Нарешті здійснилося: електронний аукціон на спецдозволи за користування бурштиноносними надрами Рівненщини вперше відбувся на майданчику ProZorro 17 липня.
«Результат перевершив наші найсміливіші сподівання, — радіє голова Рівненської ОДА Віталій Коваль. — За дві ділянки в селі Олексіївка Сарненського району площею до 10 гектарів кожна до держбюджету надійде понад 40 мільйонів гривень. Ціна першої під час торгів виросла в 40 разів, другої — в 90. Перша стартувала із 320 тисяч гривень, друга — із 332, а продали їх за 12,6 і до 29 мільйонів відповідно. Ось що означає створити нормальні умови для інвесторів і виписати чіткі правила. Сподіваємося, початок буде вдалим, і з допомогою уряду ми перетворимо Рівненщину на територію рівних можливостей для всіх і кожного, хто хоче чесно працювати на розвиток нашого краю. Нині на рішення Мінприроди про аукціони очікують ще 18 ділянок».
Що й казати, довгоочікуваний життєствердний коментар керівника виконавчої влади краю. До речі, спецдозволи на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку бурштину переможці електронних тендерів отримують на п’ять років. Такі часові межі мотивують користувачів швидше й ефективніше розробляти ділянку. Починати можна, лише отримавши висновок про оцінку впливу на довкілля, тобто йдеться про найменш шкідливий для природи спосіб видобутку. Законодавчо встановлена початкова ціна за гектар таких ділянок — 34 тисячі гривень. З одного боку, це спрощує доступ до бурштину малому та середньому бізнесу, з іншого — створює конкурентне середовище. Площа самого наділу від держави не може перевищувати 10 гектарів. Ось такі правила прописав законодавець.
Політична воля проти чорного видобутку
Про бурштин і проблеми, з ним пов’язані, пишу з 1990 року, відколи на Рівненщині запрацювало перше підприємство з його оброблення «Основа». А вже в перші роки незалежності Верховна Рада прирівняла його до коштовного каміння, тож на бурштин поширилася державна монополія. Та здебільшого на папері, на ділі обсяги нелегального видобутку в рази перевершували те, що по-білому видобувало державне підприємство «Укрбурштин» і переробляла його ювелірна фабрика. Скільки знімальних груп з усього світу побувало на Рівненському Поліссі, скільки рейтингових фільмів та передач створили журналісти, скільки дискусій на різних майданчиках ми почули за ці роки, вже й не пригадати.
Коли Генеральним прокурором України став рівнянин Юрій Луценко, він, порівнявши ситуацію із золотом Каліфорнії, як тамтешній шериф, заявив: «Віднині все буде за законом!»
Та красномовний «постріл шерифа» в 2016-му виявився не останнім: ситуація не змінилася. 28 років поспіль вона була такою самою, як на зорі незалежності її оцінив перший представник Президента на Рівненщині Роман Василишин: «Ходимо по золоту, а самі бідні». До речі, інтерв’ю з ним тоді, ще в безінтернетні часи, опублікував «Урядовий кур’єр». Поодинокі намагання народних депутатів змінити законодавство про бурштин наштовхувалися на лобізм тих чи тих фінансово-промислових груп. І все знову відкладалося на безрік.
Лише нинішньому парламенту вистачило політичної волі ухвалити пакет бурштинових законів (№2240, 2241, 2242), які ініціював Президент Володимир Зеленський. Тобто проблему комплексно врегулювали загалом і встановили кримінальну відповідальність за нелегальний видобуток бурштину зокрема аж до 8 років позбавлення волі. Отож у 2020-й сонячний камінь увійшов уже в законному статусі. До речі, від видобутку бурштину в дохідній частині держбюджету передбачено пів мільярда гривень.
Кабмін у встановлені терміни розробив підзаконні акти та постанови. І нарешті бурштин тепер може змінити імідж Рівненщини й Житомирщини, як і цілої України. Звісно ж, не сам по собі, а з допомогою небайдужих людей. Таких, як голова Клесівської ОТГ учасник АТО Василь Гриник. Саме на території цієї громади найбільші поклади бурштину. Пан Василь дуже хоче перетворити свою громаду з території, яка асоціюється з місячними пейзажами, на унікальне місце, в якому хочеться жити. Адже тепер до бюджету громади надходитиме 30% рентної плати за користування надрами, плюс плата за землю, якщо користувач працює на землях запасу громади, плюс ПДФО із заробітної плати кожного працівника.
Посадіть бурштинове дерево
Місцевий туристський центр «Бурштинові копальні» вже розробив новий маршрут «Бурштинові стежки» і разом з туроператором з Рівного днями презентував його журналістам. Сказати, що було цікаво, — нічого не сказати.
Туристам пропонують відвідати місця нелегального і легального видобутку бурштину. Вони мало чим відрізняються. Щоправда, на легальному видобутку, яким займається кар’єр нерудних корисних копалин «Технобуд», використовують бульдозери та екскаватори, а не помпи, тож там піщана пустеля має високі бархани. Якщо з’їхати з такого на квадроциклі, отримаєте величезну дозу адреналіну. А по-іншому ніяк, бо пісок розповзається під ногами, наче м’який мох.
Тут без особливих проблем можна знайти невеликі бурштинові камінчики. Для старателів такі просто не цікаві, хоча вони носять їх у гаманцях як символи добробуту. А туристам наші бурштинчики можуть принести щастя та фінансовий успіх. Принаймні в мене такий уже є. Хочете й собі? Тоді не баріться. Доки карантин і кордони закрито, збирайтеся на бурштинове сафарі.
А ще вам запропонують власноруч посадити бурштинове дерево і так долучитися до відновлення раніше пошкоджених територій, покажуть незвичайну красу Клесова. А на березі смарагдового озера Коплище, що колись було кар’єром, пригостять справжньою бурштинівкою, грибною юшкою з місцевих боровиків і рум’яними шашликами.