"Чи дітям до снаги побороти байдужість дорослих?"

Олександр ВЕРТІЛЬ
26 травня 2015

Днями в курському мікрорайоні Сум мені зустрілася яскрава вервечка дошкільнят, які разом із виховательками прошкували вздовж гомінкого проспекту. В руках вони тримали маленькі папірці, час від часу вручаючи їх зустрічним сумчанам.

Не оминули і мене.

Напис на маленькій листівці — простий і лаконічний: «Шановні дорослі! Подавайте дітям хороший приклад! Пам’ятайте самі і вчіть їх: чисто там, де не смітять!» І підпис — дітлахи ДНЗ «Білосніжка» №25.

Прочитавши, вирішив поспілкуватися з вихователями і малечею, які охоче пристали до розмови. Звісно, говорили про чистоту і про те, як її підтримувати.

Рецепт дошкільнят зрозумілий і безальтернативний: не треба смітити, тоді буде чисто. Як у Лондоні, Празі чи Варшаві.

Географічні паралелі дещо ошелешили. Чому діти орієнтуються саме на провідні європейські міста? Відповідь почув уже в «Білосніжці», куди вирішив зайти і ближче ознайомитися з дошкільним закладом.

Завідувач ДНЗ Олена Макєєва, педагог з багаторічним стажем, охоче пояснила, що останнім часом малята дедалі частіше влітку їдуть не до бабусь та дідусів у село, а разом з батьками — за кордон. А по приїзді на запитання вихователів, що їм там найбільше сподобалося, майже одностайно відповідають: чистота на вулицях. Водночас малеча цікавиться й іншим: чому у нас так багато сміття, а дорослі не дотримуються чистоти?

Що казати малюкам, якщо відповідь наче й проста, а разом з тим і…

Ось і вирішили в дошкільному закладі долучитися до весняної акції, хоч дотримуються правила: про довкілля треба дбати не тільки тоді, коли зійшов сніг і оголив усі зимові огріхи, а постійно.

Олена Макеєва залюбки ознайомила із закладом, у якому успішно функціонує центр імені знаменитого педагога Софії Русової. В основі її вчення — теза про виховання малечі через природу і в ній. Дізнавшись про міський конкурс «Природа і навчає, і виховує», відразу ж долучилися до цього творчого змагання. І — здобули перемогу.

Юні вихованці не просто виконали всі завдання, а навіть перевершили їх. Наприклад, підготували власний фільм на природоохоронну тематику, чим неабияк подивували журі. Подивившись 20-хвилинну стрічку, розумієш: діти не лише підтримують чистоту довкілля, а й активно пропагують власну життєву позицію, залучаючи своїх батьків, пересічних сумчан. Тож після відвідин «Білосніжки» вкотре задумався: справді, чому десятиліттями борсаємося у тих чи тих сезонних «масовках», які покликані підтримувати чистоту і порядок, а не дбаємо про це цілорічно? Невже це так складно?

Мимоволі пригадав анекдот радянських часів. У гості до школярів приїхали іноземці й з подивом дізналися, що ті збирають металобрухт у лісосмугах, дворах та на вулицях… А потім поцікавилися: а що, є організація, яка цей металобрухт розкидає? Щось схоже й зі сміттям. Якби його не накидали, то навряд чи була б потреба в суботниках, акціях тощо (за окремими винятками, коли йдеться про прибирання природного сміття). Отак і живемо від весни до весни… 

Наше спільне доросле нехлюйство, байдужість (чи безсилля?) помітили дошкільнята і вирішили допомогти. Тож якщо дяді і тьоті самотужки не можуть впоратися, то, може, дітлахам «Білосніжки» під силу така проблема?



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua