Особливості переміщення товарів українського походження з тимчасово окупованої території
Товари, які відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита. Це відбувається за умови подання сертифіката про походження товару з України. Такий сертифікат видають торгово-промислові палати України на іншій території України.
Для підтвердження походження товарів, що виготовляються у вільній економічній зоні «Крим», застосовуються сертифікати форми У-1.
У разі надання під час митного оформлення такого сертифіката до товарів не застосовується будь-яке мито (ввізне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне).
Відповідну норму передбачено частиною 6.6 ст. 6 Закону України від 12. 08. 2014 р. №1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», який набрав чинності 27. 09. 2014 р.
Справляння податків на території вільної економічної зони «Крим»
У зв’язку із набранням чинності Закону України від 12 серпня 2014 року №1636–VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі — Закон №1636), виконання норм статті 39 (трансфертне ціноутворення) Податкового кодексу України має відбуватися з урахуванням норм цього Закону.
Тобто згідно з пунктами 5.2 та 5.3 статті 5 Закону №1636, які набрали чинності з 27. 09. 2014 р., взаємини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із статтею 39 Податкового кодексу України, а юридичні особи (відокремлені підрозділи) та фізичні особи, які мають податкову адресу (місцезнаходження/місце проживання) на території ВЕЗ «Крим», для цілей оподаткування прирівняно до нерезидентів.
Водночас повідомляємо, що пунктом 12.3 ст. 12 Закону №1636 встановлено, що особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території АР Крим або м. Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час здійснення їхньої підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України.
Якщо переноситься місце діяльності
Будь-якій юридичній особі — резиденту України, яка змінює (змінила) місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, надається звільнення від будь-якого оподаткування (зокрема згідно із статтею 271 Митного кодексу України) основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, які переносять місце діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, і вивозяться для подальшого використання у господарській діяльності за умови, що ці основні засоби перебували на балансі підприємства станом на 1 січня 2014 року у вільному обігу на території України.
Такі основні засоби можуть бути відчуженими до їх введення в експлуатацію за новим місцем розташування на іншій території України чи протягом 12 місяців після такого введення в експлуатацію за умови сплати податків, зборів згідно із статтею 30 Податкового кодексу України.
Відповідна норма визначена пунктом б) частини 15.1 статті 15 Закону України від 12 серпня 2014 року №1636–VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
Внесення готівкової іноземної валюти на поточний рахунок
Уповноважений банк може приймати від повноважного представника нерезидента — суб’єкта підприємницької діяльності в касу готівкову вільно конвертовану іноземну валюту в сумі, що не перевищує 10 000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком на день здійснення операції. Такі кошти банк приймає для подальшого зарахування на поточний рахунок в іноземній валюті резидента — суб’єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок).
Операції здійснюються за наявності таких документів:
а) експортного договору резидента — суб’єкта підприємницької діяльності, у якому передбачено повну або часткову оплату нерезидентом — суб’єктом підприємницької діяльності продукції, виконаних робіт, отриманих послуг у готівковій вільно конвертованій іноземній валюті. Водночас загальна сума, прийнята за одним договором, не може перевищувати 10 000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком на день здійснення операції, або договору, в якому передбачено повну або часткову оплату нерезидентом в готівковій вільно конвертованій іноземній валюті за фрахтування судна, що належить судновласникові-резиденту. Сума разової оплати за фрахтування судна в разі його заходження в порт України, де розташований уповноважений банк, у якому відкрито поточний рахунок в іноземній валюті судновласника-резидента, не може перевищувати 10 000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком на день зарахування коштів. Копія договору залишається в уповноваженому банку;
б) оригіналу митної декларації або довідки про зняття повноважним представником нерезидента — суб’єкта підприємницької діяльності готівкової іноземної валюти з картрахунка нерезидента — суб’єкта підприємницької діяльності за допомогою корпоративної платіжної картки через уповноважений банк (фінансову установу, яка одержала генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій). У митній декларації роблять відмітку уповноваженого банку про суму і дату зарахування готівкової іноземної валюти на поточний рахунок в іноземній валюті (через розподільчий рахунок), відкритий цим банком резидентові — суб’єктові підприємницької діяльності. Копія митної декларації із зазначеною відміткою або довідка про виплату уповноваженим банком (фінансовою установою, яка одержала генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій) готівкової іноземної валюти з картрахунка нерезидента — суб’єкта підприємницької діяльності залишається в уповноваженому банку;
в) документа, що підтверджує повноваження, надані представникові нерезидента — суб’єкта підприємницької діяльності на оплату договору готівковою вільно конвертованою іноземною валютою. Копія документа залишається в уповноваженому банку;
г) копії сторінок паспортного документа повноважного представника нерезидента — суб’єкта підприємницької діяльності (що містять фото, прізвище та ім’я, інформацію про дату видачі й орган, що його видав), які залишаються в уповноваженому банку.
Цю норму визначено п. 8 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою правління Національного банку України від 30 травня 2007 року №200 зі змінами та доповненнями.