На культурно-мистецькому небосхилі України її зірка сяє по-особливому яскраво, неповторно. Бо кожен виступ, співачки, кожна пісня пройняті теплом і щирістю, темпераментом і експресією, безпосередністю й вишуканістю. Це ще раз підтвердив недавній виступ Катерини БУЖИНСЬКОЇ на сцені Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії імені М. Щепкіна з програмою «Королева натхнення».
— Катю, ви ведете активну концертну діяльність, а ваші Катруся і Дмитрик потроху підростають. Як живеться їм і старшій Оленці?
— Ростуть мої любі малята. Ось уже їм по рочку. Живуть у Софії, в чоловіка Дмитра. Йому допомагають і його мама, й Оленка, няні з України. Одне слово, виховують усі гуртом. Я з ними на постійному зв’язку — і мобільному, і скайпом. Бачу їх, чую. Катеринка пішла першою, вона активніша. Хоч і Дмитрик прагне не відставати. Душею і серцем разом з ними всіма. Після концертного туру полечу в Софію, а далі видно буде.
— Тобто ви живете на дві країни?
— Так, і це непросто. Але нічого не вдієш. В Україні буваю дуже часто — тут зйомки, концерти, репетиції, друзі. Але в Болгарії також наш дім.
— Коли ви зрозуміли, що будете співачкою? Чи вагалися, ким стати в дорослому житті?
— У три роки заявила батькам, що неодмінно співатиму. Хоч вони сприйняли це як дитячу забаганку, все-таки посприяли, аби могла займатися співом. Тож у мене ніколи не було жодних вагань, ким бути. Ще коли навчалася у школі, мені дозволили підробляти співачкою в одному з ресторанів Чернівців. Тривалий час захоплювалася гімнастикою: для артиста особливо важливо мати струнку поставу.
— Аби перерахувати всі справи, зроблені з вашої благодійної ініціативи, не вистачить і шпальти — настільки їх багато. Не випадково 2016 року очолюваний вами проект «Діти за мир у всьому світі» встановив рекорд, отримавши статус наймасштабнішого соціального у світі.
— Ніколи не переймалася, скільки і яких благодійних справ зроблено, бо то стан і потреба моєї душі. Стосовно згаданого проекту, то справді, до нього приєдналися 35 країн, а в його межах діти виготовили понад 33 тисячі голубів миру. Але на цьому він не завершився, а набув нового вектора діяльності: основні зусилля зосередили на організації відпочинку дітей учасників АТО й переселенців у країнах-партнерах.
За останні два роки в Угорщині оздоровилися понад 2000 дітлахів. Маємо попередні домовленості з представниками інших країн — Болгарії, Румунії, Австрії, які згодні прийняти українських хлопчиків і дівчаток.
Важливою датою стало 18 травня 2016 року, коли я як президент фонду «Відродження Прикарпаття» разом із дітьми Донбасу, що як посли миру долучилися до української делегації, мала змогу помолитися у Ватикані й зустрітися з Папою Римським Франциском. Ми презентували Ватикану мапу миру, а Папа Франциск окремо звернувся до нас із привітанням.
Ніколи не забуду ті слова: «З особливою любов’ю вітаю українських дітей, сиріт та біженців унаслідок збройного конфлікту, який ще й досі триває на сході країни. Знову підношу свою молитву за заступництвом Пресвятої Марії за те, щоб був установлений тривалий мир, який зможе принести полегшення населенню, що зазнало стільки випробувань, та запропонує спокійне майбутнє новим поколінням». Дорога й пам’ятна зустріч із Папою з особистої причини: саме у Ватикані ми з чоловіком Дмитром дізналися, що я при надії. А ще відбулися зустрічі в Європарламенті, штаб-квартирі НАТО, парламенті Швейцарії.
— 9 грудня у столичному «Мистецькому Арсеналі» презентували «Книгу добра», до створення якої ви також причетні як президент благодійного фонду «Чисті Серцем».
— Так, ця «Книга…» стала продовженням згаданого проекту, в його презентації взяв участь і виступив Президент Петро Порошенко. А ідея створення такої книжки, до речі, належить почесному консулу Угорщини в Івано-Франківській області Василеві Вишиванюку.
Упродовж кількох місяців діти з усіх куточків країни надсилали свої розповіді й малюнки про добро, мир, взаємну підтримку. Одержали велику кількість робіт — відповідно понад 3 і 40 тисяч, з яких обрали по 50 творів — усього сто.
Особливість у тому, що книжку виготовляли за унікальною середньовічною технологією на особливому папері, який зберігається кілька тисяч років. Уявіть: пра-правнуки нинішніх дітей зможуть узяти до рук цю книжку і прочитати, чим жили їхні предки.
Для мене участь у цьому проекті — велика честь. А найвищою нагородою стали усмішки і щира радість дітей: коли вони на презентації підбігали до мене, обіймали, не могла стримати сліз!
Буде виготовлено сто примірників книжки, які розподілимо в областях країни, а також бібліотеках у Лондоні, Вашингтоні, Ватикані.
— Якщо йдеться про міжнародні проекти, то не кожному випадає співати разом із президентами країн. А ви свого часу дуетом виконали болгарську народну пісню.
— Так, із президентом Болгарії Росеном Плевнелієвим. Співали заради і в ім’я миру, коли його удостоїли звання «Людина року-2015». До речі, має гарний голос. Виступала і перед іншими відомими у світі політиками Нурсултаном Назарбаєвим, Сільвіо Берлусконі. Вони вдячні слухачі, уміють цінувати гарну пісню, хоч би якою мовою вона звучала.
— Чи правда, що маєте власний фамільний герб, офіційно зареєстрований у Геральдичній колегії?
— Правда, його ще 2001-го передав мій троюрідний дядько Станіслав Бужинський, який живе у США. Родовий герб дарований багато століть тому ще за часів хрестових походів на захист короля, нації і християнства. До речі, у нашого роду є девіз — fortuna favet fortibus (удача супроводжує сміливих).
— Нещодавно ви виступали в Італії, де представникам української діаспори презентували двогодинний концерт-бенефіс «Моя сім’я».
— Це було в театрі «Дон Боско» містечка Казерта, де живуть багато наших співвітчизників. Виконувала різні пісні: про кохання, мир, дружбу, батьківщину. Але коли співала пісню «Солдат України», всі підвелися і не приховували сліз. Я і мій колектив, що перебував за лаштунками, теж. Цю пісню написала сама і присвятила захисникам у зоні АТО, зокрема однокласникові Сергієві Козаку, якого випадково зустріла в одному з військових госпіталів. Він танкіст, його бойову машину підірвали сепаратисти, а Сергієві відірвало ногу. Та навіть у такому стані він зумів урятувати кількох бойових побратимів. Лікарі зробили неймовірне, пришивши ногу, яка прижилася. Такі зустрічі і спілкування для мене особливо дорогі, додають сил і натхнення творити далі.
— Звернув увагу, що в Сумах концерт завершився виступом дитячого колективу, який так гармонійно вписався у вашу програму.
— Я дуже люблю дітей, готова всіляко їх підтримувати і допомагати. І не тільки дітям, а всім. Інколи запитують про секрети моїх успіху і популярності: мовляв, таланить. Ні, шановні, це тут ні до чого. Все треба робити за велінням душі і серця — тоді й успіх буде, і люди дякуватимуть.
— Цікаво, якій кухні віддаєте перевагу вдома: українській чи болгарській?
— У нас абсолютна рівноправність. Наприклад, Дмитро любить український борщ, вареники, інші страви української кухні. А я вже встигла ознайомитися з особливостями болгарської, яка надзвичайно багата і розмаїта. Тому поділу як такого немає: готуємо все, що до душі і відповідає нашим смакам. Але в болгарській кухні провідне місце посідає так звана баниця, тобто пиріг, що має багато способів і варіантів приготування. Її подають скрізь і завжди, вона може бути у формі і маленького пиріжка, і величезного святкового пирога. Одне слово, усе залежить від фантазії і продуктів. Найчастіше баницю готують із сиром або бринзою, хоч можна спробувати і з м’ясними начинками чи гарбузом. До неї традиційно подають охолоджене кисле молоко або айран.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО КАТЕРИНА БУЖИНСЬКА
♦ має у репертуарі понад 200 пісень, які виконує сімома мовами світу: українською, російською, англійською, болгарською, івритом, іспанською, італійською;
♦ випустила 10 альбомів і 20 кліпів;
♦20 років тому виборола гран-прі на міжнародному фестивалі «Слов’янський базар», виконавши пісню «Приречена» на вірш Юрія Рибчинського і музику Сергія Лама;
♦ 2001 року стала першою і єдиною співачкою з України, яка виступила на фестивалі в Сан-Ремо (Італія);
♦ у 2014-му ввійшла до рейтингу найкрасивіших жінок України;
♦ удостоєна нагород «Жінка ІІІ тисячоліття», «За жертовність і любов до України», орденів Святого Станіслава, «Єдність та воля», «Берегиня України», звання «Співочий посол миру», медалі «За оборону країни» та багатьох інших;
♦ у травні 2015-го провела благодійний тур «Україна — це ми» країнами Європи (Болгарія, Угорщина, Австрія, Чехія, Німеччина, Італія, Іспанія, Польща, Україна), зібравши кошти для родичів воїнів, які загинули в зоні АТО.
ГУРМАНАМ У ЗАПИСНИК
Рецепт баниці від Катерини Бужинської
Для приготування тіста потрібно: три склянки борошна, яйце, 300 мл води, 50 грамів масла, столова ложка винного або яблучного оцту, дві столові ложки олії. Для начинки — 4 яйця, 100 грамів сметани або йогурту чи кефіру, 350 грамів бринзи (можна замінити сиром). Приготовлене тісто має бути еластичним, аби з нього виліпити кругляки розміром з яблуко. Доки вони відпочивають під рушником, готуємо начинку.
Натерту на дрібній тертушці бринзу змішуємо із сирими яйцями і йогуртом, ретельно перемішуємо. Так само змішуємо розтоплене на пательні масло з олією. Тісто розкачуємо дуже тонко, викладаємо на нього начинку, закриваємо і скручуємо в ковбаски. Духовку розігріваємо до 180 градусів і випікаємо в ній баницю протягом 20—30 хвилин. Після охолодження можна подавати до столу. Смачного!