Україна могла б створити більше можливостей, щоб кримчани вступали до українських університетів, вважає міністр освіти і науки Сергій Квіт. Нині випускники з окупованого півострова, які хочуть навчатися в українських вишах, мають змогу скласти шкільні іспити екстерном, щоб отримати наш атестат, зареєструватися на ЗНО та скласти його. «Ми максимально йдемо назустріч абітурієнтам з окупованих територій. Можемо збільшити термін подачі документів на ЗНО, перенести його. Так робили й торік, і цього року. Але, гадаю, держава могла б створити більше можливостей, щоб кримчани потрапляли в українські університети», — сказав Сергій Квіт журналістам.
За його словами, всі активісти, що опікуються цією проблемою, стурбовані цим і хочуть, щоб абітурієнти з півострова мали простіші можливості та певний статус при вступі до українських вишів. «Спростити умови вступу ми можемо лише на рівні законодавства. Найближчим часом проведемо «круглі столи», звернемося до депутатів, пропонуватимемо зміни до законів».
Один із варіантів — запровадити відповідні квоти для кримчан. «У нас є приклад такої процедури прийому абітурієнтів, котрі мають статус зарубіжного українця. Але абітурієнти Криму — це не зарубіжні українці. Цей законопроект має стосуватися Криму, а не всіх окупованих територій, оскільки на Донбасі ситуація відмінна», — наголосив міністр. Над цим питанням в Міносвіти працюватимуть протягом наступних місяців та запрошують долучатися всіх активістів і юристів, аби впродовж року ухвалити потрібні зміни.
.jpg)
За словами голови громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім» Андрія Щекуна, екстернат для абітурієнтів із Криму часто не під силу через вартість переїзду та проживання. «Діти з Криму не можуть нині кілька разів їздити й складати іспити через фінансову ситуацію. На це потрібно щонайменше 2—3 тисячі гривень. Потрібно, щоб МОН виступив з ініціативою до Кабінету Міністрів, щоб потрібні кошти закладали в бюджет. Цього року ЗНО склали 64 абітурієнти з Криму. Порівняно з минулим роком їхня кількість впала втричі — саме через такі проблеми», — сказав він. Вийти із ситуації допомогло б запровадження дистанційного навчання, щоб кримські діти мали змогу безкоштовно навчатися через онлайн-сервіс, вважає експерт Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова. «У створенні спеціального ресурсу ми розраховуватимемо на підтримку Міністерства фінансів, тому що для цього потрібні гроші», — сказав заступник міністра освіти і науки Олег Дерев’янко.
Водночас розвивають інші ініціативи: за словами Сергія Квіта, у наших вишах, зокрема в Києво-Могилянській академії та Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, відкрито кримськотатарські студії. «Ці процеси нарощуватимемо. Але ми говоримо про всіх кримчан, котрі хотіли б навчатися в Україні. У зв’язку з цим є ще одна проблема. На мій погляд, потрібно відкривати і російські студії: нам слід розуміти, що відбувається в Росії й Криму. Якщо ми називаємо Путіна та російську владу міжнародною бандою терористів — це правда, але замало лише усвідомлення цього факту. Нам треба розуміти, які процеси відбуваються в опозиції, в економіці, політичному та соціальному житті Росії», — пояснив Сергій Квіт.
Міністр нагадав, що за часів холодної війни в західних університетах відкривали кафедри, де вивчали, що відбувається в Радянському Союзі. «Нині ми працюємо зі Стенфордом, де започатковують українські студії. Вони спираються на великі традиції вивчення того, що відбулося в Радянському Союзі. Професори, котрі займаються цим, чітко розуміють, що таке сучасна Україна, яке підгрунтя процесів, що відбувається зараз», — сказав він.
Крім того, Сергій Квіт спростував інформацію про те, що деякі виші на непідконтрольній Україні території акредитовані й мають ліцензію Міносвіти. «Якщо хтось заявляє, що користується ліцензією, то це неправда. Ті люди, котрі там навчають, не мають ані ліцензії, ані акредитації». Він також наголосив, що МОН позбавило наукових звань 12 осіб, які повели себе найбільш агресивно і непрофесійно, зокрема тиснули на академічні колективи своїх навчальних закладів.
Нагадаємо, що 16 університетів із Донбасу перемістили в інші регіони країни. Здебільшого їх евакуювали на підконтрольну нам територію в Луганській та Донецькій областях, оскільки саме там університети мали свої структурні підрозділи.