"SOS авторемонтників почули"

Інна ОМЕЛЯНЧУК
16 жовтня 2010

НА КОНТРОЛІ "УРЯДОВОГО КУР'ЄРА"

Міністерство оборони нарешті підготувало план поетапного порятунку підвідомчого заводу

14 жовтня його презентував журналістам генеральний директор концерну "Техвоєнсервіс" Міноборони Владислав Оленченко.

Нагадаємо: тема виплати зарплати рівненським авторемонтникам не сходить зі сторінок "Урядового кур'єра" ось уже п'ять років поспіль. Сьогодні тут 176 працівників, яким держава в особі власника - Міноборони - заборгувала 3,5 мільйона гривень заробітної плати. Загалом кредиторська заборгованість становить 7,5 мільйона. Державного замовлення немає (хоча підприємство й віднесене до переліку стратегічних для оборонного комплексу держави), 14-гектарна територія в центрі Рівного пустує, колектив застряг у судових позовах...

- Далі так бути не може, - визнає Владислав Оленченко. - Ми розробили план санації підприємства, яким передбачено виведення заводу для початку на рівень беззбиткової роботи. Основне джерело погашення боргів із заробітної плати -реалізація рухомого майна. Другий етап - реорганізація підприємства, яка передбачає модернізацію та диверсифікацію виробничих процесів. Зокрема, плануємо відкрити дільниці зі збирання міні-тракторів, дизельних двигунів, освоїти технологічний процес із ремонту автомобілів класу "Богдан".

За словами Владислава Оленченка, коштів на модернізацію підприємства, як і всіх 10 авторемонтних заводів, що входять до складу Міноборони, в цьогорічному бюджеті не передбачено. Певні інвестиції планують отримати із продажу надлишкового майна, а можливо, й частини нерухомості. На рівненських авторемонтників також чекає непопулярний крок - оптимізація чисельності колективу. Але тут ідеться насамперед про скорочення управлінців та пенсіонерів: кістяк висококваліфікованих фахівців-ремонтників буде збережено.

До того ж, Міноборони ініціює прийняття змін до урядової постанови N1135. І якщо Кабінет Міністрів дозволить розраховуватися майном із подібних підприємств не лише за ремонт техніки, а й за її зберігання, це, переконані міністерські чиновники, дасть змогу хоч якось розв'язати проблеми, що сплелися у міцний гордіїв вузол. Звісно, розплутати його за день не вдасться. Та й джерела надходження коштів для погашення боргів, якщо відверто, сумнівні: хто сьогодні купить застаріле майно, коли ми самі чітко усвідомлюємо, що нам потрібна модернізація? А іншим, виходить, вона не потрібна?

- Така кількість підприємств Міністерству оборони сьогодні не потрібна, - визнав Владислав Оленченко. - Тому, виконавши свої зобов'язання перед працівниками, треба йти на корпоратизацію, акціонування подібних заводів, шукати інші ефективні форми управління, попередньо вивівши їх із переліку стратегічних для оборонного комплексу.

 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua