Київ — європейська столиця. Донедавна кияни пишалися цим почесним званням. А Міжнародне журі в Барселоні обрало Київ та італійський П’ємонт «Європейськими регіонами 2005 року». Цей почесний титул як підтвердження високого культурного, економічного та духовного потенціалу головне багатомільйонне українське місто вибороло серед 22 претендентів. Потім цей титул у нас відібрав Стамбул.
Час плине. Поступово на казна-що перетворилася архітектура київських вулиць та центральної столичної площі. І поволі почало зникати обличчя Києва. Знахабнілі чиновники цинічно обкрадали і продавали все. Згадаймо хоча б аферу з італійськими каштанами.
Не прикрашає столицю і засилля зовнішньої реклами. Проте в Європі, наприклад у Королівстві Нідерланди, за інформацією працівників Посольства України в цій країні, майже немає білбордів. Водночас там на нечисленних «лайт-боксах» переважає реклама соціального спрямування чи культурно-розважальних заходів. На зупинках громадського транспорту рекламоносій втілено у вигляді прозорого каркаса самої конструкції зупинки. Масово розклеювати оголошення, розвішувати банери тощо категорично заборонено.
Та все має змінитися. Бо саме прагнення змін привело українців до революції гідності. Ми повинні зберегти, відстояти всі її надбання. Разом ми сильні.
Адже завдяки рішучій підтримці культурної громади Києва вдавалося впродовж кількох років рішуче боротися з рейдерами за повернення в міську комунальну власність приміщення столичної книгарні «Сяйво». Нині кияни відстоюють Будинок актора, Центр серця і стадіон «Старт». Сподіваємося, що незабаром і на Подолі міська влада наведе лад з Гостинним двором.
Думка киян стосовно актуальних проблем міста віддзеркалюється у зверненнях на урядову телефонну «гарячу лінію». Кияни переймаються незаконними забудовами, засиллям неправомірно встановлених МАФів (понад 200 звернень). Люди вимагають від місцевих та центральних органів влади і органів Державної архітектурно-будівельної інспекції вживати відповідні заходи впливу на порушників і покарати нечесних чиновників.
Не секрет, що майже половина київських тимчасових споруд функціонують без жодних дозвільних документів, з порушенням правил благоустрою. Вони ускладнюють безпечний рух пасажирів на зупинках громадського транспорту, спотворюють зелені зони. Уже не йдеться про те, що в таких торговельних точках, встановлених поблизу навчальних закладів, часто торгують алкоголем і тютюном.
З початку року, за даними КП «Київблагоустрій», було демонтовано понад 300 незаконно розміщених тимчасових споруд. Та попри все, вони з’являються як гриби після дощу.
Нещодавно із проханням демонтувати незаконно встановлені МАФи звернувся на урядову телефонну «гарячу лінію» житель столичного Солом’янського району. Районна держадміністрація втрутилася. І нововстановлені тимчасові споруди біля станції метро «Вокзальна» демонтували.
Зауважимо, під час демонтажу незаконно встановлених тимчасових споруд винуватці нерідко чинять спротив демонтажним бригадам КП «Київблагоустрій». Звісно, порушникам вигідно і легко розташувати прибутковий бізнес там, де привабливо, де все облаштовано. Тож пам’ятаємо, що не можна чекати від них розуміння загального блага, якщо ми самі їх не навчимо.
За період з 19 по 25 травня на урядову телефонну «гарячу лінію» надійшло 17 283 дзвінки, через Інтернет отримано 641 звернення.
0-800-507-309 — Урядова телефонна «гаряча лінія» працює цілодобово. 044-284-19-15 — для жителів м. Києва. +380-044-284-19-15 — для громадян, які перебувають за кордоном. Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua