У квітні 2019 року так званий Севастопольський міський суд засудив українців Володимира Дудку та Олексія Бессарабова до 14 років ув’язнення. Російська ФСБ звинуватила чоловіків у підготовці диверсій у тимчасово окупованому Криму нібито на замовлення української розвідки.

Правозахисники підкреслюють, що це політично вмотивоване кримінальне переслідування, адже було використано неприпустимі докази, а затриманих позбавлено волі з порушенням фундаментальних прав і свобод, і вони є політичними в’язнями. З 2019 року журналіста видання «Чорноморська безпека» Олексія Бессарабова і військового пенсіонера Володимира Дудку утримують у колоніях на Ставропіллі (Росія). Розглянемо детальніше так звану справу кримських диверсантів.

Як російська ФСБ усе спланувала

Ця історія розпочалася в листопаді 2016 року, саме тоді у Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова та Олексія Бессарабова, а також їхнього друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій у тимчасово окупованому Криму нібито на замовлення української розвідки.

ФСБ Росії оприлюднила відео, на якому фігуранти «справи українських диверсантів» дають свідчення. Колишні військові експерти Олексій Бессарабов і Дмитро Штибліков на камеру повідомили, що вони вже багато років є співробітниками головного розвідуправління Міноборони України. Одразу ці матеріали активно поширили російські ЗМІ.

У відео Бессарабов розповідає, що раніше він працював у Міноборони України на різних посадах, пов’язаних із розвідувальною діяльністю. А з 2008 року він нібито перебуває в 14 департаменті головного управління розвідки Міноборони України, який дислокується в Севастополі. Дмитро Штибліков теж підтверджує, що є чинним українським військовослужбовцем і на роботу в ГУР потрапив ще 1998 року. За словами Штиблікова, він начальник оперативного напряму окремої групи морського розвідувального центру. Також чоловік розповідає, що збирав розвідувальну інформацію про російські збройні сили та підбирав об’єкти для здійснення диверсій, а за роботу в розвідці отримував гроші під час відвідин материкової України.

Адвокати та родичі «диверсантів» одразу заявили, що ці свідчення помилкові і їх отримали під тиском. Міністерство оборони України також спростувало інформацію, що затримані їхні агенти.

Згодом ФСБ виклала ще одне відео з обшуку квартири Дмитра Штиблікова, під час якого знайшли багато зброї та військової амуніції. Згодом з’ясувалося, що виявлені пристрої не бойові й призначені для гри в страйкбол. Адвокат Олександр Попков повідомив, що силовики навіть не вилучили цю зброю після обшуку.

«Арсенал зброї співробітники ФСБ забули в квартирі Дмитра Штиблікова після обшуку. І який крутили по телевізору як наочні докази жахливої злочинної діяльності нових «кримських диверсантів». А ось сувенірну «візитівку Яроша» слідчі таки вилучили, вона, напевно, фігуруватиме як речовий доказ», — написав адвокат на своїй сторінці у facebook.

Хто вони, так звані диверсанти?

До 2014 року Олексій Бессарабов і Дмитро Штибліков працювали експертами в аналітичному центрі «Номос». Ця неурядова організація проводила дослідження теми міжнародних відносин, національної безпеки і євроатлантичної інтеграції в Чорноморсько-Каспійському басейні.

Штибліков очолював у «Номосі» міжнародний відділ і коментував для ЗМІ події як експерт. Бессарабов працював з цим аналітичним центром як позаштатний спеціаліст, а також був автором українського інтернет-видання «Главред».

На відео допиту, поширеному ФСБ, Штибліков каже, що робота в «Номосі» була прикриттям, а його безпосередня діяльність — збір інформації для Міноборони України.

Родичі захоплених чоловіків вважають, що ФСБ затримала саме їх через те, що їхня біографія ідеально підходить, щоб сфабрикувати справу про диверсантів. За словами родичів, Штибліков, Бессарабов і Дудка раніше мали стосунок до Збройних сил України. Усі троє вчилися на факультетах розвідки в різних військових училищах, а потім пішли на службу в українські ВМС. Однак у 2000-х вони з різних причин звільнилися. Штибліков і Бессарабов пішли працювати аналітиками в експертний центр «Номос», а Дудка — спочатку в одну з районних адміністрацій Севастополя, а згодом — сапером.

Упродовж останніх двох років, за словами його брата, він працював у МНС Росії, проте після затримання його звільнили заднім числом.

Наступного дня після арешту родичі Дмитра Штиблікова уклали договір на надання адвокатських послуг з Олександром Попковим. Протягом кількох днів його не пускали до Штиблікова і не повідомляли, де він перебуває. Попков припустив, що від нього ховають підзахисного, щоб вибивати потрібні свідчення під тиском.

Брат Дмитра Штиблікова — Олексій після появи відео із «зізнаннями» не був здивований цим фактом, адже переконаний, що свідченням передували тортури. За його словами, обличчя Дмитра на відео виглядає припухлим, що може вказувати на насильство, яке застосовували до нього. Також у ЗМІ Олексій сказав, що добре знає стиль розмови свого брата, і для нього очевидно, що на допиті він промовляв завчений текст.

Як і Штиблікова, родина шукала Володимира Дудку. Кримська правозахисна група повідомляла, що адвокату Оксані Железняк вдалося потрапити до підзахисного на коротку зустріч у Бахчисарайський ізолятор тимчасового утримання.

«Розмова адвоката з Дудкою була нетривалою, лише 17 хвилин, оскільки її підзахисного відвезли з будівлі ІТУ Бахчисарая без пояснення причин. Син Дудки повідомив КПГ, що під час спілкування з адвокатом Володимир повністю заперечував свою причетність до злочину, в якому його звинувачують, а показання раніше дав під примусом у присутності адвоката за призначенням Оксани Акуленко», — повідомляють правозахисники.

За інформацією Кримської правозахисної групи, силовики змушували Володимира Дудку відмовитися від незалежного адвоката. Його син переконаний, що батька шантажують погрозами на адресу родичів, які живуть у Криму.

Згодом правозахисники повідомили, що севастопольця Олексія Бессарабова етапували в колонію Ставропольського краю Росії. У раніше етапованого іншого фігуранта цієї самої «справи» Володимира Дудки погіршилося здоров’я. «Засудженого в Криму у «справі українських диверсантів» Олексія Бессарабова доставили в колонію №1 Ставропольського краю (РФ), де він відбуватиме незаконне покарання», — повідомили в Кримській правозахисній групі.

За словами сина Дудки Іллі Кавернікова, за час етапу в його батька значно погіршився стан здоров’я. «У нього підвищився тиск — 170 на 100. Через холод і постійні переміщення у вагонзаках і автозаках загострилися хронічні хвороби, які проявилися після арешту. На етапі в П’ятигорськ батько разом з іншими ув’язненими більше трьох годин мерз в автозаку, потім ще шість годин його тримали в карантині, де теж холодно, чекали, поки їх розподілять по камерах. А з його захворюваннями холод протипоказаний. Коли розподілили по камерах, тривалий час не видавали постільну білизну. У СІЗО П’ятигорська він пробув загалом три тижні», — розповів син Дудки.

На цей час Володимир Дудка та Олексій Бессарабов перебувають у колонії Ставропольського краю. Генеральному консулу України в Ростові-на-Дону Тарасу Малишевському не завжди вдається потрапити до українських ув’язнених. Найбільша проблема виникає, коли вони вже засуджені за російським законодавством і потрапляють у колонії як громадяни Росії. Тобто система ФСВП не визнає їх громадянами України.

«Я, як консул, приїхав до своїх громадян, не можу потрапити в колонію. Що відповідає система ФСВП на наші запити? Ви до них можете приїхати, але вони громадяни Росії, і приїзд консула України — це нонсенс. Тому ви можете їх провідувати як звичайний відвідувач. Але тут постає інше питання: у хлопців є право на чотири таких відвідування на рік. Звісно, насамперед це побачення з рідними: дружиною, мамою, дітьми. І якщо вони зайшли за квоту цих побачень, рік на відвідування закрито. Коли ми хочемо відвідати когось із наших хлопців, я телефоную їхнім рідним і запитую, чи можемо ми забрати чергове побачення, яке дається раз на три місяці. Так було на початку березня з Володимиром Дудкою. Я запитав його сина, чи планує він приїхати до батька. Побачення було заплановано на квітень, ми не поїхали. Але якби можна було передбачити цю ситуацію, що склалася з коронавірусом, звісно, відвідали б Володимира. А так і Ілля, син Володимира Дудки, не зміг до тата потрапити, і ми не поїхали», — повідомив він в інтерв’ю Крим.Реалії.

З молитвою за спасіння

Голова Православної місії допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі, архієпископ Сімферопольський і Кримський Української православної церкви (Православної церкви України) Климент звернувся до Президента України з листом-проханням про сприяння звільненню та поверненню кримчан Олексія Бессарабова та Володимира Дудки до України.

«Я вважаю за потрібне нагадати про цих двох громадян України. Не тільки тому, що вони з Криму, не тому, що інші зі 115 політичних бранців Кремля потребують менше уваги. А тому, що стан їхнього здоров’я давно викликає тривогу в рідних і друзів. Водночас багатьох уже вашими зусиллями було звільнено, дехто потрапив під обмін у вересні 2019 року, але цих двох кримчан обійшли увагою, хоча їхні прізвища містяться й у списку Європарламенту, і міжнародних правозахисних організацій», — наголосив владика Климент у своєму зверненні.

Архієпископ Климент зазначає, що в період карантину не потрібно забувати, що в полоні перебувають українські громадяни, чиє життя піддають постійним ризикам. Особливо небезпечний коронавірус для тих, хто має хронічні захворювання.

«У Володимира Дудки важка форма виразки дванадцятипалої кишки, аденома, артеріальна гіпертензія з брадикардією, які в його віці (55 років) можуть бути фатальними. У колонії розвинулося дерматологічне захворювання. В Олексія Бессарабова виразка шлунка, хвороба нирок, прогресуюче падіння зору. Саме за станом здоров’я його було звільнено зі служби у Військово-морських силах України ще 2008 року. Ніхто не бере до уваги, що в Олексія є дитина, 2009 року народження з фізичними і психічними вадами, яка потребує постійного медичного догляду та психологічного супроводження. Син потребує батьківського піклування, якого він позбавлений уже четвертий рік, що позначилося на його стані», — написав у зверненні архієпископ.

Для владики Климента це не перша публічна підтримка політв’язнів. Раніше він був громадським захисником Володимира Балуха в судах, підтримував Олега Сенцова та Павла Гриба (усіх трьох звільнено з полону, і 7 вересня 2019 року вони повернулися в Україну). 

Нагадаємо, що до нещодавнього обміну (16 квітня 2020 року), під час якого звільнили 20 українських громадян, яких утримували бойовики на тимчасово окупованих територіях Донецької й Луганської областей, не внесли кримських політв’язнів.

Росія категорично відхилила всі звернення

Відповідь на звернення архієпископа Климента надійшла від Міністерства юстиції України. Так, зокрема, в листі вказано, що Посольство України в Російській Федерації за ініціативою Мін’юсту направляло ноти до Міністерства закордонних справ Російської Федерації з вимогою передати українським компетентним органам громадян України як таких, що незаконно позбавлені волі на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та у РФ в порушення норм міжнародного права.

У відповідь Міністерство закордонних справ України поінформувало Мін’юст України, що російська сторона в категоричній формі відхилила всі попередні звернення українського диппредставництва, зокрема, численні ноти Посольства України в Російській Федерації до Міністерства закордонних справ Російської Федерації з вимогами повернути громадян України, незаконно позбавлених волі на території Російської Федерації, а також тимчасово окупованої території Криму.

Враховуючи все це, Мін’юст України звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням вжити можливих заходів для захисту гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав громадян України, які засуджені судами окупаційної влади Росії на тимчасово окупованій території АРК.

Ольга ГЕРАСИМЧУК
для «Урядового кур’єра»