анатолій Могильов, у законопроекті прописано зрозумілі правила ведення бізнесу.
ПРЯМА МОВА
У планах — масштабні проекти
Голова Ради міністрів АР Крим:
— Президент України Віктор Янукович доручив активізувати реформи у регіонах, щоб люди якнайшвидше відчули позитивні результати. Тому наше головне завдання — забезпечити інтенсивний соціально-економічний розвиток Криму, що в свою чергу сприятиме підвищенню рівня і якості життя кримчан. Я переконаний, що розвивати регіон треба не лише за рахунок державних дотацій. Бюджетні гроші треба направляти на захищені статті, а комплексне реформування і модернізацію економіки проводити за рахунок системних інвестицій.
Передовсім позабюджетні кошти потрібно залучати в агросектор, санаторно-курортний і транспортний комплекси. Ми запланували і вже почали реалізувати великі проекти у всіх галузях економіки. Наприклад, сьогодні активно працюємо над масштабним проектом розвитку Західного узбережжя Криму.
Крим — інвестиційно привабливий регіон, який має величезний потенціал. Завдання влади — створити максимально сприятливі умови для інвесторів, сприяти тим, хто готовий вкладати гроші у виробництво.
Зазначу, що інвестиції — це не лише ресурс, потрібний для розвитку економіки і модернізації інфраструктури. Це ще і додаткові робочі місця, гідні зарплати, надходження податків до бюджетів і, відповідно, зростання рівня життя людей. Тому залучення інвестицій і створення сприятливого інвестиційного клімату — одне із ключових завдань на 2012 рік.
Ми активізували реформи у регуляторній політиці, яка повинна сприяти розвитку бізнес-середовища. Посилено роботу з дерегуляції бізнесу, всім дозвільним структурам доручено надавати максимальне сприяння інвесторам, скасовано понад 500 регуляторних актів.
Ми розробляємо і пропонуємо законодавчі ініціативи. Нагадаю, у кінці лютого парламент України ухвалив за основу законопроект «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим і особливості ведення інвестиційної діяльності на її території». Це знаковий для республіки проект, бо він дасть змогу створити необхідні умови для залучення інвестицій та інтенсивного розвитку регіону. Цей документ не просто визначає зрозумілі для інвесторів правила роботи, а й передбачає впровадження пільгового режиму.
Також ми ініціюємо передачу Криму земель радгоспів Міноборони і Мінагропроду. Це надасть можливість залучити інвестиції в розвиток сільського господарства й ефективно використовувати земельні ресурси. У разі позитивного рішення з цього питання ми пропонуватимемо землі радгоспів інвесторам для будівництва ферм і підприємств із виробництва та переробки агропродукції. Я переконаний, що Крим від цього лише виграє.
Залучення інвестицій — один із пріоритетів роботи уряду автономії. Це пов’язано зі створенням робочих місць, встановленням гідної зарплати кримчанам і надходженням податків до бюджету.