КОМПЕТЕНТНО. Чи є у світі хоча б одна країна, яка досягла сталого економічного розвитку за умов нестабільної політичної ситуації? Таке питання Прем’єр-міністр Микола Азаров поставив перед учасниками засідання «круглого столу» «Справедливе суспільство ХХІ сторіччя: критерії, перспективи, ризики», організованого громадсько-політичним об’єднанням «Український форум».
Таких прикладів не знайшов ані сам Прем’єр, ані авторитетні науковці, академіки, експерти, громадські діячі, запрошені до ошатної зали готелю «Національний». Ця економічна категорія, на думку глави уряду, нерозривно пов’язана з категорією соціально-філософською, якою в цьому разі виступає справедливість у всіх її виявах.
З цього випливає, що її відсутність підриває основи стабільності. На жаль, саме із цим явищем наші співгромадяни у повсякденні стикаються надто часто, аби вважати це простою випадковістю. Тож ініційована владою нова соціальна політика покликана виправити такі усталені викривлення у суспільстві й свідомості людей.
Ніхто не каже, що зміни на краще настануть миттєво, зауважив Микола Азаров. Але навести елементарний лад у багатьох сферах життя цілком до снаги, якщо взятися за справу спільними зусиллями. За приклад він навів ситуацію з ціноутворенням на ліки. Перебуваючи під враженнями робочої поїздки до Польщі, Микола Янович навів порівняльний аналіз вартості аналогічних препаратів у тамтешніх і вітчизняних аптеках. Різниця виявилася разючою, і зовсім не на користь України.
У сусідів ціни були втричі меншими! «І з такою несправедливістю хіба ми можемо змиритися?» — мало не вигукнув Прем’єр-міністр. І це лише один показовий випадок. Гадаємо, кожен із нас зможе навести безліч подібних ситуацій з усіх сфер свого життя.
Микола Азаров уважно вислухав виступ кожного з авторитетних ораторів, особливо ті, в яких ішлося про подолання майнового розшарування у суспільстві, якнайповнішу реалізацію принципів адресності соціальної допомоги, стимулювання працівників до економічної активності.
Наріжним каменем, своєрідним спільним знаменником експертних думок стало переконання в тому, що соціальна справедливість була, є і обов’язково буде фундаментом якісного розвитку держави. Бо хочемо ми того чи ні, але взаємна довіра між владою, суспільством, бізнесом є відкритість, солідарність і готовність до обопільно корисного діалогу.
Успіх самих реформ, на думку учасників зібрання, можливий лише за умови, коли вони стануть близькими для всіх верств населення. Які не стільки усвідомлюють необхідність соціально-економічної модернізації, скільки мають виступати ініціаторами означених перетворень.