Пересічних громадян, здавалося б далеких від політики та економіки, завжди турбують питання курсу нацвалюти до долара чи євро. Особливо напередодні року прийдешнього. Тож як виживатиме фінансово-банківська система 2016-го?
Економіка України наступного року ще буде доволі слабкою. Суттєвої різниці між прогнозами зростання ВВП на 1—3% немає. Приміром, був спад 12%, а стане 10%. Проте світло в кінці тунелю все-таки є. Аналітики зазначають, що економіка починає стабілізуватися, що позначиться і на курсі нацвалюти.
З МФВ тягнути не можна
«УК» за роз’ясненнями звернувся до різних аналітиків. Голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Роман Шпек зазначає, що можна говорити про прогноз обмінного курсу гривня/долар у 2016 році на рівні 24,1—25 гривні на кінець наступного року.
Однак економіст зауважує і про великі ризики, які існують перед гривнею та фінансовою системою загалом. «Затяжне загаяння з МВФ може нашкодити економіці країни. По мірі очікуваного і на перший погляд стійкого покращення економічних показників (скорочення спаду, відновлення виробництва, нормалізація ситуації з енергоресурсами, реструктуризація боргу, стабілізація курсу і вповільнення темпів інфляції) українська влада розслабилася у відносинах з МВФ. Якщо раніше один пропущений транш означав недобір близько 2,5 мільярда доларів донорської допомоги, то тепер відкладено і другий транш із пов’язаними кредитами від інших донорів, що означає недобір 5,5—6 мільярдів доларів за підсумками 2015 року», — аргументує банкір.
Так, саме через затягування з ухваленням бюджету-2016 українська влада не встигла отримати третій транш від МВФ. Тому, вважає Роман Шпек, золотовалютні резерви (ЗВР) країни до кінця року скоротяться до 12 мільярдів доларів із нинішніх 13-ти. Зауважимо, що це без трьох мільярдів доларів за «кредитом Януковича». Якби Україна гасила цей борг, то «схуднення» золотовалютної скарбниці Нацбанку було б іще більшим, і тоді зниження становило б уже до 9 мільярдів доларів.
Аналітик компанії «ПростоБанкКонсалтинг» Іван Нікітченко переконаний, що будь-які форс-мажорні обставини (різке погіршення ситуації на Донбасі, припинення співпраці з МВФ, гостра політична криза) впливатимуть на курс національної валюти. «Прогноз щодо курсу гривні, закладеного в бюджет та який відповідає прогнозу МВФ, цілком імовірний. Важко його передбачити на весь рік, але в першій половині цей показник, швидше за все, лишатиметься в діапазоні 24—25 грн/дол. з невеликою тенденцією до зростання курсу американської валюти», — вважає він.
На думку експерта, крім фінансової допомоги міжнародних організацій та урядів, на курс впливатиме наразі висока інфляція (за прогнозами 12% проти, приміром, 1—2% у США) та брак приватних зовнішніх інвестицій, торговельна війна з Росією. А от відкриття внутрішнього ринку України для європейських товарів та послуг наступного року також буде своєрідним холодним душем для економіки країни — економічна угода з ЄС запрацює на повну силу, що трохи погіршить торговий баланс України з Європою.
Директор РА «Стандарт-Рейтинг» Андрій Нікітін щодо курсу нацвалюти на відміну від своїх колег прогнозує більші так звані ножиці — від 23 до 27 гривень за долар. Проте він запевняє, що все залежатиме від умов співпраці України з МФВ.
Контрольований коридор
Що ж негативного та позитивного робить наш Нацбанк у курсовій політиці? На думку Івана Нікітченка, з весни цього року регулятор знайшов рецепт, як взяти під контроль курс на міжбанку.
«Курс гривні перебуває в коридорі, але контрольованому НБУ за допомогою штучного зменшення попиту. Нацбанк не допускає в усі дні всі заявки на купівлю валюти, в дещо ручному режимі контролюючи попит. Плюс допомагають обмеження, запроваджені ще 2014-го і які дещо змінювалися в 2015-му. В 2016 році Нацбанку допоможе й те, що йому не потрібно буде авансово перераховувати свій прибуток до бюджету, тобто емісійний вплив на курс гривні знизиться», — додає експерт.
Запровадження агресивних адміністративних методів регулювання готівкової валюти на ринку Андрій Нікітін вважає негативним чинником.
Натомість Роман Шпек не бачить прямих ознак цих методів регулятора, вважаючи політику Нацбанку нейтральною.
Чи достатньо валюти продається на міжбанку нині, і що можна зробити, щоб контролювати цю ситуацію? Порахуємо і зробимо висновки. Приміром, у 2015 році обсяг купівлі-продажу валюти на міжбанку перебував переважно в діапазоні 100—300 мільйонів доларів, хоч сягав і 500 мільйонів. У 2012—2013 роках він був у діапазоні 700—900 мільйонів доларів, сягав 1 мільярда. Пан Шпек говорить про велику нестачу валюти на цьому ринку і вказує на те, що для задоволення його потреб потрібно зняти регулятивні обмеження щодо купівлі.
Величина золотовалютного запасу будь-якої країни забезпечує виживання у складні та не дуже часи. Але тепер годі й порівнювати ті крихітні ЗВР нашої країни, якими вони були майже два роки тому.
Кредитування бізнесу поповнить золотий запас
Нацбанк, вважають експерти, потроху поповнює ці резерви, проте, на думку Андрія Нікітіна, ЗВР потрібно збільшувати не за допомогою коштів МВФ, Світового банку (як нині), а завдяки інвестиціям і пожвавленню кредитування резидентів у іноземній валюті. І це правильно, про що свідчить світова практика. Адже через падіння попиту на сировинних ринках, а разом з тим і цін наші експортери (здебільшого вони і сировинні) не зможуть забезпечувати поповнення ЗВР.
Загалом Роман Шпек не безнадійно вимальовує цю картину, вважаючи, що резерви нашого регулятора достатні для покриття імпорту за кризової ситуації.
Чи допоможуть зміцненню гривні та поповненню наших золотовалютних резервів у 2016-му експортери, які завжди у цьому питанні були серед перших? Пан Шпек вважає, що валютні обсяги експортно-імпортних операцій наступного року лише скорочуватимуться. «Задля збільшення обсягів валютної виручки варто знизити та скасувати норму обов’язкового продажу, що змушує експортерів затримувати виручку та іноді відправку товарів, що спричиняє значні витрати на адміністрування валютних потоків. Потрібно запровадити спрощений та пільговий режим ПДВ саме для експортерів. Це збільшить обсяг валюти, яка надходитиме в країну, а це позитивно впливатиме на курсову стабільність», — додає банкір.
Від редакції. З останнім твердженням поважного фахівця важко не погодитися. Завжди економіку країни загалом та зміцнення національної валюти зокрема рятувало саме зменшення частки обов’язкового продажу валюти експортерами. Тобто надання їм сприятливих умов для ведення бізнесу. Адже останнім і без того дуже важко: світові ціни на товари й сировину впали, Україна практично втратила для себе ринок Росії. Навіть здешевлення газу та нафти (значно менша за обсягами купівля блакитного палива Україною для внутрішніх потреб) призводять до того, що підприємства недоотримують валютну виручку. Тож усе йде по колу. Тому настав час для валютного кредитування бізнесу (про це «УК» писав нещодавно).
А щодо курсу нацвалюти на 2016 рік, то можна погодитися з експертами: за сприятливих умов вона лишатиметься на рівні 24,5—26 гривень за долар. Проте яким він буде насправді впродовж наступного року, наразі не знає ніхто.