Л. ЯРЕМЕНКО, Харківська область:
«Чи можна внутрішньо переміщеній особі-підприємцеві списати податкові борги?»
Консультує юрист Всеукраїнського благодійного фонду «Горєніє» 
Яна ПІЯВСЬКА
— Так, відповідний механізм щодо списання податкових боргів переселенцям-підприємцям існує. Він не допоможе ухилятися від податків, а спрямований на внутрішньо переміщених осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які не можуть виконати свої зобов’язання перед державою саме через форс-мажорні обставини на сході України і не несуть відповідальності за це.
Згідно із пунктом 101.2.4. статті 101 Податкового кодексу України, податковий борг, що виник внаслідок обставин непереборної сили, підлягає списанню як безнадійний. Також згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України, той, хто порушив зобов’язання, звільняється від відповідальності перед контрагентом, якщо доведе, що це сталося внаслідок випадку або обставин непереборної сили.
Що вважати форс-мажором. Надзвичайні й невідворотні обставини, які зробили об’єктивно неможливим виконання зобов’язань, а саме:
♦ загроза війни;
♦ збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту;
♦ блокади;
♦ військове ембарго;
♦ примусове вилучення або захоплення підприємств;
♦ реквізиція;
♦ громадська демонстрація, блокада, страйк;
♦ аварія, протиправні дії третіх осіб;
♦ пожежа, вибух;
♦ тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень і актами державних органів влади, а також спричинені винятковими погодними умовами і стихійним лихом.
Винятковими погодними умовами і стихійним лихом вважаються: епідемія, сильний шторм, заморозки, землетрус, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту та інші лиха, зазначені п.3.1. регламенту Торговельно-промислової палати України.
Форс-мажорними можуть визнати обставини, що не зазначені в наведеному переліку. Проте вони мають відповідати критеріям форс-мажорів згідно з регламентом Торговельно-промислової палати, не суперечити законодавству України та бути узгодженими в договорі, контракті або угоді.
Не вважають форс-мажорними обставинами:
♦ фінансову та економічну кризу;
♦ дефолт;
♦ зростання офіційного і комерційного курсів іноземної валюти до національної;
♦ брак на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання та інше.
Як довести форс-мажор. Доказ існування форс-мажорних обставин — сертифікат Торговельно-промислової палати України. Вона засвідчує всі форс-мажорні обставини, крім договірних відносин, у яких сторони визнали регіональну Торговельно-промислову палату органом, уповноваженим посвідчувати форс-мажорні обставини. Регіональні Торговельно-промислові палати можуть засвідчувати форс-мажорні обставини майже з усіх питань, що перебувають у компетенції Торговельно-промислової палати України. Як виняток може бути посвідчення форс-мажорних обставин, які стосуються зобов’язань із:
— умов зовнішньоторговельних операцій і міжнародних договорів України;
— умов зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, у яких безпосередньо передбачено зарахування такої функції до компетенції Торговельно-промислової палати України;
— умов договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено зарахування такої функції до компетенції Торговельно-промислової України.
Отже, в інших ситуаціях можна звертатися в регіональну Торговельно-промислову палату.
Як засвідчити форс-мажор. Для цього потрібно звернутися до Торговельно-промислової палати щодо кожного окремого договору, окремого податкового зобов’язання, виконання якого стало неможливим через форс-мажор. До кожної окремої заяви слід додати окремий комплект документів. Заяву слід подати за встановленою Торговельно-промисловою палатою України формою. Бланки заяв можна знайти на сайтах торговельно-промислових палат.
У заяві слід вказати:
♦ які саме зобов’язання неможливо виконати у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин;
♦ саме форс-мажорні обставини з посиланням і наданням доказів, початком їх виникнення і терміном дії;
♦ контактні телефони для зв’язку, адресу;
♦ спосіб отримання сертифіката: особисто, поштою тощо.
Заяву розглядають залежно від складності та обсягу документів протягом семи робочих днів із часу звернення суб’єкта господарської діяльності або протягом 21 дня зі звернення фізичної особи.
Види заяв про засвідчення форс-мажорних обставин:
— заява про засвідчення форс-мажорних обставин осіб за договірними зобов’язаннями;
— заява про засвідчення форс-мажорних обставин за податковими зобов’язаннями для продовження граничних строків (ст. 102 Податкового кодексу України) або для подання: податкової декларації; заяв про перегляд рішень контролюючих органів; заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань; відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (ст. 100 Податкового кодексу України);
— заява про засвідчення форс-мажорних обставин за податковими зобов’язаннями для списання безнадійного податкового боргу.
Послуги з надання сертифіката здійснюють відповідно до затверджених тарифів. З 15 червня 2017 року чинні нові тарифи на отримання сертифіката. Суб’єкти малого підприємництва мають право отримати сертифікат безкоштовно згідно зі ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Матеріал підготувала Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»