У парламенті зареєстровано проект Трудового кодексу, де прописано чимало новацій. Передовсім в документі передбачено додаткові гарантії для мобілізованих, вагітних, матерів-інвалідів, а також збільшено тривалість відпустки для працюючих з 24 до 28 днів. На думку розробників проекту, з його прийняттям працюючі українці будуть більш захищені. Проте юристи висловлюються не так оптимістично. Що саме зміниться з ухваленням цього важливого документа в житті працюючих українців, дізнавався «Урядовий кур’єр».
Надурочні роботи обмежили
Чинний Трудовий кодекс (ТК) дістався нам у спадок з радянських часів. І попри те, що після здобуття Україною незалежності в документ вносили зміни, у ньому ще чимало норм, які морально застаріли. Тож у парламенті зареєстровано доопрацьований проект нового кодексу. На своєму засіданні Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення розглянув його та рекомендував депутатам взяти за основу.
«У доопрацьованому проекті визначено основні принципи правового регулювання трудових відносин. Зокрема збільшено тривалість щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів; прописано порядок оприлюднення державними органами норм законодавства про працю; конкретизовано поняття сторін та суб’єктів трудових відносин, — підкреслила один із розробників проекту та голова парламентського Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова. — В оновленому проекті окреслено поняття трудових відносин; встановлено порядок прийняття працівника на роботу за рішенням суду».
Уперше в проекті кодексу визначено поняття «робоче місце», та прописано питання правонаступництва у разі злиття або поділу юридичної особи. Також дозволено припиняти трудовий договір без обов’язкового двотижневого відпрацювання деяким категоріям працівників, зокрема вагітним жінкам, особам, обраним на виборну посаду, тим, хто вступив до навчального закладу, отримав право на пенсію або якщо дружина чи чоловік переведені на роботу в іншу місцевість.
На думку юриста ЮФ «Лавринович і Партнери» Інни Рудик, у проекті ТК відображені реалії сьогодення, які досі не були закріплені законодавчо. Це, наприклад, введення поняття «надомної праці». Передбачено, що співробітник, який працює вдома, має право на відшкодування зношеного власного обладнання, плати за електроенергію, водопостачання тощо. Введено і поняття «гнучкого режиму робочого часу», який дає змогу працівникові на власний розсуд визначити час початку і закінчення роботи.
Прописали автори кодексу і норми щодо обмеження надурочних робіт. «Нарешті в цьому документі визначено граничну тривалість надурочних робіт, яка становить до 4 годин протягом двох днів підряд і до 120 годин на рік. Раніше це питання не було врегульовано, — зазначила Інна Рудик. — Запроваджено обов’язкову письмову форму трудового договору. Чинне законодавство дозволяє укладати трудові договори в усній формі, видаючи наказ про прийняття працівника на роботу».
Передбачили розробники законопроекту й додаткові гарантії для вагітних жінок, за якими зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов’язаного з вагітністю.
Суперечливі норми
Є в проекті ТК й чимало новацій, які, на думку правників, негативно відобразяться на трудовій діяльності працівників. «Доопрацьований проект ТК неприйнятний з точки зору працівників. Він обмежує права профспілок, через що їх створення взагалі не матиме сенсу. Водночас запроваджуються нові правові інститути, які призведуть до ще більшої залежності працівників від роботодавців, — наголошує юрист Центру соціальних і трудових досліджень Віталій Дудін. — Незважаючи на зміну нумерації статей та структури документа, він зберігає дискримінаційні норми. Окремі статті суперечать Основному Закону. Відповідно до статті 22 Конституції, при ухваленні нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Але проект ТК знижує соціальні стандарти: знімається заборона на залучення жінок з дітьми віком до трьох років до роботи в нічний час. Максимальний випробувальний термін збільшується з 3 до 6 місяців. Окрім цього, роботодавець зможе покласти на працівника додаткові обов’язки, коли йому здаватиметься, що повна зайнятість працівника не забезпечена. Якщо на додачу до основної роботи він виконуватиме роботу нижчої кваліфікації, то доплати не передбачено. Отже, можливо, що на практиці програміста змусять виконувати роботу прибиральника без будь-яких доплат».
Ще одна негативна новація проекту ТК в тому, що деякі працівники опиняться у гіршому становищі тільки тому, що вони працюють на малих підприємствах або ж уклали строковий трудовий договір. Це заохочуватиме роботодавців використовувати ці винятки з правил. Приміром, про наступне звільнення у зв’язку зі скороченням суб’єкт малого підприємництва попереджатиме не за два, а лише за один місяць. Про погіршення умов праці (наприклад, урізання зарплати) малі підприємства попереджатимуть теж за один місяць, а не за два. Відповідно до Господарського кодексу, малими підприємствами вважаються ті, де зайняті до 50 осіб.
«Видається, що стимулювати малий бізнес потрібно шляхом подолання корупції й спрощення податкової системи, а не за рахунок посилення експлуатації працівників, — переконує Віталій Дудін. — Можна передбачити, що роботодавцям буде вигідно фіктивно дрібнити підприємства. А ще — укладати тимчасові трудові договори строком до двох місяців: про скорочення у таких умовах взагалі попереджатимуть за один тиждень».
Ще одна новація проекту ТК: роботодавцеві дозволять контролювати працівника за допомогою технічних засобів. Це може бути відеонагляд чи перегляд електронної пошти. Віталій Дудін зауважив «Урядовому кур’єру», що, на думку фахівців Головного науково-експертного управління парламенту, такий постійний нагляд може спровокувати невиправданий психологічний тиск.
«Розширено перелік підстав для відсторонення працівників від роботи, — зазначила Інна Рудик. — Так, поряд зі звичними для нас «появою на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп’яніння, відмови від обов’язкового медогляду, інструктажу» з’явились додаткові: інфекційна хвороба працівника (якщо він є бактеріоносієм або перебував у контакті з інфекційними хворими), проведення службового розслідування і дисциплінарного провадження та відсторонення з метою забезпечення громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей, запобігання аваріям та катастрофам».
Загалом, на думку юристів, у зазначених змінах відображено нинішні реалії, які не були законодавчо закріплені. Яким буде остаточний варіант нового Трудового кодексу, тепер залежить від народних депутатів.